Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №520/22466/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 р.Справа № 520/22466/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) по справі № 520/22466/25

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.06.2025:

- № 0/29337/0403 щодо сплати штрафу у розмірі 148 002,17 грн за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання орендної плати за землю по податковій декларації за 2022 рік №9030926047 від 15.02.2022;

- № 0/29338/0403 щодо сплати штрафу у розмірі 3 664,78 грн за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання орендної плати за землю по податковій декларації за 2022 рік №9030925934 від 15.02.2022;

- №0/29340/0403 щодо сплати штрафу у розмірі 352 426,45 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з земельного податку по податковій декларації за 2022 рік №9030926025 від 15.02.2022 та податковій декларації за 2023 рік №9028825146 від 20.02.2023;

- №00/29345/0403 щодо сплати штрафу у розмірі 7 027,85 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з земельного податку по податковій декларації за 2022 рік №9030925871 від 15.02.2022 та податковій декларації за 2023 рік №9028987077 від 20.02.2023.

В обґрунтування позову зазначило, що в період з 24.02.2022 до 06.05.2023 пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було встановлено пільгу, якою звільнялись від оподаткування земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Враховуючи, що земельні ділянки, якими користується позивач перебувають у Слобожанській селищній територіальній громаді Чугуївського району, Зміївській міській територіальний громаді Чугуївського району та Донецькій селищній територіальній громаді Ізюмського району, які в спірний період згідно затвердженого Переліку відносились до територій, де ведуться бойові дії, останній був звільнений від орендної плати за земельну ділянку та від земельного податку.

З урахуванням наведеного, вважало спірні податкові повідомлення – рішення, якими позивачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату вищевказаних податкових зобов`язань, протиправними та просило суд їх скасувати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 позов задоволено.

ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки не враховано, що станом на час прийняття спірних податкових повідомлень – рішень зазначеною нормою звільнялись від оподаткування земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Підпункт 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції, яка застосована податковим органом є чинним та не конституційним не визнавався, отже відповідач не мав інших варіантів поведінки, окрім як прямого виконання вищенаведеної норми.

Враховуючи, що території Слобожанської СТГ Чугуївського району, Зміївської МТГ Чугуївського району та Донецької СТГ Ізюмського району станом на 2022 р. не відносяться до території активних бойових дій згідно вищевказаного Переліку, тому орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності та земельний податок мають нараховуватись та сплачуватись її користувачами на загальних підставах.

Зауважує, що ПАТ "Центренерго" не зверталось із заявою про неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, оформленою відповідно до вимог, визначених наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та переліків документів на підтвердження», як наслідок, мало своїм обов`язком своєчасно сплачувати спірні податки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що у травні 2025 р. ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральні перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання по платі на землю (земельний податок та орендна плата) по ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція є користувачем земельних ділянок за наслідками яких складено акти від 15.05.2025 № 21147/20-40-04-03-03/05471247 та № 21116/20-40-04-03-03/05471247.

В акті № 21147/20-40-04-03-03/05471247 зазначено про порушення позивачем:

- пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 287.3 ст. 287 ПК України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з плати за землю згідно поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) по Слобожанській СТГ та Донецькій СТГ.

В акті № 21116/20-40-04-03-03/05471247 зазначено про порушення ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція:

- пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 287.3 ст. 287 ПК України, а саме: несвоєчасно сплачені узгоджені податкові зобов`язання з плати за землю (орендна плата): згідно податкової декларації за 2022 р. № 9030925934 від 15.02.2022 (Зміївська МТГ) за січень – листопад 2022 р.; згідно податкової декларації № 9030926047 від 15.02.2022 (Слобожанська СТГ) за січень – листопад 2022 р.

17.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області, на підставі актів перевірки, прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0/29337/0403, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 148 002,17 грн за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання орендної плати за землю по податковій декларації за 2022 рік №9030926047 від 15.02.2022;

- № 0/29338/0403, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 3 664,78 грн за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання орендної плати за землю по податковій декларації за 2022 рік №9030925934 від 15.02.2022;

- №0/29340/0403, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 352 426,45 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з земельного податку по податковій декларації за 2022 рік №9030926025 від 15.02.2022 та податковій декларації за 2023 рік №9028825146 від 20.02.2023;

- №00/29345/0403, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 7 027,85 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з земельного податку по податковій декларації за 2022 рік №9030925871 від 15.02.2022 та податковій декларації за 2023 рік №9028987077 від 20.02.2023.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за наслідками розгляду яких ДПС України прийняла рішення від

Не погодившись з податковими повідомленнями – рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення – рішення прийняті відповідачем не в межах та не в спосіб, встановлений податковим законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Орендна плата землі державної та комунальної власності - це плата за землю у складі податку на майно і зараховується до місцевого бюджету (статті 10, 14, 269 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно пп.14.1.73. п.14.1 ст.14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп.269.1.1 і 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтями 269-289 ПК України.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 288.7.ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну сплати такого грошового зобов`язання.

Розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 124 ПК України у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст. 124 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції, чинній на момент визначення позивачу податкового зобов`язання, в тому числі за 2022 р.) було встановлено пільгу на час введення воєнного стану для землекористувачів зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку, зокрема, розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 28.02.2025 № 376 Міністерства розвитку громад та територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 по теперішній час Донецька селищна територіальна громада Ізюмського району, Зміївська міська територіальна громада, Слобожанська селищна територіальна громада Чугуївського району відносяться до території можливих бойових дій.

Судом встановлено, що в спірний період позивач мав в користуванні земельні ділянки, розташовані у Донецькій СТГ Ізюмського району, Зміївській МТГ та Слобожанській СТГ Чугуївського району .

15.02.2022, тобто до введення воєнного стану на території України, позивач подав податкові декларації за 2022 р., в яких самостійно визначив податкові зобов`язання з земельного податку та з орендної плати на землю по земельним ділянкам, розташованим у Донецькій СТГ Ізюмського району, Зміївській МТГ та Слобожанській СТГ Чугуївського району.

З 24.02.2022 Донецька селищна територіальна громада Ізюмського району, Зміївська міська територіальна громада, Слобожанська селищна територіальна громада Чугуївського району віднесені до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом від 28.02.2025 № 376.

Таким чином, в період, зокрема, з 24.02.2022 до 31.12.2022 позивач, на підставі пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був звільнений від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території, на якій велися бойові дії.

При цьому, самостійне визначення позивачем вищевказаних податків у 2022 р. не є підставою для прийняття спірних рішень, оскільки такі дії вчинялись ним до введення воєнного стану та до внесення відповідних змін до ПК України.

Відповідачем притягнуто до відповідальності позивача за порушення термінів сплати узгодженої суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, по деклараціям:

- за 2022 р. № 9030925934 від 15.02.2022, № 9030926047 від 15.02.2022, № 9030926025 від 15.02.2022; № 9030925871 від 15.02.2022

- за 2023 р. № 9028825146 від 20.02.2023, № 9028987077 від 20.02.2023.

Доводи апеляційної скарги щодо не вірного застосування судом норм матеріального права, а саме не застосовання редакції Податкового Кодексу України, що діяла на час прийняття спірних податкових повідомлень- рішень, колегія суддів вважає помилковими, оскільки застосуванню до спірних правовідносин підлягає редакція ПК України, що діяла на час виникнення податкового зобов`язання.

11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-IX, який набрав чинності 06.05.2023, яким підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в наступній редакції:

«За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території».

Отже, до 06.05.2023 (набрання чинності змін в ПК) пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачав, що в період воєнного стану землекористувачі звільняються від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Разом з тим, з 06.05.2023 змінено редакцію вищенаведеної норми, шляхом зазначення, що пільга щодо сплати земельного податку та орендної плати за землю надається користувачам земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Водночас, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тож, до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що положення ПК України, застосовані податковим органом при нарахуванні позивачу податкового зобов`язання, зокрема, за період з 24.02.2022 до 06.05.2023 не можуть застосовуватись до подій (правовідносин), що здійснені до набрання ними чинності, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України.

Слід зазначити, що застосування відповідачем Закону України від 11.04.2023 №3050-ІХ не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.

У рішенні ЄСПЛ від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).

За практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, пункт 43).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин стосовно сплати податку за вищевказаний період слід застосовувати положення чинного на час їх виникнення пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким встановлена пільга щодо сплати земельного податку та орендної плати за земельну ділянку, яка розташована в зоні бойових дій, а не норми цього пункту в редакції на час прийняття спірних податкових -рішень.

Доводи апелянта про те, що позивач не звертався із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків, оформленою відповідно до вимог, визначених наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 як наслідок, мало своїм обов`язком своєчасно сплачувати спірні податки, колегія суддів відхиляє, оскільки пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в редакції до 06.05.2023 визначав як самостійну підставу для звільнення від сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки – перебування земельних ділянок, що є об`єктами оподаткування на території, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Таким чином, не подання підприємством заяви, в порядку встановленому наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 не є достатньою підставою для нарахування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань за період, у який останній був звільнений від їх сплати в силу Закону.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач правомірності прийнятих рішень ні суду першої, ні апеляційної інстанції належним чином не довів.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень – рішень та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 по справі № 520/22466/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

Повний текст постанови складено 26.01.2026 року