Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №360/1515/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №360/1515/25

Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року справа №360/1515/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 360/1515/25 (головуючий суддя І інстанції – Смішлива Т.В.) за позовом адвоката Матюгіна Євгенія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 16.04.2025 № 262340029962 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з дня звернення за її призначенням, а саме з 08.04.2025, зарахувавши до стажу, передбаченого Списком № 1 виробництв, робіт, професій, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах (пільгового стажу) періоди з 01.09.1991 по 28.03.1994, з 25.05.1998 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 07.10.2001, з 08.10.2001 по 30.06.2004, з 01.07.2004 по 20.05.2007, а також зарахувавши за кожний повний рік цих періодів до його страхового стажу додатково по одному року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 16.04.2025 № 262340029962 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення за її призначенням, а саме з 08.04.2025, зарахувавши до стажу, передбаченого Списком № 1 виробництв, робіт, професій, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах (пільгового стажу) періоди роботи ОСОБА_1 на ДП “Укргеодезмарк” ПАТ “Київметробуд” з 25.05.1998 по 30.06.2000, з 08.10.2001 по 30.06.2004, з 01.07.2004 по 20.05.2007 з урахуванням уточнюючої довідки ДП “Укргеодезмарк” публічного акціонерного товариства “Київметробуд” № б/н від 04.08.2017, а саме 07 років 01 місяць 11 днів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 20025 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст. 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд не може використовувати кошти загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на цілі, не пов`язані із його діяльністю, тому не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Відволікання коштів з бюджету Пенсійного фонду може спричинити значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього невчасно виплачуються пенсії лідям похилого віку, інвалідам та іншим.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 позов задоволено частково.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, стягуючи за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору виходив з приписів ст. 139 КАС України та ст. 252 КАС України, оскільки при ухваленні рішення у справі не вирішено питання розподілу судового збору.

Оцінка суду.

За приписами статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До пов`язаних із розглядом справи витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз вищезазначених положень законодавства свідчить, що судовий збір є обов`язковим платежем за звернення до суду та вчинення процесуальних дій. У разі сплати судового збору, у позовній заяві необхідно просити стягнути судовий збір з відповідача у зазначеному розмірі. Якщо буде задоволено позовні вимоги, судовий збір буде стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Суд зауважує, що Законом України «Про судовий збір» встановлені пільги та звільнення від сплати судового збору для певних категорій.

Проте органи Пенсійного фонду не належать до категорій, з яких заборонено законодавством стягувати витрати по сплаті судового збору на користь позивачів – фізичних осіб, позов яких задоволено повністю чи частково.

Таким чином, стягнення з відповідача-суб`єкта владних повноважень на користь позивача витрат по сплаті судового збору в разі задоволення позовних вимог повністю чи частково є імперативною нормою та не передбачає звільнення відповідача від його сплати, зокрема, через неможливість використання коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на цілі, не пов`язані із його діяльністю.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 968,96 грн. (квитанція ІD: CPXC-4BPK-EP52-T5H8 від 26.07.2025).

Суд першої інстанції при ухваленні рішення від 24 вересня 2025 року не вирішив питання розподілу судового збору.

З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер і позов задоволено частково, через коригування обраного способу захисту, відповідно до приписів ст. 252 КАС України (судом не вирішено питання про судові витрати) суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 360/1515/25 – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 360/1515/25– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 26 січня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 26 січня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua