Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №200/9868/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року Справа№200/9868/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін стосовно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку з 29.01.2013р. згідно військового квитка та про виключення відомостей про здійснення відносно нього розшуку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку з 29.01.2013р. та про виключення відомостей про здійснення його розшуку.

Ухвалою від 22 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог наголошує на тому, що у січні 2013 року досяг граничного віку перебування в запасі та був виключений з військового обліку, відомості про що внесені до військового квитка (п.34 військового квитка). При формуванні електронного військово-облікового документа, сформованого в додатку «Резерв+», позивачем було виявлено невідповідність інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, даним паперового військово-облікового документу, а саме: зазначено, що позивач є військовозобов`язаним, а також вказано, що відповідачем відносно нього здійснюється розшук у зв`язку з непроходженням ВЛК. Листом від 12.11.2025р. № 01/4070 відповідач повідомив позивача, що під час воєнного стану граничний вік перебування в запасі для військовозобов`язаних рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу становить 60 років, тому відповідні особи можуть бути мобілізовані, якщо вони придатні до служби за станом здоров`я. Позивач зазначає, що з указаного листа відповідача вбачається, що зміни до відомостей про позивача, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про виключення з військового обліку та виключення відомостей про здійснення розшуку відповідачем не внесені. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, посилається на те, що у зв`язку із внесенням змін до статті 28 Закону України “Про військову службу та військовий обов`язок” № 2232-XII, повідомлення про наявне порушення правил військового обліку було сформоване автоматично за допомогою АС «Оберіг» згідно з військово-обліковими даними позивача станом на момент формування, тоді ж Закон не передбачав норми виключення із військового обліку за досягненням 45- річного віку.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Згідно з військовим квитком в паперовій формі від 4.07.1990р. серії НОМЕР_3 позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 9.04.1990р. перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та був зарахований в запас з військовим званням рядовий (п.1, 20 військового квитка).

29.01.2013р. позивач був виключений з військового обліку за досягненням граничного віку перебування в запасі, відомості про що внесені до військового квитка (п.34 військового квитка).

При формуванні електронного військово-облікового документа, сформованого в додатку «Резерв+», позивачем було виявлено невідповідність інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, даним паперового військово-облікового документу, а саме: зазначено, що позивач є військовозобов`язаним, а також вказано, що відповідачем відносно нього здійснюється розшук у зв`язку з непроходженням ВЛК.

У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з листом від 4.11.2025р., який направлено відповідачеві засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення, з проханням внести зміни до відомостей про нього, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме: внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку з 29.01.2013р. та виключити з указаного реєстру відомості про здійснення розшуку відносно позивача.

Листом від 12.11.2025р. № 01/4070 відповідач повідомив, що позивач перебуває у нього на обліку та має порушення правил військового обліку у зв`язку з непроходженням (відмова від проходження) військово-лікарської комісії з посиланням на положення п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», згідно з яким установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військоволікарську комісію для проходження медичного огляду. Відповідач вказав, що під час воєнного стану граничний вік перебування в запасі для військовозобов`язаних рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу становить 60 років, тому відповідні особи можуть бути мобілізовані, якщо вони придатні до служби за станом здоров`я.

Крім того відповідач зазначив, що відповідно до пп.7 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022р. (далі – Порядок № 1487), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративнотериторіальної одиниці, для взяття на військовий облік. Додатково відповідач наголошує, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, у зв`язку з чим відповідачу слід усунути власне порушення, понести адміністративну відповідальність та стати на військовий облік за фактичним місцем проживання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ст.1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.

Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають зокрема громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Відповідно до положень п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Статтею 32 Закону № 2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку, було визначено, що військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Запас військовозобов`язаних згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку, поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов`язаних.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону №2232-XII військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.

Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві (ч. 4 ст. 28 Закону №2232-XII).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27 березня 2014 року №1169-VII внесені зміни до статті 28 Закону №2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 22 липня 2014 року № 1604-VII - до 60 років.

В свою чергу, приписи Закону № 2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, змін не зазнали.

Отже, з набранням чинності вказаних змін до Закону № 2232-XII позивач, як громадянин України, підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду.

У Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З часу внесення змін до Закону №2232-XII він розповсюджується на всіх громадян України, що не досягли граничного віку перебування у запасі, тобто 60 років.

Позивач підпадає під дію Закону №2232-XII із внесеними до нього змінами.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 19.09.2018 у справі №814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі №820/3113/17, висновки в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025р. в справі 280/6524/24 щодо застосування вказаних правових норм.

Встановлені у справі обставини свідчать, що відповідно до приписів ст. 28 Закону №2232-XII, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, позивач не досяг граничного віку перебування в запасі та вважається військовозобов`язаним.

Абзацом п`ятим частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно з абзацами сьомим і дев`ятим пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України:

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.

З вищевикладеного слідує, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають усі військовозобов`язані громадяни України, які досягли 25-річного віку. Водночас Закон № 2232-ХІІ не містить обмежень щодо кількості раз взяття на військовий облік у випадку, якщо особа раніше перебувала на військовому обліку.

Тобто громадянин України, який раніше перебував на військовому обліку і був виключений з військового обліку військовозобов`язаних, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у разі, якщо правові підстави, за якими він був виключений, відпали.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно поновлено позивача на обліку військовозобов`язаних.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку з 29.01.2013р. та про виключення відомостей про здійснення його розшуку, станом на день судового розгляду відсутні.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимог не підлягають задоволенню. Судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 26 січня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар