Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №520/26467/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року № 520/26467/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошової компенсації за неотримане речове забезпечення за період проходження військової служби виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошової компенсації за неотримане речове забезпечення за період проходження військової служби виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове забезпечення за період проходження військової служби виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.

Відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_1 до суду не надійшов.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №361 від 25.11.2024 позивача виключено зі списків особового складу.

Представником позивача подано адвокатський запит від 04.02.2025 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила повідомити причину невиплати вищевказаних видів грошового забезпечення ОСОБА_1 під час звільнення з військової служби; надати довідку про нараховане і виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 року по день звільнення з військової служби із зазначенням всіх видів та компонентів грошового забезпечення, а також із зазначенням всіх видів грошового забезпечення, що були виплачені ОСОБА_1 під час звільнення з військової служби; здійснити нарахування ОСОБА_1 всіх вищевказаних видів грошового забезпечення у вказаних розмірах, належних до виплати під час звільнення з військової служби та виплатити у встановлені законом строки.

Військова частина НОМЕР_1 листом №43 від 03.03.2025 повідомила позивача, що компенсація за неотримане речове майно при звільнені виплачена не була, на підставі відсутності відповідного наказу на виплату та довідки від речової служби у фінансово-економічної служби вч НОМЕР_1 . Вказано, що станом на 03.03.2025 до фінансово-економічної служби не надходило відповідних документів для виплати за неотримане речове майно при звільнені ОСОБА_1 і наразі встановлюються причини їх ненадання.

Також, представником позивача подано адвокатський запит від 01.08.2025 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила повідомити, чи був поданий наказ до фінансово-економічної служби на виплату ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно у зв`язку з його звільненням зі служб; повідомити, чи зверталася речова служба до фінансово-економічної служби з довідкою про для здійснення компенсації ОСОБА_1 за неотримане речове майно у зв`язку з його звільненням зі служб; повідомити, у разі відсутності подання наказу або довідки для здійснення компенсації ОСОБА_1 за неотримане речове майно, з яких причин такі документи не були направлені; надати належним чином засвідчену копію довідки про вартість речового майна, що належало джо видачі ОСОБА_1 за весь час військової служби.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за неотримане речове забезпечення за період проходження військової служби виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.

Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

За приписами пункту 2 Порядку № 178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Пункт 3 Порядку № 178 визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Відповідно до п. 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період.

Відповідно до п. 4 розд.ІІІ Інструкції № 232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно” від 16.03.2016 № 178.

Отже, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Так, до позову додано адвокатський запит представника позивача від 04.02.2025 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила повідомити причину невиплати вищевказаних видів грошового забезпечення ОСОБА_1 під час звільнення з військової служби; надати довідку про нараховане і виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 року по день звільнення з військової служби із зазначенням всіх видів та компонентів грошового забезпечення, а також із зазначенням всіх видів грошового забезпечення, що були виплачені ОСОБА_1 під час звільнення з військової служби; здійснити нарахування ОСОБА_1 всіх вищевказаних видів грошового забезпечення у вказаних розмірах, належних до виплати під час звільнення з військової служби та виплатити у встановлені законом строки.

Також, представником позивача подано адвокатський запит від 01.08.2025 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила повідомити, чи був поданий наказ до фінансово-економічної служби на виплату ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно у зв`язку з його звільненням зі служб; повідомити, чи зверталася речова служба до фінансово-економічної служби з довідкою про для здійснення компенсації ОСОБА_1 за неотримане речове майно у зв`язку з його звільненням зі служб; повідомити, у разі відсутності подання наказу або довідки для здійснення компенсації ОСОБА_1 за неотримане речове майно, з яких причин такі документи не були направлені; надати належним чином засвідчену копію довідки про вартість речового майна, що належало джо видачі ОСОБА_1 за весь час військової служби.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

Отже, подані представником позивача адвокатські запити не є заявами (рапортами) позивача за місцем військової служби про виплату грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.

При цьому, судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено його звернення із заявою (рапортом) за місцем військової служби про виплату грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.

За таких обставин, суд не може прийти до висновку, що у командира Військової частини НОМЕР_1 виник обов`язок виносити наказ щодо виплати позивачу грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вищевказаній частині.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.