Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №520/22606/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 січня 2026 року справа № 520/22606/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті скарги від 2 червня 2025 року, зокрема в частині перевірки обставин, пов`язаних із рапортом від 25 березня 2025 року, адвокатськими запитами від 25 березня 2025 року та 1 квітня 2025 року, довідкою від 26 жовтня 2024 року №08/1096-Г, та ненадання відповіді на них;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести повну перевірку викладених у скарзі обставин по суті, витребувати необхідні документи та надати мотивовану відповідь Позивачу протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представником позивача направлено на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України скаргу, яка передана за належністю до відповідача, однак останній повернув скаргу без розгляду по суті, що, на думку позивача, порушує права та законні інтереси військовослужбовця.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 21.03.2025 начальником НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України видано наказ №335-ОС про призначення позивача на посаду заступника начальника третьої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування в порядку просування по службі.

Про факт видання наказу Позивачу стало відомо 22.03.2025. Позивач висловив незгоду з таким призначенням, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не враховує його особисті обставини, стан здоров`я та інші фактори, передбачені законодавством та 24.03.2025 позивач подав звернення № ДЕ-18630888 до відповідача з клопотанням про перевірку законності наказу. Відповідач розглянув це звернення та надав відповідь від 31.03.2025 №08/Д-188/161, у якій підтвердив законність призначення, посилаючись на службову необхідність

Позивач 11.04.2025 подав звернення №ДЕ-18708183 з проханням надати на попереднє звернення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки перша відповідь не була отримана вчасно. Відповідач надав відповідь від 01.05.2025 №08/Д-269/226 разом із копією попередньої відповіді.

Надалі 06.05.2025 позивач подав звернення №ДЕ-18630888/2, де знову виклав аналогічні обставини та просив переглянути рішення. Відповідач надав відповідь від 08.05.2025 №08/Д-292/250, підтвердивши попередню позицію.

Також позивачем 25.03.2025 подано рапорт до НОМЕР_1 прикордонного загону з вимогою надати обґрунтування призначення та скасувати наказ; через адвоката були надіслані адвокатські запити від 25 березня 2025 року та 1 квітня 2025 року до того ж загону щодо надання копій документів, пов`язаних із наказом, а також довідки від 26 жовтня 2024 року №08/1096-Г, яка стосується стану здоров`я Позивача. На жоден з цих документів не було надано відповіді, що становить пряму бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивач 02.06.2025 подав скаргу до Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка була передана за належністю до Відповідача 18.07.2025. У скарзі оскаржувався наказ №335-ОС, а також викладалися доводи про протиправну бездіяльність, пов`язану з ненаданням інформації, нереагуванням на рапорт та адвокатські запити, а також інші обставини, включаючи можливе порушення процедури призначення за станом здоров`я. До скарги не були додані копії рапорту, адвокатських запитів та довідки, оскільки вони перебувають у розпорядженні позивача, але їх існування було чітко описано.

Відповідач розглянув скаргу, вказавши що скарга в частині оскарження наказу не підлягає розгляду як повторна та подана з порушенням строків згідно зі статтею 17 Закону України «Про звернення громадян». Щодо інших обставин (рапорт, адвокатські запити, довідка) відповідач повернув скаргу без розгляду по суті, мотивуючи це відсутністю доказів їх подання та копій, що, на думку відповідача, унеможливлює перевірку та свідчить про недотримання частини шостої статті 16 Закону України «Про звернення громадян».

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нерозгляду скарги по суті протиправною, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України Про звернення громадян передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організаційне залежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону України Про звернення громадян під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про звернення громадян органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких, зокрема, обов`язок об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України №393/96-ВР відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Суд, аналізуючи приписи Закону України «Про звернення громадян», зауважує, що законодавець, передбачаючи обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявник об`єктивний та всебічний розгляд його заяви.

Водночас, вказаний обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пересилання звернення може бути реалізований виключно за сукупністю таких умов:

1) питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень;

2) звернення пересилається лише відповідному, а не будь - якому органу чи посадовій особі за належністю, тобто тому органу, до повноваження якого входить вирішення питань, що порушені у зверненні;

3) пересилання повинно відбутися в термін не більше п`яти днів ;

4) про факт пересилання обов`язково повідомляється громадянин, який подав звернення.

Статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідач розглянув скаргу від 02.06.2025, яку отримано за належністю 18.07.2025, у законодавчо встановлені строки - 23.07.2025, вказавши що скарга в частині оскарження наказу не підлягає розгляду як повторна та подана з порушенням строків згідно зі статтею 17 Закону України «Про звернення громадян». Щодо інших обставин (рапорт, адвокатські запити, довідка) відповідач повернув скаргу без розгляду по суті, мотивуючи це відсутністю доказів їх подання та копій, що, на думку відповідача, унеможливлює перевірку та свідчить про недотримання частини шостої статті 16 Закону України «Про звернення громадян».

Під час розгляду звернення, дослідивши зміст відповіді на скаргу позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем, під час розгляду скарги, не надано оцінки, викладеним у скарзі позивача обставинам, не вжито активних заходів для з`ясування обставин, попри наявність повноважень.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду скарги позивача від 02.06.2025; зобов`язання відповідача повторно розглянути по суті скаргу позивача від 02.06.2025

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести повну перевірку викладених у скарзі обставин по суті, витребувати необхідні документи та надати мотивовану відповідь позивачу протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, то суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, вказані повноваження відповідача є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що вказана скарга не була розглянута по суті, така позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають повному задоволенню.

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 02.06.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 02.06.2025, з урахуванням висновків суду у даній справі.

У решті позовних вимог-відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА