Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №240/953/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/953/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Житомирської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16 жовтня 2024 року № UA101020/2024/007620 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16 жовтня 2024 року № UA101000/2024/000401/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що незважаючи на те, що позивачем надано повний комплект документів для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, відповідачем за результатом порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" щодо митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, зроблено припущення, що заявлена митна вартість товару є нижчою вартості ввезених на митну територію України схожих товарів, що й було покладено, як стверджує позивач, в основу оскаржуваних індивідуальних актів. На переконання позивача, подані до митного оформлення документи повною мірою підтверджують заявлену митну вартість та її складові, позаяк, зокрема, зазначення у декларації країни відправлення ціни товару арабськими цифрами не потребує перекладу, натомість відповідачем цей переклад не запитувався; а умовами договору транспортного експедирування обумовлено залучення виконавця перевезення (перевізника), й при цьому рахунок щодо оплати перевезення та довідка про вартість перевезення розбіжностей щодо вартості перевезення товару не мають. Безпідставно, як доводить позивач, відповідачем вказувалось й про неможливість урахування прайс-листа виробника Duzce Orman Uruneli A.S. через, нібито, відсутність у ньому умов поставки, оскільки відповідачем не враховано, що аналогічні ціни та конкретні умови поставки визначено у специфікації № 2, й з цього прайс-листа відповідач міг зробити висновок, що ціни відповідають умовам EXW (Дзюдже), а також аналогічні ціни зафіксовано у зовнішньоекономічному контракті. Тому, на переконання позивача, відповідачем безпідставно скориговано заявлену декларантом митну вартість товару за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару, й при цьому не наведено достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи провадити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву наполягає на тому, що за результатом порівняння заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митним органом встановлено, що заявлена декларантом митна вартість є нижчою вартості ввезених на митну територію України схожих товарів. Відповідач стверджує, що подані до митного оформлення документи мали розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Зокрема, довідка про транспортні витрати від 14 жовтня 2024 року № 377 та рахунок-фактура від 14 жовтня 2024 року № P-00000594 не містять інформацію про товар, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної, що дає обґрунтовані сумніви щодо підтвердження цими документами перевезення оцінюваного товару, як і доданий на підтвердження перевезення товару ТОВ "Смерека транс" та фактично понесених покупцем товару витрат на транспортування договір-заявка на перевезення вантажу від 02 жовтня 2024 року, в якому вказано дату завантаження партії товару (03 жовтня 2024 року) та вантаж (сировина на палетах), що відрізняються від фактичної дати завантаження товару на транспортний засіб та назви товару згідно з CMR. Також, як зауважує відповідач, рахунок-фактура від 03 жовтня 2024 року 3DOE2024000000445 містить відомості про ціну (вартість) товару торговельної марки (SEOWOOD), не відповідні торговельній марці заявленого до митного оформлення товару (Simplex). Оскільки декларантом не було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, як-от: 1) виписку з бухгалтерської документації (в т. ч. для підтвердження витрат на транспортування); 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, митним органом обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 Митного кодексу України (надалі - МК України), яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару. З таких підстав просить суд відмовити у позові.

У відповіді на відзив позивач наполягає на тому, що на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надавався достатній перелік документів відповідно до частини другої статті 53 МК України, які не містять жодних неврегульованих розбіжностей, як і недостовірних даних, що надавало, як вважає позивач, можливість відповідачу визначити / перевірити митну вартість за основним методом, без порівняння чи витребування інших документів. Зокрема, як зазначає позивач, договірна ціна поставленої партії чітко вказана у специфікації № 2 до контракту від 27 листопада 2023 року та комерційному інвойсі від 03 жовтня 2024 року та додатково підтверджується наданими платіжними інструкціями, а повна вартість перевезення зазначена експедитором у довідці про вартість перевезення від 14 жовтня 2024 року № 377, й цих документів достатньо, як доводить позивач, для визначення митної вартості товару.

Що ж до підтвердження завищення вартості товару, за твердженнями відповідача, даними сайту www.hepsiburada.com, то на цьому сайті немає цінової інформації по групі імпортованого позивачем товару, а на офіційному сайті виробника https://seowood.com.tr/ не зазначені ціни на такий товар, що означає, як пояснює позивач, що виробник не провадить роздрібну торгівлю і, відповідно, не реалізовує свій товар на сайтах роздрібної торгівлі.

Також позивач зауважує й на тому, що відповідачем не наведено у спірному рішенні про коригування митної вартості пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням резервного методу, що також доводить необґрунтованість спірного рішення.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач акцентує на тому, що основними підставами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів було те, що: документи, подані для митного оформлення, не містили всіх відомостей, що б підтверджували числові значення складових митної вартості; відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базувались на об`єктивних, документально підтверджених даних, які б піддавались обчисленню, що унеможливило перевірку достовірності декларування витрат на транспортування; митна вартість товару (в тому числі транспортні витрати як складова митної вартості) не була підтверджена в установленому МК України порядку. Також відповідач наводить аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву висновки щодо результатів опрацювання та аналізу поданих до митного оформлення товару документів та виявлені, як стверджує відповідач, невідповідності та неузгодженості даних згідно з цими документами для цілей обґрунтованого підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом.

Окрім того, відповідач, покликаючись на положення частини вісімнадцятої статті 58 МК України зазначає про те, що позивач, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної особи, що ним, як вказує відповідач, не заперечується, за основним методом - за ціною договору (контракту), мав би при декларуванні такого товару надати відповідачу (митному органу) докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно зі статтями 62, 63 МК України, а тому відповідач акцентує, що наявність взаємозв`язку сторін зовнішньоекономічного контракту може безпосередньо впливати на ціну товару, а тому у цій справі, як зазначає відповідач, встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, при вирішенні справи суд виходить з такого.

Суд встановив, що 15 жовтня 2024 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Житомир-центральний" з метою імпорту товару № 1 "інші меблі дерев`яні для різних кімнат: арт.SW-5004S дерев`яна багатоцільова модульна полиця для взуття", код згідно із УКТЗЕД - 9403609000, що ввозився ІП "Євроголд Індестріз ЛТД", подано митну декларацію № 24UA101020036250U3, у якій заявлено митну вартість товару за основним методом на рівні 2,24 дол. США/кг (1361437,45 грн (Графа 45) / 14725 кг (Графа 38).

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подано такі документи: 4104 – контракт від 27 листопада 2023 року № 3/148/23; 4103 – специфікація № 2 від 13 вересня 2024 року до контракту від 27 листопада 2023 року № 3/148/23; 0380 – комерційний інвойс від 03 жовтня 2024 року № DOE2024000000445; 0730 – автотранспортна накладна (CMR) від 04 жовтня 2024 року № 341518; 3001 – платіжна інструкція в іноземній валюті від 18 вересня 2024 року № 243; 3001 – платіжна інструкція в іноземній валюті від 30 вересня 2024 року № 249; проформа рахунок від 10 вересня 2024 року №2024-047; 3000 – довідка від 14 жовтня 2024 року № 377; 3004 – рахунок-фактура на оплату транспортних витрат від 14 жовтня 2024 року № Р-00000594; 3007 – заявка на перевезення від 02 жовтня 2024 року № 1/40/2024; 4301 – договір транспортного експедирування від 04 січня 2023 року № 1/1/23; договір на перевезення від 02 жовтня 2024 року.

15 жовтня 2024 року відповідач направив декларанту повідомлення: "... митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, й за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару № 1 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Довідка про транспортні витрати від 14 жовтня 2024 року № 377 не містить інформацію про товар, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується перевезення оцінюваного товару. Вказаний у довідці про транспортні витрати від 14 жовтня 2024 року № 377 номер автотранспортного засобу міг використовуватися при транспортуванні необмеженої кількості інших партій товару. Довідка про транспортні витрати від 14 жовтня 2024 року № 377 видана ТОВ "Рудо Транс". Згідно із CMR від 14 жовтня 2024 року № 341518 транспортування товару здійснювало ТОВ "Смерека транс", що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. Для підтвердження юридичного зв`язку між імпортером та особою, що надала відомості про вартість перевезення та навантаження додатково надано заявку від 02 жовтня 2024 року № 1/40/2024 до Договору від 04 січня 2023 року № 1/1/23, яка не може бути використана митним органом як належний та допустимий доказ наявності правовідносин між сторонами з приводу перевезення саме оцінюваної партії товарів, ... оскільки у заявці від 02 жовтня 2024 року № 1/40/2024 відсутні відомості про уповноважену особу перевізника, що уклала правочин від юридичної особи. Дата завантаження товару 02 жовтня 2024 року не відповідає фактичній даті завантаження товару на автомобільний транспорт згідно із CMR від 04 жовтня 2024 року № 341518.

Відсутні також відомості про тип автомобіля, його номер. Відповідно до пункту 4 заявки 02 жовтня 2024 року № 1/40/2024 всі інші умови надання послуг перевізником обумовлюються договором, який на розгляд митниці не наданий, однак може містити умови, що мають вплив на правильність визначення митної вартості оцінюваного товару. Договір-заявка на перевезення вантажу від 02 жовтня 2024 року не може бути використана для підтвердження фактично понесених покупцем товару витрат на транспортування, оскільки документ містить відомості про дату завантаження партії товару (03 жовтня 2024 року) та про сам вантаж (сировина на палетах), що відрізняються від фактичної дати завантаження товару на транспортний засіб, що підтверджується CMR, та назві товару.

Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та його навантаження не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, навантаження, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України є складовою митної вартості.

Відповідно до відомостей зазначених в електронному інвойсі поданої митної декларації 24UA101020036250U3 торгівельна марка оцінюваного товару – Simplex. Вона також підтверджується актом огляду здійсненого в зоні діяльності митниці та матеріалами фотофіксації, долучених до митного оформлення. Специфікація від 13 вересня 2024 року № 2 не містить відомостей про торгівельну марку товару, що постачається. Разом з тим, наданий до митного оформлення рахунок-фактура від 03 жовтня 2024 року 3DOE2024000000445 містить інформацію про іншу торгову марку – SEOWOOD, яка підтверджується сайтом виробника www.seowood.com.tr, який зазначений у рахунку-фактурі. Враховуючи зазначене, рахунок-фактура від 03 жовтня 2024 року 3DOE2024000000445 містить відомості про ціну (вартість) товару торговельної марки, відмінної від торговельної марки товару, заявленого до митного оформлення.

... відомості про ціну продажу товару, викладені у додатково наданій електронній фактурі країни відправлення та копії митної декларації країни відправлення можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даних документів.

... Відповідно до частини третьої статті 53 МК України не подано: 1) виписку з бухгалтерської документації (в тому числі для підтвердження витрат на транспортування); 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

... З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проводиться консультація, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару до товару № 1. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г – у зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: за МД від 07 грудня 2023 року № 23UA500080011924U0 – Меблі дерев`яні: BEDSIDE CABINET CMD 7000 / Тумба приліжкова CMD 7000 арт. CMD-7000 -5шт.BEDSIDE CABINET CMD 7010 / Тумба приліжкова CMD 7010 арт. CMD-7010 - 5 шт. BEDSTEAD CABINET WITH BED TABLE CMD 7020/ Столик тумба приліжкова арт. CMD-7020 - 5 шт. PATIENT BEDSIDE CMD 8090 / Столик тумба приліжкова CMD 8090 арт. CMD-8090-1шт.Торговельна марка : COMMED Країна виробництва: TR Виробник: COMMED HEALTH CARE IHRACAT ITHALAT DIS TICARET SANAYI LIMITED SIRKETI, вага товару – 1150 кг., умови поставки – EXW GAZIANTEP - і складає 4,42 доларів США за кілограм за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

На це повідомлення декларантом зазначено, що вказані митним органом розбіжності жодним чином не впливають на визначення митної вартості оцінюваного товару із зауваженням про те, що дата завантаження, вказана у транспортних документах, і дата фактичного завантаження залежить від часу і певних фактичних обставин, й водночас надано митному органу: прайс-лист виробника товару від 10 вересня 2024 року; копію митної декларації країни відправлення від 04 жовтня 2024 року № 24590400ЕХ00039552 (у форматі QR коду); "е-фактура" від 04 жовтня 2024 року з цінами, узгодженими у специфікації і комерційному інвойсі.

За результатами опрацювання документів для підтвердження заявленої митної вартості за МД № 24UA101020036250U3, відповідачем відмовлено у митному оформленні товарів та сформовано картку відмови від 16 жовтня 2024 року № UA101020/2024/007620 та прийнято рішення про коригування митної вартості від 16 жовтня 2024 року № UA101000/2024/000401/2, згідно з яким визначено митну вартість товарів за резервним методом.

Згідно зі спірним рішенням про коригування митної вартості, в доповнення до вже викладених у повідомленні результатів опрацювання поданих декларантом до митного оформлення товару документів зазначено, що у відповідь на консультацію, декларантом зазначено, що в рахунку-фактурі наявна фраза "All packing with Simplex brand name", проте митний орган критично відноситься до таких відомостей, адже на сайті виробника www.seowood.com.tr зазначено перелік брендів, які не відповідають заявленому до митного оформлення. Відомості про ціну продажу товару, викладені у додатково наданих електронній фактурі країни відправлення та копії митної декларації країни відправлення не використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв`язку із не наданням митному органу перекладу на українську мову цих документів. Спроба переходу до електронної бази даних за QR-кодом, що розміщений на митній декларації країни відправлення не призвела до переходу на відповідну Інтернет сторінку. Додатково наданий документ, що на думку декларанта є прайс-листом від 10 вересня 2024 року, є комерційною пропозицією, відмінність якої від прайс-листа полягає, як зазначено митним органом, у персоналізації комерційної пропозиції конкретному покупцю. Для реалізації продукції виробником товару в мережі Інтернет на сайті www.hepsiburada.com розміщено оголошення про продаж полиць для взуття арт. SW-5004S за ціною 239,9 турецьких лір (при перерахунку становить - 6,41 Євро) за одиницю, проте така ціна перевищує ціну товару, заявлену до митного оформлення.

Як і в повідомленні, у рішенні вказано, що митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: за МД від 07 грудня 2023 року № 23UA500080011924U0 – Меблі дерев`яні: BEDSIDE CABINET CMD 7000 / Тумба приліжкова CMD 7000 арт. CMD-7000 -5 шт. BEDSIDE CABINET CMD 7010 / Тумба приліжкова CMD 7010 арт. CMD-7010 - 5 шт. BEDSTEAD CABINET WITH BED TABLE CMD 7020/ Столик тумба приліжкова арт. CMD-7020 - 5 шт. PATIENT BEDSIDE CMD 8090 / Столик тумба приліжкова CMD 8090 арт. CMD-8090 - 1шт. Торговельна марка: COMMED Країна виробництва: TR Виробник: COMMED HEALTH CARE IHRACAT ITHALAT DIS TICARET SANAYI LIMITED SIRKETI, вага товару – 1150 кг, умови поставки – EXW GAZIANTEP - і складає 4,42 доларів США за кілограм за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Декларант погодився із запропонованою митною вартість товару та, користуючись правом на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до частини сьомої статті 55 МК України позивачем здійснено митне оформлення товару за МД від 16 жовтня 2024 року № 24UA101020036413U7 та сплачено різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною позивачем, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, у сумі 264080,74 грн шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта (частина перша статті 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За умовами частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно з частиною третьою статті 53 МК України.

