Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №640/33305/20 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року Справа № 640/33305/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 640/33305/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00049713506 від 19.11.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 00049623506 від 19.11.2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00049673506 від 19.11.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 00049653506 від 19.11.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що необхідною умовою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження цією особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.

Приймаючи до уваги те, що з 19.11.2019 підприємницька діяльність не здійснювалась, а також враховуючи перебування з 04.04.2011 на посаді начальника відділу в Дочірньому підприємстві «Київський Промбудпроект», яке сплачувало єдиний соціальний внесок, позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2021 відкрито провадження у справі № 640/33305/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУ ДПС у м. Києві у відзиві зазначило, що за результатами перевірки, згідно з актом № 1345/26-15-35-06-30-3401712453 від 30.10.2020, було встановлено порушення ОСОБА_1 вимог:

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 294.1 ст. 294 Податкового Кодексу України, у зв`язку з поданням податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2017 рік не у встановлений законодавством термін (термін подання 09.02.2018, фактично подано 23.10.2020);

- абз. 2 пп. 293.3. п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України, у зв`язку з не декларуванням та не сплатою єдиного податку за 2017 у сумі 2325,00 грн;

- пп. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внаслідок несвоєчасної сплати єдиного внеску;

- пп. 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» п. 11 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015, внаслідок несвоєчасного подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна» (термін подання 12.12.2019, фактично подано 23.10.2020).

На підставі висновків акту перевірки, 19.11.2020 були прийняті податкове повідомлення-рішення № 00049713506 про застосування штрафу в сумі 340, 00 грн; податкове повідомлення-рішення № 00049673506 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2906, 25 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 00049623506 в сумі 680, 00 грн; та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 00049653506 в сумі 10 469, 18 грн.

Враховуючи не наведення позивачем жодного аргументу на спростування висновків акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві вважає оскаржувані рішення правомірними, а позовні вимоги – необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, на підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863), проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ згідно з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України № 399 від 16.09.2024.

За результатами вказаного автоматизованого розподілу, справа № 640/33305/20 передана на розгляд Сумському окружному адміністративному суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025, зазначену справу передано на розгляд судді Воловику С.В.

Так, ухвалою від 20.03.2025, справа № 640/33305/20 прийнята до провадження, розгляд справи вирішено продовжувати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, учасникам справи запропоновано подати додаткові пояснення щодо предмету спору, відповідача замінено на правонаступника – Головне управління ДПС у м. Києві (код 44116011).

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку самозайнятої особи щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 13.11.2019 та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30.03.2016 по 13.11.2019.

За результатами перевірки, 30.10.2020 складено акт № 1345/26-15-35-06-30-3401712453, згідно з яким податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем таких вимог податкового законодавства:

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 294.1 ст. 294 Податкового Кодексу України, у зв`язку з поданням податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2017 рік не у встановлений законодавством термін (термін подання 09.02.2018, фактично подано 23.10.2020);

- абз. 2 пп. 293.3. п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України, у зв`язку з не декларуванням та не сплатою єдиного податку за 2017 у сумі 2325,00 грн;

- пп. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внаслідок несвоєчасної сплати єдиного внеску;

- пп. 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» п. 11 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015, внаслідок несвоєчасного подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна» (термін подання 12.12.2019, фактично подано 23.10.2020).

На підставі висновків акту перевірки, 19.11.2020 були прийняті податкове повідомлення-рішення № 00049713506 про застосування штрафу в сумі 340, 00 грн; податкове повідомлення-рішення № 00049673506 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2906, 25 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 00049623506 в сумі 680, 00 грн; та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 00049653506 в сумі 10 469, 18 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з підпунктом 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, крім встановлених випадків, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп, податковим (звітним) періодом є календарний рік, а для платників єдиного податку третьої групи, податковим (звітним) періодом є календарний квартал. (п. 294.1. ст. 294 ПК України)

Пунктом 120.1. статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, накладається штраф в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На виконання підпункту 2 пункту 293.3. статті 293 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, зобов`язані сплачувати єдиний податок у розмірі 5 відсотків доходу.

При цьому, за змістом пункту 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, – на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, а при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку – накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 8 статті 9 вказаного Закону встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Водночас, згідно з пунктами 10, 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, та на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Також, відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов`язані подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої згаданим Законом, податковим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. За ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення – накладається штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом. (підпункт 7 пункту 11 статті 25 Закону)

Отже, у справі що розглядається, стверджуючи про протиправність оскаржуваних рішень, ОСОБА_1 вказує на те, що з 13.11.2019 не здійснює підприємницьку діяльність та з 04.04.2011 працював на посаді начальника відділу в Дочірньому підприємстві «Київський Промбудпроект», яке сплачувало єдиний соціальний внесок з нарахованої заробітної плати.

Втім, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з тих підстав, що за змістом оскаржуваних рішень, вони прийняті на підставі акту позапланової виїзної перевірки, у проведенні якої ОСОБА_1 приймав участь, був обізнаний з її результатами та під час проведення якої були встановлені порушення законодавства, допущені під час зайняття ним підприємницькою діяльністю у 2017 – 2019 роках.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік була фактично подана позивачем 23.10.2020 в той час, коли кінцевим терміном її подання було 09.02.2018.

Крім того, у 2017 році від зайняття підприємницької діяльності, ОСОБА_1 було отримано дохід в загальній сумі 46 500, 00 грн, проте, єдиний податок у розмірі 5% не нараховувався та у встановлені строки не сплачувався.

Так само, не сплачувався позивачем у встановлений строк і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а звітність по ньому за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки (ліквідаційна) подана несвоєчасно, а саме: 23.10.2020, хоча кінцевим терміном її подання було 12.12.2019.

Суд зазначає, що незважаючи на встановлений частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, позивач не звільняється від свого обов`язку, встановленого частиною першою згаданої статті, доводити ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд приймає до уваги те, що жодних доказів чи пояснень з приводу дотримання строків подання податкової декларації платника єдиного податку за 2017 рік, нарахування та сплати єдиного податку за 2017 рік, а також стосовно дотримання строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подання звітності по ньому, ОСОБА_1 не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

За таких обставин, суд робить висновок про відповідність оскаржуваних рішень критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Таким чином, керуючись статтями 3, 6-10, 132, 241, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик