Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №440/13362/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 р. Справа № 440/13362/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 (суддя Удовіченко С.О.; м. Полтава) по справі № 440/13362/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУНП в Полтавській області), в якому просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 12.09.2025 № 2309 в частині про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції Колмика Віталія Володимировича.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/13362/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.11.2025 через "Електронний суд" надійшла заява представника про зміну предмету позову, в якій він просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 12.09.2025 № 2309 в частині про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 640 о/с Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15 жовтня 2025 року в частині призначення полковника поліції ОСОБА_2 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції, встановлення йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадового окладу 2 400 грн. та згідно з наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40%, з 16 жовтня 2025 року.

- поновити полковника поліції ОСОБА_2 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь Позивача різницю в грошовому забезпеченні за посадами заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції за весь час незаконного переміщення у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь Позивача витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 06 листопада 2025 року Полтавський окружний адміністративний суд повернув без розгляду заяву представника позивача ОСОБА_3 про зміну предмету позову у справі.

Повертаючи заяву позивача без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що до зазначеної заяви представником позивача не додано доказів її надіслання (надання) відповідачу.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року, якою заяву представника позивача Александрової Тетяни Василівни від 05 листопада 2025 року про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу повернуто без розгляду та направити справу № 440/13362/25 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач надав до суду докази надсилання заяви про зміну предмету позову через підсистему Електронний суд на адресу Головного управління поліції в Харківській області. Тобто, представник позивача дотримався порядку подання заяви про зміну предмету позову, встановленого статтею 44 КАСУ, але через помилку в ідентифікаційному номері відповідача вона була надіслана на адресу іншої юридичної особи.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частин першої та восьмої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Згідно зі статтею 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Водночас за приписами частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі — Положення № 1845/0/15-21).

За приписами пункту 36 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Пунктом 37 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справи в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що спеціальною статтею щодо порядку подання заяви про зміну предмету позову, зокрема, в частині визначення документів, що додаються до неї, є стаття 47 КАС України, якою передбачено, що до суду разом з заявою про зміну предмету позову подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Колегія суддів враховує, що в цьому випадку позовну заяву та в подальшому заяву про зміну предмету позову представником позивача через підсистему «Електронний суд». При цьому, відповідач у цій справі - ГУНП в Полтавській області має зареєстрований у ЄСІТС електронний кабінет та має безперешкодний доступ до матеріалів електронної справи.

Пунктом 29 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копії наданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

До того ж варто звернутися і до положень Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом адміністратора ЄСІТС — Державним підприємством «Центр судових сервісів» № 230-ОД від 29 грудня 2023 року, відповідно до пункту 2.9 якої у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Водночас введення норми щодо зобов`язання учасника справи надати доказ надсилання копії заяви, зокрема, про зміну предмету позову та доданих до неї документів іншим учасникам справи нівелює сенс використання підсистеми «Електронний суд», перевага якого полягає якраз у можливості не мати необхідності виготовлення багатьох копій документів на папері.

Крім того, враховуючи функціонал вказаної підсистеми, виконати обов`язок надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів неможливо технічно, оскільки сам процесуальний документ, який подається до суду (наприклад, позовна заява, відзив, клопотання, тощо) створюється у самій системі та за її ж допомогою відправляється до суду, а у паперовому вигляді не існує взагалі.

Отже, до відправлення за допомогою підсистеми «Електронний суд» самого документу, відправити його копію звичайною поштою або через електронну адресу неможливо, оскільки самого документу у паперовому або електронному вигляді та його копій до моменту складання його у підсистемі «Електронний суд» не існує.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 420/12942/21.

При цьому, з аналізу положень пункту 29 Положення № 1845/0/15-21 та пункту 28 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженої наказом ДП «ЦСС» № 74-ОД від 22 вересня 2021 року, убачається, що функціонал Електронний суд в автоматизованому режимі надає суду доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи, які відповідно до внесених ідентифікаційних даних про них мають зареєстрований Електронний кабінет, поданих до суду документів. Цими ж правовими актами передбачено, що в іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Жодних інших варіантів дій (подій), рішень зазначеними правовими актами не визначено.

Тобто, за загальним правилом, у випадку надіслання позивачем за допомогою підсистеми «Електронний суд» заяви про зміну предмету позову, функціонал Електронного суду мав в автоматичному режимі надати суду та учаснику справи — ГУНП в Полтавській області, який має зареєстрований Електронний кабінет, доказ надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.

Разом з цим колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги, що у позовній заяві та, як наслідок, у подальшому в заяві про зміну предмету позову, позивач допустив помилку в ідентифікаційних даних відповідача, внаслідок чого позовна заява та заява про зміну предмету позову були надіслані в електронний кабінет іншої юридичної особи. Зазначений недолік позовної заяви не був виявлений судом першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з цих підстав ухвалою суду від 06.11.2025, тобто у день повернення заяви позивача про зміну предмету позову без розгляду, що позбавило позивача можливості усунути недоліки поданої ним заяви про зміну предмету позову одночасно з недоліками позовної заяви. При цьому з коп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" колегією суддів встановлено, що після усунення недоліків позовної заяви та зазначення правильного ідентифікаційного коду ГУНП в Полтавській області, відповідач 14.11.2025 о 02:22 год. отримав в електронному кабінеті підсистеми "Електронний Суд" усі подані позивачем та зареєстровані в автоматизованій системі діловодства суду процесуальні документи, зокрема, заяву про зміну предмету позову від 06.11.2025.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судам при прийнятті позову, заяв, клопотань тощо через підсистеми «Електронний суд» необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що підстави повернення судом першої інстанції заяви позивача про зміну предмету позову відповідно до частини восьмої статті 47 КАС України відсутні.

Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постанові від 19 серпня 2025 року (справа № 580/5204/22).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 по справі № 440/13362/25 - скасувати.

Справу № 440/13362/25 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова