Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №440/2032/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 р. Справа № 440/2032/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Чалої Олени Дмитрівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2025, суддя Г.В. Костенко, по справі № 440/2032/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області:

- №000127272406 від 06.09.2024, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних за результатами річного декларування на загальну суму 798749,33 грн., в тому числі основний платіж 638999,46 грн. та штрафна (фінансова) санкція 159749,87 грн.;

- №000127352406 від 06.09.2024, яким застосовано адміністративний штраф в розмірі 1020,00 грн.;

- №000127292406 від 06.09.2024, яким застосовано штрафну (фінансову санкція) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 340,00 грн.;

- №000127312406 від 06.09.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 66562,45 грн., в тому числі основний платіж 53249,96 грн. та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 13312,49 грн.;

- №000127322406 від 06.09.2024, яким застосовано адміністративний штраф в розмірі 7100,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що він не є надавачем та не надавав будь-яких послуг, не надавав майно у користування, володіння, розпорядження, не отримував доходу у вигляді додаткового блага, не має та не мав цивільних, трудових або інших договірних відносин із особами, що здійснювали банківські перекази на його рахунки, не отримував доходу про який зазначає податковий орган. У свою чергу податковий орган висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтував виключно листом ДПС України щодо наданої Національним Банком України інформації про обсяги переказів по рахункам у 2023 році. Податковим органом дії щодо перевірки походження вказаних коштів, встановлення осіб, які їх перераховували, не вчинив, не встановив рахунки, з яких надходили ці кошти, та не звертався до банківських установ щодо розкриття банківської таємниці з метою встановлення походження цих коштів. Апелянт зазначав, що у зв`язку з відсутністю факту отримання ним доходу, він не зобов`язаний був подавати податкову декларацію із зазначенням суми ПДФО та військового збору, що виключає можливість нарахування йому, як основний платіж так і штрафну санкцію на даний платіж та санкцію за неподання податкової звітності.

У судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, вважала рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Полтавській області у період з 25.07.2024 до 07.08.2024 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

За результатами перевірки складено акт від 14.08.2024 за № 10904/16- 31-24-06-01/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано порушення позивачем:

- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік;

- пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 та п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у сумі 3549997,00 грн., в результаті визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на суму 638999,46 грн.;

- пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ та військового збору Податкового кодексу України, в результаті визначено суму податкових зобов`язань з військового збору на суму 53 249,96 грн.п.44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-У1 (із змінами та доповненнями), в наслідок чого, встановлено не надання контролюючому органу первинних документів;

- пп. 73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, внаслідок чого, встановлено ненадання до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.09.2024:

- №000127272406, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних за результатами річного декларування на загальну суму 798749,33 грн., в тому числі основний платіж 638999,46 грн. та штрафна (фінансова) санкція 159749,87 грн.;

- №000127352406, яким застосовано адміністративний штраф в розмірі 1020,00 грн.;

- №000127292406, яким застосовано штрафну (фінансову санкція) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 340,00 грн.;

- №000127312406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 66562,45 грн. в тому числі основний платіж 53249,96 грн. та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 13312,49 грн.;

- №000127322406, яким застосовано адміністративний штраф в розмірі 7100,00 грн.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду підтверджені висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України визначено підстави проведення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено проведення документальної позапланової перевірки у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п. 79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що наказ Головного управління ДПС у Полтавській області від 25.06.2024 року № 1793-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 " видано на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1.2, п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України відповідно до листа ДПС України від 26.03.2024 №8651/7/99-00-24-01-02-07 та інформації, яка надана Національним Банком України щодо значних обсягів переказів міх рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023.

Так, листами ДПС України №8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 та №23858/7/99-00-24-04-03-07 від 21.08.2024, повідомлено контролюючий орган про отриману від Національного банку України листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ інформацію про те, що за результатами виконання наглядових функцій установлено, що:

"1) для поповнення рахунків гравців на вебсайтах для азартних ігор, що діють без відповідної ліцензії, використовувалися перекази між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) за схемою, де: гравець під час реєстрації на вебсайті отримував реквізити ЕПЗ іншої фізичної особи та переказував кошти цій фізичній особі; після вищезазначеного переказу рахунок гравця на сайті для азартних ігор поповнювався, і він далі виконував ставки та використовував послуги казино;

кошти, що надходили за реквізитами ЕПЗ, наданими на вебсайті, переказувалися на інші рахунки фізичних осіб та знімались готівкою;

2) у схемі використовувалися реквізити ЕПЗ понад 300 клієнтів, що мали однотипну аномальну поведінку: під час відкриття рахунків клієнти інформували банки про орієнтовані суми доходів та суми надходжень, що в основному становили незначні суми (у більшості випадків від 0,00 грн до 25 000,00 грн); більшість клієнтів є новими для банків і масово відкривали рахунки в однаковий період: 93% відкрили рахунки менше ніж 12 місяців тому, 76% - менше ніж шість місяців тому; у перші три місяці після відкриття рахунку здійснюють операції отримання або р2р-платежі з аномальною інтенсивністю; у клієнтів висока концентрація операцій переказів і майже немає звичайних операцій купівлі товарів, послуг, кількість р2р-платежів (отримання або відправлення) перевищує 20 штук на місяць (89% вибірки), що мінімум у два рази вище ніж звичайні карткові операції (зняття готівки, розрахунки в торговій мережі як фізично, так і онлайн); більшість клієнтів належать до соціально вразливих верств населення (пенсіонери, безробітні, студенти, перебувають у декретній відпустці) або обіймають посади, які не передбачають значних надходжень коштів на рахунки; значна кількість клієнтів віком до 20 років, наявні випадки клієнтів віком 16 років; часто фізичні особи мали рахунки одночасно в декількох банках.

З огляду на отриману інформацію, що може свідчити про правопорушення та/або використовуватися для запобігання, виявлення, припинення розслідування правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності за вчинення, надаємо додаток до цього листа (далі - Додаток) з переліком фізичних осіб та загальними обсягами оборотів за 2023, ЕПЗ яких брали участь у схемі обходження заборони здійснення платежів на користь осіб, які організують, проводять азартні ігри на території України без відповідної ліцензії."

Додаток до вказаного листа містив інформацію стосовно того, що ОСОБА_1 у 2023 році мав дебетовий оборот - 3555515 грн. та кредитовий оборот - 3549997 грн.

Також, листом Державної податкової служби України від 26.03.2024 за №8651/7/99-00-24-01-02-07 також визначено, що при опрацюванні зазначеної інформації слід забезпечити направлення/вручення платникам податків повідомлень про обов`язок подання декларації про майновий стан та доходи за звітний (податковий) рік та залучення до декларування зазначених платників податків, а у разі неподання декларацій забезпечити одержання від згаданих платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України та у разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, забезпечити залучення таких платників податків до декларування одержаних доходів, а у разі невиконання платниками податків податкового обов`язку - здійснення контрольно-перевірочних заходів з урахуванням вимог та обмежень, встановлених Кодексом.

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про наявність підстав, передбачених п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, для призначення документальної позапланової перевірки позивача.

Стосовно суті виявлених контролюючим органом порушень колегія суддів виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Відповідно до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

Згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Пункт 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлює перелік видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, серед іншого до такого доходу віднесені інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно з підп. "в" п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Підпунктом 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1.1 п.161 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 1.2 п.161 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1.3 п.161 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Так, підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу щодо заниженням платником податків суми податку на доходи фізичних осіб за 2023 у сумі 638999,46 грн. та військового збору у розмірі 53249,96 грн., які ґрунтуються на твердженні щодо отримання ОСОБА_1 у 2023 року грошових коштів у сумі 3549997,00 грн. від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі).

За висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 14.08.2024 за № 10904/16- 31-24-06-01/ НОМЕР_1 , відповідно до наявної податкової інформації фізична особа платник податків ОСОБА_1 протягом 2023 отримував доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2023 рік, а саме позивач окрім отриманих доходів, обов`язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримував доходи від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у розмірі 3549997,00 грн., та здійснювались значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб, що може вказувати на схему обходження заборони здійснення діяльності, яка передбачає наявність відповідних дозвільних документів (ліцензії, дозволи, тощо) згідно діючого законодавства, з яких не сплачено податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

У свою чергу позивач, протиправність податкових повідомлень-рішень контролюючого органу обґрунтовував посиланням на те, що висновки податкового органу про порушення платником вимог податкового законодавства в частині декларування отриманого у періоді, що перевірявся, загального оподатковуваного доходу, не можуть ґрунтуватись на інформації про обсяги отриманих платником податків грошових переказів, наданій банківською установою.

Стосовно наведених доводів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підп. 83.1.2. п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

У свою чергу, підп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Статтею ст. 1 Закону України "Про інформацію" встановлено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Отже, висновки податкового органу за наслідками здійсненого ним контрольного заходу можуть, серед іншого, ґрунтуватись і на податковій інформації, до якої відносяться будь-які відомості та/або дані, що стосуються предмета перевірки.

Положення підп. 19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19 Податкового кодексу України покладають на контролюючі органи функції з контролю своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до підп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, зокрема, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з підп. 72.1.3 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків.

За правилами п. 73.1 ст. 73 Податкового кодексу України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, на виконання покладених на них функцій податкові органи вправі звертатись до банків чи інших фінансових установ із запитами щодо отримання інформації про рух коштів на рахунках платника податків. Надана такою установою інформація відноситься до податкової та є підставою для врахування при формуванні висновків про дотримання чи порушення платником податків норм податкового законодавства.

Положення статей 72, 73, 83 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з нормами статей 72-74 КАС України не дають підстав вважати, що отримана податковим органом у порядку, встановленому ПК України, інформація від банківської установи про рух коштів платника податків є недопустимим доказом, оскільки саме така установа уповноважена законом на надання відомостей такого характеру.

При цьому, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов`язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб`єкта владних повноважень. Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв`язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.

Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов`язання не відповідають дійсності або він не виконав обов`язок щодо подання декларації за наявності об`єкта для декларування, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічні правові висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 25.08.2022 у справі № 140/403/19.

Зі змісту акту перевірки від 14.08.2024 за № 10904/16- 31-24-06-01/3699302690 встановлено, що згідно наявної податкової інформації платник податків-фізична особа ОСОБА_1 за 2023 рік отримав дохід від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у сумі 3549997,00 грн., який згідно з Податковим кодексом України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Джерелом наведеної інформації став, у тому числі, лист Державної податкової служби України від 26.03.2024 №8651/7/99-00-24-01-02-07, яким повідомлено контролюючий орган про отриману від Національного банку України інформацію листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році, зокрема фізичної особи ОСОБА_2 , дебетовий оборот по рахункам якого складає 3555515,00 грн., кредитовий оборот 3549997,00 грн.

Отже, саме інформація надана у встановленому порядку Національним банком України слугувала підставою для висновку контролюючого органу про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Така, доходом фізичної особи, який підлягає оподаткуванню, є будь-який дохід, отриманий як у грошовій, так і у негрошовій формі, за виключенням доходів, передбачених ст. 165 ПК України.

При цьому, будь-які кошти, які надходять фізичній особі на її картковий банківський рахунок є доходом, якщо особа не доведе що ці кошти не підпадають під виключення, які визначені ст.165 ПК України.

Встановлено, що у 2023 році наявні значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), а саме обсяг зарахувань на банківські рахунки позивача склав 3549997,00 грн.

P2P-платежі (з англ. person-to-person) це грошові перекази фізичних осіб «з карти на карту». P2P-транзакції зазвичай використовуються для оплати послуг або покупок у приватних продавців на онлайн-ринках, також такі платежі можуть використовуватися і для переказів коштів з іншою метою.

Разом з тим, поповнення рахунків однієї фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), різними фізичними особами у значному обсязі та за відсутності в отримувача належного документального обґрунтування підстав для одержання таких грошових коштів свідчить про отримання фізичною особою ОСОБА_2 у 2023 році доходів в розмірі 3549997,00 грн. у вигляді інших доходів.

У свою чергу, зазначений вище лист фінансової установи містить інформацію щодо періоду і розміру отриманого особою доходу, дає можливість ідентифікувати таку особу, а отже може бути як підставою для висновків податкових органів при проведенні податкової перевірки в розумінні ст. 83 Податкового кодексу України, так і належним та допустимим письмовим доказом в розумінні ст. ст. 73, 74, 94 КАС України під час судового розгляду.

При цьому, у ході судового розгляду позивач не надав доказів на спростовування висновків податкового органу щодо встановлених сум доходу.

Також, позивачем не наведено підстав вважати такий дохід неоподатковуваним або щодо його зменшення, застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.

Крім того, позивачем не надано пояснень щодо джерел походження зазначених коштів, документального підтвердження підстав отримання позивачем вказаної суми грошових коштів від фізичних осіб на його банківські рахунки.

Водночас, позивачем не заперечується, що декларація про майновий стан і доходи за 2023 ним не подавалась.

Крім того, із матеріалів справи встановлено, контролюючим органом направлено на адресу ОСОБА_1 письмовий запит № 15683/6/16-31-51-24-0808 від 06.05.2024 про необхідність надання пояснень та документального підтвердження стосовно походження коштів на рахунках із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі).

Також, згідно з п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 ст. 44 ПК України, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

Відповідно до пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У відповідності до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України, ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

У зв`язку з ненаданням позивачем витребуваної інформації податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2024 №000127352406, яким застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн.

Позивач протиправність вказаного рішення пов`язував із неотриманням запиту № 15683/6/16-31-51-24-0808 від 06.05.2024, акту перевірки, у зв`язку з тим, що останні були направлені відповідачем на адресу, що не є місцем реєстрації, оскільки останній знятий з обліку за адресою: м. Полтава, вул. Панфілова, 23-б з 18.07.2017, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до п. 70.7 ст.70 Податкового кодексу України фізичні особи – платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, що визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з відповіддю на запит від 07.01.2025 № 186 щодо отримання інформації щодо місця реєстрації платників податків у вигляді інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про реєстраційні дані фізичної особи – платника податків місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

При цьому, стосовно відсутності факту проживання позивача за вказаною адресою слід зазначити, що позивачем відповідної заяви до податкового органу не подавалось.

Натомість, із заявою щодо зміни місця реєстрації позивач звернувся лише після прийняття податковим органом оскаржуваних повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не було надано податковому органу пояснень щодо джерела походження коштів у загальній сумі 3549997,00 грн. та правову підставу їх отримання від фізичних осіб на його банківські рахунки, контролюючим органом обґрунтовано визначено обсяг річного оподаткованого доходу позивача у 2023 на їх підставі у вказаному розмірі.

При цьому, безпідставними є посилання позивача на те, що саме контролюючий орган має доводити, що отримані позивачем кошти на картковий рахунок є доходом, оскільки будь-які кошти, які надходять фізичній особі на її картковий банківський рахунок є доходом, якщо особа не доведе що ці кошти не підпадають під виключення, які визначені ст. 165 Податкового кодексу України.

Також, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, за наслідками проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що ОСОБА_1 порушено вимоги пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п. 176.1 ст.176, п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік та п. 121.2 ст.121, щодо ненадання відповіді на запит, контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Також, в силу пп.16.13 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, оскільки встановлено отриманням платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 у 2023 році грошових коштів у сумі 3549997,00 грн. від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), однак вказаний дохід не було включено позивачем до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, у контролюючого органу були законні підстави для донарахування платнику податків-фізичній особі ОСОБА_1 за 2023 рік податку на доходи фізичних осіб у розмірі 638999,46 грн.(3 549 997,00 х 18 % = 638999,46 грн.), а також військового збору у розмірі 53249,96 грн. (549997,00 х 1,5 % = 53249,96 грн.).

Отже, судовим розглядом не спростовано висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, з огляду на що є правомірним та не підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення №000127272406 від 06.09.2024, №000127312406 від 06.09.2024.

Також, обґрунтованим є застосування контролюючим органом до позивача штрафну (фінансову санкція) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 340,00 грн., штрафу в розмірі 1020,00 грн. та штрафу в розмірі 7100,00 грн. за неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, у зв`язку чим є законними та не підтягають скасуванню податкові повідомлення-рішення №000127292406 від 06.09.2024, №000127352406 від 06.09.2024, №000127322406 від 06.09.2024.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Чалої Олени Дмитрівни - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 по справі № 440/2032/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло

Постанова складена в повному обсязі 26.01.26.