Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №520/29972/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 р. № 520/29972/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 у зменшеному розмірі за рахунок зменшення щомісячної індексації грошового забезпечення на суму збільшення щомісячної премії;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 в загальному розмірі – 81312,12 грн., з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 по 24.03.2022 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/30316/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах від посадового окладу, а саме: з 30.01.2020 по 31.01.2022 у розмірі - 135% щомісячно, з 01.02.2022 по 24.03.2022 у розмірі – 170% щомісячно, з урахуванням перерахованого та виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/30316/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Щодо клопотання відповідача у відзиві про розгляд справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (ч.4 ст.12 КАС України).

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З аналізу наведених вище норм права слідує, що питання розгляду справи за правилами загального або спрощеного провадження вирішується саме судом під час відкриття провадження у справі, враховуючи складність справи та інші обставини, які є підставою для визначення форми адміністративного судочинства.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд виходив з положень статті 12 КАС України.

При цьому, враховуючи предмет даного адміністративного позову, суд не встановив обставин, передбачених ч.4 ст.12 КАС України для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Будь-яких інших обставин для розгляду справи за правилами загального позовного провадження судом, також, не встановлено, а представником відповідача у клопотанні не наведено.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. (ч.ч.5, 7 ст.262 КАС України).

За правилами ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Під час відкриття провадження у справі та після відкриття провадження судом не встановлено обставин, які вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які є незначної складності.

Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, які досліджуються судом разом із іншими матеріалами справи у встановленому чинним КАС України порядку з урахуванням принципів адміністративного судочинства.

Таким чином, відповідачі та позивач наділені правом під час усього розгляду справи звертатися до суду із відповідними клопотаннями, заявами, додатковими поясненнями, подавати докази, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України в період з 01.12.2015 по 24.03.2022.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/30316/24 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково, зокрема, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 24.03.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року; зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 по 24.03.2022 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання вищевказаного рішення суду Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України було проведено перерахунок грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення позивача, про що повідомлено представника позивача листом № 2/24/12-2083-2025 від 09.10.2025.

Згідно із долучених до вказаного листа довідок про перераховане грошове забезпечення перерахунок розміру грошового забезпечення здійснений виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та проведено перерахунок розміру індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Як вважає позивач, відповідно до змісту вищевказаних довідок при проведенні перерахунку розміру грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду відповідачем безпідставно та протиправно зменшено відсотковий розмір фактично встановлених та виплачених щомісячних премії та щомісячної надбавки за особливості проходження військової служби. Також позивач вважає, що відповідачем безпідставно та протиправно зменшено розмір перерахованої індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду.

Позивач не погоджується з вказаними діями відповідача, вважає їх протиправними, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо протиправності дій відповідача в частині зменшення відсоткового розміру встановленої щомісячної премії при перерахунку грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів) позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/30316/24, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

- посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

- посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.

Умови оплати грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України регулюються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 (далі – Інструкція № 200).

Так, пунктом 1 Інструкції № 200 визначено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).

Відповідно до п. 2 Інструкції № 200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1, 3 розділу 17 Інструкції № 200 командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.

Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.

Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.

Згідно з пунктом 4 розділу 17 Інструкції № 200 командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

Як встановлено судом, позивачу була встановлена та виплачена премія у розмірах у відсотках посадового окладу з 30.01.2020 по 31.01.2022 у розмірі - 135% щомісячно, з 01.02.2022 по 24.03.2022 у розмірі – 170% щомісячно, що підтверджується довідкою (розрахунком) грошового забезпечення ОСОБА_1 . Вказана обставина не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до наданої довідки – розрахунок перерахованого грошового забезпечення також встановлено, що позивачу зменшений відсотковий розмір щомісячної премії від посадового окладу за період проходження військової служби.

Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно з абз. 3 ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оскільки діями відповідача зменшений відсотковий розмір вже виплачених та фактично перерахованих на підставі рішення суду премій позивача у період, коли він припинив правовідносини військової служби у відповідача та за відсутності його попередження та погодження, воно погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.

За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов`язок згідно з ст. 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).

Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях.

Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.

Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.

Умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні) відповідно до п.4 ч.4 ст.496 КЗпП України є істотними умовами трудового договору. Тому порушенням права на оплату праці вважатиметься не сама по собі зміна відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення, а саме зменшення розміру до виплати.

В даному випадку, зменшення відповідачем відсоткового значення премій, які фактично були встановлені в період проходження позивачем військової служби та які фактично при проведенні перерахунку грошового забезпечення позивача на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/30316/24 були зменшені, що у свою чергу призвело до зменшення розміру заробітної плати (грошового забезпечення), яку позивач повинен був отримувати при умовах дотримання відповідачем норм Конституції України та Законів України.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно зменшено відсотковий розмір фактично встановлених та виплачених позивачу премій за період проходження ним військової служби при здійсненні перерахунку грошового забезпечення (основних, додаткових, одноразових видів) на виконання рішення суду.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 у зменшеному розмірі за рахунок зменшення щомісячної індексації грошового забезпечення на суму збільшення щомісячної премії та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 в загальному розмірі – 81312,12 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Приписами статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

У статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частинами першою-другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-ХІІ).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З метою реалізації Закону № 1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзац 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та цифри "101" замінено цифрами "103".

Абзац 2 пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 - застосовується з 01.01.2016.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Тобто, відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв`язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу п.6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Тобто, з прийняттям постанови № 1013 від 09.12.2015 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців Національної гвардії України, які визначені Додатком № 1 до Постанови №1294.

Таким чином, у зв`язку із прийняттям вказаної постанови, базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів осіб за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - є січень 2008 року.

Так, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/30316/24 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково, зокрема, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.

На виконання вищевказаного рішення суду листом № 2/24/12-2083-2025 від 09.10.2025 відповідачем надано розрахунок нарахованої до виплати індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018.

Відповідно до вказаного розрахунку позивачу нараховано до виплати індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018 в загальному розмірі – 2092,60 грн.

При розрахунку індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду відповідачем при нарахуванні індексації грошового забезпечення застосовані абзаци пункт 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078 та в графі «Розмір збільшення премія з ЩДГВ» зазначено збільшення грошового забезпечення за рахунок премії в розмірі – 3848.00 грн., в розмірі – 3964.20 грн., в розмірі - 4113,60 грн. та в розмірі - 4705,60 грн. щомісячно.

Суд не погоджується з вказаними діями відповідача та зазначає, що відповідно до змісту розпорядження Головного управління Національної гвардії України від 04.02.2016 №Р-5 «Про підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України» збільшення грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України було проведено за рахунок збільшення щомісячної надбавки за особливості проходження служби та за рахунок збільшення щомісячної премії.

Відповідно до постанови № 1013 від 09.12.2015 (базовим) місяцем є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.

Однак, судом встановлено, що останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців Національної гвардії України відбулося на виконання Постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008.

В період з 01.01.2008 по 28.02.2018 посадові оклади вказаної категорії військовослужбовців не змінювалися.

Посилання відповідача на факт підвищення грошового забезпечення позивача за рахунок збільшення щомісячної надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії при розрахунку індексації є протиправним.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2025 у справі № 160/24039/21.

Так, колегія Верховного Суду дійшла наступних висновків:

« 60. Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

61. Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що збільшення грошового забезпечення позивача відбулося не внаслідок збільшення посадового окладу (тарифної ставки), а за рахунок збільшення розміру щомісячної премії, а тому з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078 та постанови Верховного Суду від 20.03.2025 у справі № 160/24039/21 відповідач повинен був здійснити розрахунок та виплату індексації грошового забезпечення без застосування збільшення грошового забезпечення позивача за рахунок щомісячної премії, а тому наданий відповідачем розрахунок нарахування та виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/30316/24 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 є протиправним.

На підстав вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 у зменшеному розмірі за рахунок зменшення щомісячної індексації грошового забезпечення на суму збільшення щомісячної премії та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 в загальному розмірі – 81312,12 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 у зменшеному розмірі за рахунок зменшення щомісячної індексації грошового забезпечення на суму збільшення щомісячної премії.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 в загальному розмірі – 81312,12 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 по 24.03.2022 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/30316/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах від посадового окладу, а саме: з 30.01.2020 по 31.01.2022 у розмірі - 135% щомісячно, з 01.02.2022 по 24.03.2022 у розмірі – 170% щомісячно, з урахуванням перерахованого та виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/30316/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 січня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях