Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №520/12678/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 р. Справа № 520/12678/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., по справі № 520/12678/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – відповідач), у якій просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що викладені в листі № 2242-41568/Є-03/8-2000/25 від 23.01.2025 року, про відмову у здійсненні перерахунку та виплату пенсії з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відмова у здійсненні перерахунку та виплату пенсії з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., на думку позивача, є протиправною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 № 520/12678/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під`їзд, 2- й поверх) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 № 520/12678/25 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що дії відповідача, викладені в листі від 23.01.2025 року № 2242-41568/Є-03/8-2000/25 є протиправними, у зв`язку з чим позивач має законне право на перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року «Про індексацію пенсійних i страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня coцiaльного захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, мaкcимaльним (граничним) розміром 1500 гpн.

В апеляційній скарзі позивач також посилається на те, що пункт 10 Постанови №168 звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод особи як пенсіонера; відмова відповідача у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача з 01.03.2023 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії максимальним (граничним) розміром 1500 грн обмежує право позивача на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває па обліку та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом №2242-41568/Є-03/8-2000/25 на звернення позивача повідомило, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168) встановлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1.197. Вказано, що згідно з пунктом 10 Постанови встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Зазначено, що з 01.03.2023 позивачу проведено відповідний перерахунок пенсії з урахуванням обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії відповідно до пункту 10 Постанови №168. Вказано, що розмір пенсії з 01.03.2023 становить 10857,91 грн., в тому числі: 12070,23 грн. - розмір пенсії за віком (34322,61 х 0.35167), 313,95 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 15 років), 12384,18 грн. - загальний розмір пенсії за віком, 90 % для обчислення пенсії по інвалідності від пенсії за віком, 11145,76 грн. - розмір пенсії по інвалідності, - 287,85 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2023 року. Зазначено, що оскільки підвищення розміру пенсії перевищує 1500,00 грн., то встановлено обмеження підвищення і розмір пенсії склав 10857,91 грн. (9357,91 грн. + 1500, 00 грн.).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з позовною заявою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі Постанови №168 з 01.03.2023 року розмір збільшення перевищив 1500 грн., тому пенсійний орган правомірно застосував приписи пункту 10 Постанови № 168.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відтак, повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, у зв`язку із чим з 2019 року Порядком № 124, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За положеннями статті 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною 5 статті 2 Закону № 1282-XII, індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

У свою чергу, з метою забезпечення у 2023 році проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів 24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168, з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

При цьому, положеннями статті 42 Закону № 1058-IV Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Отже, положеннями Постанови № 168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн, яку не може перевищувати розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови.

Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - у розмірі 1500 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2024 у справі № 240/30181/23, від 27.01.2025 у справі № 160/2039/24, від 13.02.2025 у справі № 380/6159/24.

При цьому, колегія суддів враховує, що загальновідомим є факт введення указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України воєнного стану.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.

Саме з цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01.03.2023 з обмеженням верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду у справі від 26.06.2024 № 440/12646/23, від 07.06.2024 № 420/25804/23, від 23.12.2024 № 240/30181/23.

Як встановлено з матеріалів справи, з 01.03.2023 позивачу проведено відповідний перерахунок пенсії з урахуванням обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії відповідно до пункту 10 Постанови №168.

Пенсію обчислено від середньомісячної заробітної плати 34322.61 грн. із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 7405.03 грн. (3764.40 грн. Ч 1.17 Ч 1.11 x 1.11 x 1.14 x 1.197). Розмір пенсії позивача з 01.03.2023 становить 10857.91 грн., в тому числі:

- 12070.23 грн. - розмір пенсії за віком (34322.61 х 0.35167);

- 313.95 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 15 років);

- 12384.18 грн. - загальний розмір пенсії за віком;

- 90 % для обчислення пенсії по інвалідності від пенсії за віком;

- 11145.76 грн. - розмір пенсії по інвалідності;

- 287.85 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2023 року.

Оскільки підвищення розміру пенсії перевищує 1500.00 грн., то відповідачем встановлено обмеження підвищення і розмір пенсії позивача склав 10857.91 грн. (9357.91 грн. + 1500.00грн.).

Таким чином, з 01.03.2023 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови № 168 в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500 грн., у зв`язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача з 01.03.2023 проведена ГУ ПФУ із дотриманням вимог чинного законодавства, суб`єктом владних повноважень в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 27.01.2025 у справі № 160/2039/24, від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, від 13.06.2024 у справі №120/14637/23, від 25.06.2024 у справі №420/24063/23, від 09.07.2024 у справі №120/13867/23, від 31.07.2024 у справі №380/27728/23, від 21.11.2024 у справі №580/2617/24, від 04.12.2024 у справі № 140/31522/23.

При цьому, колегія суддів зазначає, що норма законодавства про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 грн, не є дискримінаційною відносно позивача, оскільки стосується й інших категорій пенсіонерів.

Виключень щодо неврахування вказаних обмежень постанов Уряду під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить. Зазначені обмеження є чинними, з огляду на що підлягають застосуванню відповідачем.

Отже, підвищення розміру пенсії позивача у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500 грн, із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови № 118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2022 році, у розмірі 1,14, відповідає частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 10.09.2024 у справі № 420/35756/23, від 21.11.2024 у справі № 580/2617/24 та від 04.12.2024 у справі № 140/31522/23.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі Постанови №168 з 01.03.2023 року пенсійний орган правомірно, застосувавши приписи пункту 10 Постанови № 168.

Доводи позивача про те, що відмова відповідача у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача з 01.03.2023 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії максимальним (граничним) розміром 1500 грн обмежує право позивача на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, колегія суддів вважає безпідстаними з огляду на таке.

У статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи («Sporrong and Lonnroth v. Sweden», № 7151/75, № 7152/75, п. 73). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності («Pressos Compania Naviera S.A. and others v. Belgium»), №17849/91, п.33).

Вирішуючи, чи була дотримана ця вимога, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів із огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який ідеться. Проте суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на «мирне володіння [його] майном» в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу («Zvolsky аnd Zvolska v. the Czech Republic», № 46129/99, п. 63).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і у справі Стре проти Сполучного Королівства («Stretch v. the United Kingdom», № 44277/98, п. 37).

Також у цій справі Суд вважає за необхідне врахувати висновки ЄСПЛ у справі «Grudiс v. Serbia» (заява №31925/08, пункт 72) про те, що у сфері соціального законодавства, у тому числі в сфері пенсійних виплат, держави користуються широкою свободою розсуду, що в інтересах соціальної справедливості та економічного добробуту може законно змусити їх коригувати, обмежувати або навіть зменшувати розмір пенсійних виплат, які, як правило, виплачуються кваліфікованому населенню.

За аналогічних обставин у справах «Valkov and оthers v. Bulgaria» (заява № 2033/04), «Khoniakina v. Georgia» (заява № 17767/08) ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та визнає можливість, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі Суд зобов`язаний ураховувати всі відповідні обставини справи та з`ясувати, чи було законним таке втручання, чи мало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.

Вказане вище у сукупності свідчить про те, що реалізація Кабінетом Міністрів України покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф.

Вищенаведені висновки суду щодо повноважень Кабінету Міністрів України визначати верхню межу індексації пенсійних виплат узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, від 20.06.2024 у справі №420/23990/23.

Таким чином, колегія суддів вважає, що індексація пенсії позивача проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 Постанови №168 не може перевищувати 1500 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 по справі № 520/12678/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко