Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №620/9362/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/9362/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді В. В. Падій, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Надія-8" до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Фермерське Господарство "Надія-8" звернулось до суду з позовом до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправними дії Семенівської міської ради щодо відмови у винесенні на 56 сесію 07.08.2025 питання про передачу в оренду земельних ділянок ФГ «Надія-8»;

-визнати протиправним та скасувати рішення 56 сесії Семенівської міської ради від 07.08.2025 про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім. Чкалова;

-зобов`язати Семенівську міську раду повторно розглянути клопотання ФГ «Надія-8» від 08.07.2025 з дотриманням принципу першочерговості.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою суду від 19.08.2025 у задоволенні заяви Фермерського господарства «Надія - 8» про забезпечення позову у справі № 620/9362/25 відмовлено.Ухвалою суду від 21.08.2025 у задоволенні заяви Фермерського господарства «Надія - 8» про забезпечення позову у справі № 620/9362/25 відмовлено.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 08.09.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та вказують, що 07.08.2025 відбулось спільне засідання постійних комісій міської ради, де серед іншого розглядалось питання (проєкт рішення): «Про передачу в оренду земельних ділянок ФГ «НАДІЯ-8», згідно заяви, поданої ФГ «Надія-8» 08.07.2025 та «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім.Чкалова» згідно заяви, поданої ТОВ ім. Чкалова 30.07.2025.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії, під час спільного засідання, дійшли висновку винести на розгляд сесії проєкт рішення «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім.Чкалова» («за» - 17 депутатів). При розгляді альтернативного проєкту рішення «Про передачу в оренду земельних ділянок ФГ«НАДІЯ-8», депутати не підтримали винесення на розгляд сесії даного проєкту («за» – 2, «проти» – 1, «утрималися» – 14). Отже, на розгляд сесії було подано лише один з альтернативних проєктів рішень, а саме: «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім. Чкалова». Депутатами, діючи на власний розсуд, суб`єктивно, було затверджено порядок денний 56 сесії міської ради 8 скликання. При цьому жоден з депутатів не висловив своїх зауважень з приводу невинесення на розгляд сесії питання передачі в оренду земельних ділянок ФГ «Надія-8».

Ухвалою суду від 22.09.2025 у задоволенні заяви Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено повністю.Ухвалою суду від 05.12.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ім.Чкалова (провул. Садовий, буд. 12, с. Жадове, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15461, код ЄДРПОУ - 30849563).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова правом на подання пояснень щодо позову не скористалася.

Ухвалою суду від 13.01.2026 витребувано у Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, копію стенограми засідання сесії Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та спільного засідання постійних комісій міської ради від 07.08.2025, де серед іншого розглядалось питання (проєкт рішення): «Про передачу в оренду земельних ділянок ФГ «НАДІЯ-8», згідно заяви, поданої ФГ «Надія-8» 08.07.2025 року та «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім.Чкалова» згідно заяви, поданої ТОВ ім. Чкалова 30.07.2025, копію Положення про постійні комісії Семенівської міської ради, копію Регламенту Семенівської міської ради (затверджений рішенням 2 сесії міської ради 8 скликання №26 24.12.2020), копію рішення 56 сесії Семенівської міської ради від 07.08.2025 про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім. Чкалова, копії заяв ФГ «НАДІЯ-8» та ТОВ ім. Чкалова» щодо надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), розташованих у межах Жадівського старостинського округу Семенівської громади.

Ухвалою суду від 20.01.2026 заява про уточнення позовних вимог повернута без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено, що листом від 08.07.2025 №96 Фермерське господарство «Надія-8», а ТОВ ім. Чкалова листом від 30.07.2025 №72 подали до Семенівської міської ради клопотання про надання в оренду одних і тих же невитребуваних земельних часток (паїв) з кадастровими номерами: 7424781500:09:005:0017, площею 4.0744 га, 7424781500:09:041:0018, площею 3.2067 га, 7424781500:09:062:0031, площею 2.9806 га.

Рішенням Семенівської міської ради від 07.08.2025 «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім. Чкалова» передано ТОВ ім. Чкалова в оренду земельні ділянки, загальною площею 10,2617 га, з кадастровими номерами: 7424781500:09:005:0017, площею 4.0744 га, 7424781500:09:041:0018, площею 3.2067 га, 7424781500:09:062:0031, площею 2.9806 га на 7 років та доручено міському голові Сергію Деденко укласти договори оренди на вказані земельні ділянки з ТОВ ім. Чкалова.

Посилаючись на ту обставину, що відповідач передав в оренду земельні частки (паї) ТОВ ім. Чкалова, чим надав перевагу третім особам перед ФГ «Надія-8», позивач вважаючи порушеними свої права та інтереси звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до частин другої-третьої статті 13 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі – Закон №899-IV, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Цією ж нормою законодавець надав повноваження відповідним сільським, селищним, міським радам тимчасово передавати в оренду невитребувані частки (паї) лише після формування їх у земельні ділянки.

Суд зауважує, що спору щодо повноважень міської ради на передачу в оренду невитребуваної частки (паю) дана справа не містить.

При цьому суд враховує, що норми Закону № 899-IV не врегульовують процедуру звернення особи за отриманням в оренду невитребуваних часток (паїв), а тому у цій частині правовідносин застосуванню підлягають загальні положення Земельного кодексу України, який регулює земельні відносини (далі – ЗК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 12 ЗК України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території відповідної ради, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За правилами, визначеними частинами 2 та 8 статті 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частина друга). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису (частина восьма).

За змістом частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як передбачає частина перша та частина третя статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Частинами другою та третьою статті 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно частин 12 та 16 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування здійснюються, зокрема, надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Суд також зазначає, що частиною другою статті 5 Конституції України проголошено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 7 Основного Закону України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280/97-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання регулювання земельних відносин.

Водночас згідно частини першої статі 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Правовий статус та повноваження постійних комісій ради визначено статтею 47 Закону №280/97-ВР.

Відповідно до положень цієї статті постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії, в яких зазначаються результати поіменного голосування, підписуються головою і секретарем комісії. Проекти порядку денного засідань постійної комісії ради, висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Верховний Суд, аналізуючи положення статей 46, 47 Закону №280/97-ВР, у постанові від 07 липня 2022 року у справі №200/4397/19-а також вказав, що метою створення постійних комісій ради є вивчення, попередній розгляд і підготовка питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету, а за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, які підлягають обов`язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані.

Частинами 1 та 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «Надія-8» та ТОВ ім. Чкалова подали до Семенівської міської ради клопотання про надання в оренду одних і тих же невитребуваних земельних часток (паїв) з кадастровими номерами: 7424781500:09:005:0017, площею 4.0744 га, 7424781500:09:041:0018, площею 3.2067 га, 7424781500:09:062:0031.

З матеріалів справи слідує, що 07.08.2025 відбулось спільне засідання постійних комісій Семенівської міської ради, де серед іншого розглядалось питання (проєкт рішення): «Про передачу в оренду земельних ділянок ФГ «НАДІЯ-8», згідно заяви, поданої ФГ «Надія-8» 08.07.2025 та «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім.Чкалова» згідно заяви, поданої ТОВ ім. Чкалова 30.07.2025.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії під час спільного засідання дійшли висновку винести на розгляд сесії проєкт рішення «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім.Чкалова» («за» - 17 депутатів).

При розгляді альтернативного проєкту рішення «Про передачу в оренду земельних ділянок ФГ «НАДІЯ-8» депутати не підтримали винесення на розгляд сесії даного проєкту («за» – 2, «проти» – 1, «утрималися» – 14).

З урахуванням висновків постійних комісій на розгляд сесії було подано лише один з альтернативних проєктів рішень, а саме: «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім.Чкалова».

Рішенням Семенівської міської ради від 07.08.2025 «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім. Чкалова» вирішено передати ТОВ ім. Чкалова в оренду земельні ділянки, загальною площею 10,2617 га, з кадастровими номерами: 7424781500:09:005:0017, площею 4.0744 га, 7424781500:09:041:0018, площею 3.2067 га, 7424781500:09:062:0031, площею 2.9806 га ТОВ ім. Чкалова.

Позивач в позові зауважує, що він першим звернувся до відповідача з клопотанням про надання спірних земельних ділянок в оренду, але Семенівська міська рада фактично надала перевагу пізнішому заявнику, чим порушила принцип черговості та рівності суб`єктів господарювання.

Проте суд зазначає, що особа, яка звернулася за отриманням права оренди на земельну ділянку першою не набуває перевагу, при подальшому отриманні у користування земельної ділянки порівняно з тим, хто звернувся пізніше.

При цьому суд зауважує, що певна заінтересованість декількох осіб саме в цих ділянках, не може бути підставою для обмеження законних дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування, і, тим більше, для визнання його рішень протиправними саме з цієї підстави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі 400/4760/21.

Суд в даному випадку вважає за необхідне зазначити, що подання особою до органу місцевого самоврядування клопотання про надання в оренду земельних ділянок не означає позитивного рішення про надання її в користування, а тому подання клопотання іншою особою про надання в оренду на одні й ті самі земельні ділянки не порушує її права, оскільки ці особи мають рівне право на подальший розгляд своїх клопотань, із кінцевим визначенням особи, що отримає право користування (оренду) на ділянку.

При цьому суд враховує, що питання передачі земельної ділянки у власність (користування) є дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, в які суд не може втручатися, а тому адміністративним судом не може бути надана оцінка наявності переваг тієї чи іншої особи.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №545/808/17.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення 56 сесії Семенівської міської ради від 07.08.2025 про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім. Чкалова не підлягає задоволенню за обґрунтованістю.

Проте з огляду на викладене суд вважає, оскільки згідно висновку постійних комісій було вирішено на розгляд сесії подати проєкт рішення «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім.Чкалова», Семенівська міська рада зобов`язана була винести на розгляд сесії питання про відмову щодо передачі в оренду земельних ділянок ФГ «НАДІЯ-8, оскільки згідно пункту 34 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, чого відповідачем не було зроблено.

При цьому суд зауважує, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Семенівської міської ради щодо відмови у винесенні на 56 сесію 07.08.2025 питання про передачу в оренду земельних ділянок ФГ «Надія-8» та зобов`язання Семенівську міську раду повторно розглянути клопотання ФГ «Надія-8» від 08.07.2025 з дотриманням принципу першочерговості не забезпечить бажаного результату для позивача, оскільки як слідує з матеріалів справи Семенівською міською радою 07.08.2025 вже укладені договори оренди з ТОВ ім. Чкалова щодо невитребуваних земельних часток (паїв) з кадастровими номерами: 7424781500:09:005:0017, площею 4.0744 га, 7424781500:09:041:0018, площею 3.2067 га, 7424781500:09:062:0031 та 13.09.2025 ТОВ ім. Чкалова в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані на них речові права.

Поряд з цим суд враховує, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тож статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що метою адміністративного судочинства визначено ефективний захист прав. Сам лише формальний розгляд справи і ухвалення рішення, яке завідомо не може захистити особу, не узгоджується з метою правосуддя.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/12).

Отже ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №925/1265/16).

Враховуючи той факт, що питання передачі земельної ділянки у власність (користування) є дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, в які суд не може втручатися, та той факт, що 07.08.2025 Семенівською міською радою та ТОВ ім. Чкалова укладені договори оренди з ТОВ ім. Чкалова щодо спірних невитребуваних земельних часток (паїв) та 13.09.2025 ТОВ ім. Чкалова вже зареєстровані на них речові права, суд дійшов висновку, що позивачем обраний невірний спосіб захисту свого порушеного права.

При цьому невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена а постанові Верховного Суду від 12.06.2018 по справі №826/4406/16.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов виснвоку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фермерське господарство "Надія-8" (с. Погорільці, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15452, код ЄДРПОУ - 32288886).

Відповідач: Семенівська міська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області (вул. Героїв України, буд. 6, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ - 04062009).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова (провул. Садовий, буд. 12, с. Жадове, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15461, код ЄДРПОУ - 30849563).

Суддя В.В. Падій