Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №932/5385/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2026 року м. Дніпросправа № 932/5385/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1

на додаткове рішення Шевченківського районого суду м.Дніпра від 30.07.2025, (суддя суду першої інстанції Малінова О.С.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №932/5385/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 11.07.2025 у справі № 932/5385/25 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Яворська Юлія Геннадіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення було задоволено:

скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 493 від 07 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладення штрафу у сумі 17 000 гривень;

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП – закрито;

стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_3 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним при поданні позову судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Додатковим рішенням Шевченківського районого суду м.Дніпра від 30.07.2025 заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яворська Юлія Геннадіївна було задоволено. Судом прийнято додаткове рішення яким стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду першої інстанції просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно вирішив питання про розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, вирішуючи заяву позивача та задовольняючи її суд першої інстанції виходив з того, що витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, підлягають стягненню з відповідача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу заявником надано копії:

- договору про надання правової допомоги від 06.05.25 р. №06/05-25 від 06.05.2025 з додатками №1 від 07.05.2025 визначена фіксована вартість наданих послуг 10000 гривень;

- акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд першої інстанції жодного доводу заяви не проаналізовано, не надана їм оцінка.

Разом з тим, правова допомога складалася тільки із складання та направлення адвокатських запитів до відповідача, яка по своїй формі нічим не відрізнялися та складності не передбачали, інформація отримана з ГУ статистики у Дніпропетровській області також безперешкодно отримана з єдиних реєстрів.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.

Такий спір, також, не може вважатися складним як і з огляду на наявність численної судової практики, із типовими правовідносинами.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та а є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд першої інстанції неправильно вказав, що розмір вказаних витрат має бути стягнутий в розмірі 10000 гривень, колегія суддів вважає її черезмірно неспівмірною, а тому суму 1000 гривень суд апеляційної інстанціїї вважає достаньою та співмірною до пропорційно наданих адвокатом послуг.

В свою чергу, колегія суддів вважає за потрібне зазначити про порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства.

Так, приймаючи оспорюване рішення суд першої інстанції керувався нормами кодексу цівільного-процесуального законодавства, що є недопустим в адміністративному судопровадженні, що призвело до грубого порушення норм процесуального законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, із частковим задоволенням апеляційної скарги.

Керуючись ст. 243, 308, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Додаткове рішення Шевченківського районого суду м.Дніпра від 30.07.2025 в адміністративній справі 932/5385/25 – скасувати та прийняти нову постанову.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 одна тисяча)грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник