Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №200/3626/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року справа №200/3626/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року (головуючий суддя І інстанції – Загацька Т.В.), складену в повному обсязі 21 листопада 2025 року, в адміністративній справі № 200/3626/25 за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про часткову відмову у перерахунку пенсії №914550149073 від 18.04.2025, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області при розгляді заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.04.2025 щодо ненарахування пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неприйняття вмотивованого рішення з розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.04.2025 з питання щодо перерахунку пенсію відповідно до ст.8 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2025 в частині перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі № 200/3626/25 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі № 200/3626/25 задоволено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №200/3626/25 скасовано.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про часткову відмову у перерахунку пенсії № 914550149073 від 18.04.2025, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області при розгляді заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.04.2025 щодо ненарахування пенсії відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 11.04.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

14.11.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, у якій просить суд визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.11.2025 № 914550149073, прийняте на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 200/3626/25; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виконати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 200/3626/25 та здійснити перерахунок пенсії у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”(25348,17 грн).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу в якій просила її скасувати та задовольнити клопотання про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що призначивши пенсії (в результаті перерахунку) у розмірі 19 888,05 грн відповідач не виконав постанову суду, оскільки вказаний розмір не дорівнює 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11.04.2025

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника першого відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відтак, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Суд зазначає, що застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 Верховний суд України, роз`яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 11.04.2025.

З витягу з пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що рішенням 914550149073 від 06.11.2025 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії заявника відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11.04.2025 (сума пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 25348,17 грн) – 20278,54 грн). Також зазначено про обмеження в індексації з 01.03.2023 (-390,49). Розмір пенсії з надбавками – 19888,05 грн.

Звертаючись до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, заявник вважає протиправним обмеження індексації з 01.03.2023 (-390,49 грн), при проведенні перерахунку його пенсії.

Питання обмеження індексації пенсійних виплат, не було предметом спору в даній справі, тому таке питання при розгляді даної адміністративної справи судом не досліджувались та не аналізувались, та, відповідно, їм не була надана правова оцінка. З огляду на що відповідні посилання заявника в цій частині є неприйнятними.

Фактично між заявником та органом Пенсійного фонду України після ухвалення судового рішення в цій частині виник новий спір, який може бути вирішений судом в новому позовному провадженні, а не в порядку, що передбачений ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, суд вважає, що з боку боржника відсутні ознаки умисної протиправної поведінки, яка б свідчила про ухилення від виконання судового рішення.

За приписами частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відтак, ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі № 200/3626/25 – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі № 200/3626/25 – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 19 січня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 26 січня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д.Компанієць