Так, відповідно до положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частинами першою, другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Також пунктом 2 цієї ж частини статті 54 МК України визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган має право письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналіз частин першої та другої статті 53 МК України дає підстави вважати, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості за таких умов: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Доказами в матеріалах справи підтверджено, що 27 листопада 2023 року Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" (покупець) уклало з Duzce Orman Urunleri Anonim Sirketi (Туреччина; продавець) зовнішньоекономічний контракт № 3/148/23 про поставку товарів для дому (підпункт 1.1 пункту 1 контракту), з визначенням умов поставки кожної окремої партії товару у відповідній специфікації (підпункт 2.1 пункту 2 контракту) на загальну суму 500000 дол. США (підпункт 3.3 пункту 3 контракту). Ціна товару вказується у відповідній специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту (підпункт 3.1 пункту 3 контракту), яка включає вартість поставки на умовах, зазначених у відповідній специфікації, а також вартість пакування та маркування товару (підпункт 3.2 пункту 3 контракту). За умовами підпункту 2.6 пункту 2 контракту відвантажений товар супроводжують такі документи: інвойс; пакувальний лист; товарно-транспортна накладна; сертифікат походження.

Згідно зі специфікацією від 13 вересня 2024 року № 2 сторони обумовили поставку товару на суму 30960,00 дол. США, де встановили кількість необхідної партії товару та ціну за кожну відповідну одиницю товару з огляду на визначені у контракті умови поставки.

За змістом спірних обставин у цій справі, відмовляючи у визначенні митної вартості за першим (основним) методом, яка вказана у митній декларації від 15 жовтня 2024 року № 24UA101020036250U3, відповідач виходив з того, для визначення розміру транспортних витрат декларантом до митного оформлення надано, з-поміж іншого, довідку про транспортні витрати від 14 жовтня 2024 року № 344, які видані ТОВ "Рудо Транс Експедиція". Проте, згідно із товарно-транспортною накладною (CMR) від 04 жовтня 2024 року № 241518 транспортування товару виконувала компанія ТОВ "Смерека транс" автомобілем р.н. НОМЕР_1 та напівпричепом СЕ8280XТ.

Оскільки до митного оформлення не було надано документів, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ "Смерека транс" та ТОВ "Рудо Транс Експедиція" з приводу перевезення оцінюваного товару, довідка про транспортні витрати ТОВ "Рудо Транс Експедиція" від 14 жовтня 2024 року № 377, за висновком відповідача, не може слугувати належним доказом фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару.

До того ж, як зауважує відповідач, як довідка про транспортні витрати від 14 жовтня 2024 року № 377, так і рахунок-фактура від 14 жовтня 2024 року № Р-00000594 не містять інформації про товар, що транспортувався, посилання на автотранспорту накладну тощо, що може свідчити, на переконання відповідача, про те, що довідка та рахунок не стосуються оцінюваного товару, а вказаний транспортний засіб міг використовуватися для транспортування необмеженої кількості інших партій товару.

Роблячи висновки щодо належного підтвердження вартості транспортних витрат слід враховувати, що за умовами контракту з урахуванням домовленостей, закріплених сторонами у специфікації від 13 вересня 2024 року № 2, поставка здійснювалась на умовах EXW DUZCE, Туреччина, або (Франко завод (… назва місця) — термін Інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Всі витрати по транспортуванню товару покладаються на покупця.

Суд не погоджується з висновками митного органу з огляду на те, що до митного оформлення декларантом було подано договір транспортного експедирування від 04 січня 2023 року № 1/1/23, згідно з яким експедитор (Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудо-Транс Експедиція") зобов`язується за рахунок клієнта (Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД") перевезти / організувати перевезення вантажів в обсязі, в термін, у пункт призначення та на умовах, визначених цим договором, що може здійснюватись як безпосередньо експедитором наявним у нього автомобільним транспортом, так і іншими перевізниками, що можуть залучатись експедитором до здійснення перевезень за рахунок останнього шляхом укладення з ними відповідних договорів (пункти 2.1 та 2.2 цього договору). Також декларантом подавалась заявка від 02 жовтня 2024 року № 1/40/2024 до договору від 04 січня 2023 року № 1/1/23 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажу автомобільним транспортом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . У цих договорі та заявці вказано інформацію щодо товару (модульна полиця для взуття), тип автотранспорту, що відповідає даним CMR, адресу завантаження, місце митного оформлення та місце митного очищення в Україні та адресу розвантаження. При цьому дата завантаження товару у заявці (02 жовтня 2024 року) та дата завантаження згідно з CMR (04 жовтня 2024 року) не розцінюється судом тією обставиною, яка утворює достатню підставу вважати непідтвердженими транспортні витрати та, відповідно, складову митної вартості задекларованого до митного оформлення товару.

Рахунок-фактура від 14 жовтня 2024 року № Р-00000594 містить посилання на договір транспортного експедирування від 04 січня 2023 року № 1/1/23, а також вартість перевезення у розрізі відрізків маршруту до та після пункту прикордонного контролю України включаючи вартість послуг транспортного експедирування. Ці дані узгоджуються з довідкою про транспортні витрати ТОВ "Рудо-Транс Експедиція" від 14 жовтня 2024 року за вих. № 377, якою підтверджено надання міжнародним експедитором послуг по перевезенню вантажу автомобілем СЕ9365ВВ / СЕ8280XТ за маршрутом 81750 Дюздже (Туреччина) до митного пункту Порубне (Україна), із зазначенням вартості транспортних послуг по іноземній території – 86000 грн, у тому числі 2000 грн вартість транспортно-експедиційних послуг; навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення і складають 200 грн. Від митного пункту Порубне (Україна) до місця розвантаження у м. Житомир загальна вартість транспортних витрат складає 44000 грн, у тому числі транспортно-експедиційні послуги від кордону України до місця розвантаження у м. Житомир – 1000 грн. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг склала 130000 грн.

Висновки щодо належного та достатнього підтвердження транспортних витрат у цій справі, на переконання суду, слід робити з урахуванням наданої декларантом договору-заявки від 02 жовтня 2024 року № 1009-4 про надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом, що підтверджує виконання перевезення перевізником ТОВ "Смерека транс", що додатково підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 04 жовтня 2024 року № 341518 та, відповідно, участь у перевезенні перевізника ТОВ "Смерека транс" та експедитора ТОВ "Рудо-Транс Експедиція". Адже, частиною першою статті 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб, що, власне, й закріплено умовами договору транспортного експедирування від 04 січня 2023 року № 1/1/23 (пункт 2.2), й чим пояснюється залучення експедитором ТОВ "Рудо-Транс Експедиція" для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань перевізника – ТОВ "Смерека транс", дані щодо якого вказано у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 341518.

Суд вважає, що надані декларантом документи є достатніми для належного підтвердження понесених позивачем транспортно-експедиційних витрат, їх розміру у розрізі відрізків маршруту перевезення до митного кордону України та окремо до пункту розвантаження на території України, які слід оцінювати у взаємозв`язку на основі аналізу та співставлення їх даних, а висновки щодо непідтвердження транспортних витрат не можуть базуватися на припущеннях з огляду на відсутність, як вказує відповідач, посилання у рахунку на вагу товару та автотранспортну накладну.

Виходячи зі встановлених обставин цієї справи суд доходить висновку, що подані декларантом документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат позивача на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 МК України.

Такі ж висновки за схожих обставин зроблено Верховним Судом у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 826/5959/17, які суд вважає застосовними при вирішенні цієї справи.

Суд також у цій справі враховує висновок Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 804/16553/14 про те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Що ж до зазначення у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 03 жовтня 2024 року 3DOE2024000000445 торгової марки імпортованого позивачем товару – SEOWOOD, що не узгоджується, як акцентує відповідач, з відомостями електронного інвойсу – Simplex, суд погоджується з поясненнями позивача щодо вказівки в рахунку-фактурі "All packing with Simplex brand name", що дозволяє, додатково, у взаємозв`язку з іншими підтверджуючими документами, упевнитись у торговій марці імпортованого товару "Simplex" - стійка для взуття Stickwood 4-шарова.

Таким чином, відповідачем не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав для застосування другорядного методу, як і, з огляду на висновки суду, відповідачем не доведено обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за ціною договору щодо схожих товарів, суд враховує, що відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, з-поміж іншого, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15 Верховний Суд зауважив на тому, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Також у постанові від 05 березня 2019 року у справі № 815/143/174 Верховний Суд вказав на те, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Згідно зі спірним рішенням від 16 жовтня 2024 року № UA101000/2024/000401/2 за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом узято: за МД від 07 грудня 2023 року № 23UA500080011924U0 – Меблі дерев`яні: BEDSIDE CABINET CMD 7000 / Тумба приліжкова CMD 7000 арт. CMD-7000 -5 шт. BEDSIDE CABINET CMD 7010 / Тумба приліжкова CMD 7010 арт. CMD-7010 - 5 шт. BEDSTEAD CABINET WITH BED TABLE CMD 7020/ Столик тумба приліжкова арт. CMD-7020 - 5 шт. PATIENT BEDSIDE CMD 8090 / Столик тумба приліжкова CMD 8090 арт. CMD-8090 - 1шт. Торговельна марка: COMMED Країна виробництва: TR Виробник: COMMED HEALTH CARE IHRACAT ITHALAT DIS TICARET SANAYI LIMITED SIRKETI, вага товару – 1150 кг, умови поставки – EXW GAZIANTEP - і складає 4,42 доларів США за кілограм за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Тобто, митним органом використано опис технічної характеристики задекларованого у МД № 23UA500080011924U0 товару. Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристики оцінюваного товару та товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

У згаданій постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15 Верховний Суд зауважив на тому, що сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З цих підстав оскаржуване рішення про коригування митної вартості не можна визнати обґрунтованим, оскільки саме лише посилання на митну декларацію із зазначенням задекларованої митної вартості та опису товару не дозволяє пересвідчитись у тому, що цей товар був подібним товару, що імпортується позивачем, як і перевірити чи характеристики оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, могли бути порівнювані для цілей визначення митної вартості товару. Оскаржуване рішення про коригування митної вартості з урахуванням митної вартості "Меблів дерев`яних", оформлених за МД № 23UA500080011924U0, не містить порівняння та співставлення характеристик меблів, зокрема, "дерев`яна багатоцільова модульна полиця для взуття", функціональності, комплектації, технічного стану, наявність/відсутність пошкоджень тощо.

При цьому відповідач безпідставно стверджує про неподання декларантом жодних доводів (документів) на спростування підстав для врахування митним органом митної вартості схожого, як стверджує відповідач, товару за № 23UA500080011924U0, оскільки доведення таких обставин покладено саме на митний орган, як і викладення пояснень щодо зроблених коригувань виходячи з порівняльного аналізу характеристик товарів, умов поставки, комерційних умов тощо (згідно з викладеними вище вимогами до оформлення рішення про коригування митної вартості товарів) для цілей дотримання встановлених митним законодавством вимог при здійсненні коригування заявленої митної вартості товарів.

За встановлених обставин цієї справи, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої декларантом, суд констатує, що митним органом не доведено, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару: меблі в розібраному стані, а саме, дерев`яна стійка для взуття, та що у документах, поданих декларантом до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи транспортні витрати, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Враховуючи, що вказані вище доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товарів оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а тому однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають та який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

До того ж, у постанові від 08 серпня 2025 року у справі № 460/164/24 Верховний Суд дотримуючись сталої та послідовно викладеної позиції у таких спорах вкотре зауважив на тому, що неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Аналіз досліджених судом документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за першим методом, дає підстави для висновку, що декларантом було надано достатні документи відповідно до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 МК України, а тому у митного органу не було обґрунтованих підстав вважати, що має місце заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товару, у тому числі невірне визначення його митної вартості.

При цьому суд відхиляє довід відповідача щодо встановлення у цій справі взаємозв`язку сторін зовнішньоекономічного контракту в контексті придбання позивачем задекларованого до митного оформлення товару у пов`язаної особи, позаяк ці твердження наведено відповідачем лише у суді у запереченнях на відповідь на відзив, проте ані у відповідному повідомленні у процедурі консультації, ані у спірних рішеннях митного органу не йдеться про те, що у зв`язку з придбанням товару у пов`язаної особи залишилось непідтвердженим позивачем саме те, що така вартість, як стверджує відповідач, є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно зі статтями 62, 63 МК України.

Враховуючи суть спору у цій справі та доводи сторін, суд зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Тому, виходячи зі специфіки спірних правовідносин, судом надано ґрунтовну та вичерпну юридичну оцінку усім визначальним та закцентованим сторонами доводам, які мають значення для вирішення цього спору.

Роблячи висновки у цій справі суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості "меблів дерев`яних в розібраному стані: багатоцільова модульна полиця для взуття", за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності свого рішення в частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованим.

Оскільки причиною відмови у прийнятті митної декларації від 15 жовтня 2024 року № 24UA101020036250U3 згідно з оскаржуваною карткою відмови № UA101020/2024/007620 вказано посилання на спірне рішення про коригування митної вартості від 16 жовтня 2024 року № UA101000/2024/000401/2 та, відповідно, невірний розрахунок митної вартості товару № 1 за невідповідним МК України методом її визначення та непідтвердження документально, що спростовано під час судового розгляду цієї справи, визнання протиправним рішення про коригування митної вартості зумовлює й протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації з тих же підстав.

Отже, оскаржувані у справі рішення митного органу не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні. Тому позов слід задовольнити.

За правилами частини першої статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення судових витрат на переклад документів, суд виходить з того, що згідно з частинами п`ятою-восьмою статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

До матеріалів справи стороною позивача долучено документи у перекладі з турецької на державну мову, зокрема: е-фактура (а.с.13); комерційний рахунок від 03 жовтня 2024 року; сертифікат походження № А 1331986; декларація країни відправлення № INR2400067.

На виконання вимог частини п`ятої статті 137 КАС України позивач до суду надав наступні документи, які підтверджують розмір витрат на залучення перекладача: копію акта приймання-передачі наданих послуг від 14 січня 2025 року № 271, згідно з яким на підставі рахунку № 271 між ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" та ТОВ "Глобал Лінго Груп" підтверджено надання послуг: "Переклад документів по справі з турецької на українську мову" вартістю 4800 грн; копію рахунку від 14 січня 2025 року № 271 на суму 4800 грн.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входять до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Оскільки переклад документів замовлено позивачем задля подання відповідних документів суду з метою доведення своєї позиції у справі, відповідно, понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, тому вимоги про стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 137, 139, 227, 241-243, 246, 250 КАС України, суд -

вирішив:

Позов Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" (вул. Промислова, буд. 1/154, м. Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 32265502) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, буд. 25, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 16 жовтня 2024 року № UA101000/2024/000401/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16 жовтня 2024 року № UA101020/2024/007620.

Стягнути на користь Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5591,16 грн (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня 16 коп.) та 4800 грн (чотири тисячі вісімсот гривень 00 коп.) судових витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

26.01.26