Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №160/6078/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 рокуСправа №160/6078/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна, буд.1, м.Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (прс.Соборний, 158Б, м.Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

установив:

Позивач 24.02.2024р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.11.2024 року №22963/03-16 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що призначаючи позивачу пенсію за віком відповідач не нарахував та не виплатив позивачу грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Вважає відмову відповідача протиправною. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 березня 2025 року від позивача надійшли додаткові докази у справі.

17 березня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 13.11.2024 позивач звернувся із заявою про призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закону № 1058). 22.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 084250003901 (вих. 22.11.2024 22963/03-16 ) про відмову в призначенні грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону № 1058. За результатами розгляду заяви Позивача від 13.11.2024, враховуючи матеріали електронної пенсійної справи Позивача та додатково надані документи, згідно Рішення Головного управлінню від 22.11.2024 № 084250003901, встановлено наступне. Згідно наданої довідки від 12.06.2024 № 63/01-15, виданої МОЗ України Департамент охорони здоров`я Запорізької облдержадміністрації КНП “Гулійпільський ЦПМСД” ГМР, ОСОБА_1 працює з 01.12.2013 по теперішній час, проте в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні відомості про сплату внесків в КНП “Гулійпільський ЦПМСД” ГМР по 31.03.2022. Дані станом на день досягнення пенсійного віку відсутні. Додатково зазначаємо, що згідно трудової книжки від 13.05.2022 серія НОМЕР_2 та даних реєстра застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація про роботу ОСОБА_1 з 06.03.2023 по теперішній час в ВП Аксйон Контр Ля Фам в Україні, що перетинається з роботою в КНП “Гулійпільський ЦПМСД” ГМР, що унеможливлює визначення права Позивача на виплату грошової допомоги у розмірі її десяти місячних пенсій, Уточнюючу довідку про основне місце роботи, для можливості визначення права, Позивачем не було надано. Отже, враховуючи вищевикладене, здійснити перерахунок пенсії немає законних підстав у зв`язку з тим що не виконані вищезазначені умови, які визначають право на виплату грошової допомоги у розмірі їх 10 місячних пенсій, станом на день її призначення. Відтак, відсутні правові підстави для призначення та виплатити грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону № 1058.

03 квітня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача підтримала позовні вимоги та просить задовольнити у повному обсязі.

23 вересня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що виплата грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 71 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 71 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191). Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е», пункту «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909. Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії. Зазначений підхід до застосування пункту 71 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV в аналогічних спорах неодноразово було висвітлено у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №234/13835/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 450/3061/16-а., від 02 березня 2020 року у справі № 175/4084/16-а, від 22 лютого 2024 року у справі № 260/323/20.

01 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача підтримала позовні вимоги та просить задовольнити у повному обсязі.

16 жовтня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшло клопотання про долучення доказів у справі.

23 жовтня 2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просить замінити неналежного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на належного - Головне управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у зв`язку з тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

До вказаної заяви позивач долучив договір оренди житлового приміщення, згідно якого позивач ОСОБА_1 орендував житлове приміщення у АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.3 ст.30 КАС України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 р. замінено відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

31 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій заявник просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.11.2024 року №22963/03-16 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 р. заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі №160/6078/25 – задоволено. Прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог у справі №160/6078/25. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області докази у справі №160/6078/25, а саме довідку форми РС-Право ОСОБА_1 .

05 листопада 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшло клопотання про долучення доказів у справі.

05 листопада 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшло клопотання про долучення доказів у справі.

07 листопада 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що до заяви позивач надав довідку №63/01-15 від 12.06.2024 року виданою МОЗ України Департамент охорони здоров`я Запорізької облдержадміністрації КНП “Гулійпільський ЦПМСД” ГМР, відповідно до якої працює з 01.12.2013 по теперішній час, проте в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні відомості про сплату внесків в КНП “Гулійпільський ЦПМСД” ГМР по 31.03.2022. Додатково зазначено, що згідно трудової книжки від 13.05.2022 серія НОМЕР_2 та даних реєстра застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація про роботу ОСОБА_1 з 06.03.2023 по теперішній час в ВП Аксйон Контр Ля Фам в Україні, що перетинається з роботою в КНП “Гулійпільський ЦПМСД” ГМР, що унеможливлює визначення права позивача на виплату грошової допомоги у розмірі її десяти місячних пенсій, Уточнюючу довідку про основне місце роботи, для можливості визначення права, позивачем не було надано. У зв`язку з відсутністю нарахування та сплати внесків з 01.04.2022 року по 31.05.2024 в КНП «Гуляйпільський ЦПМСД» ГМР, довідки від 12.06.2024 №63/01-15 та від 17.10.2024 №217/3-204, були надіслані на перевірку первинних документів. Отже, відповідачем правомірно прийнято рішення відмовити позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

12 листопада 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача підтримала позовні вимоги та просить задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області (довідка надана 16.10.2025 року відповідачем - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області).

13 листопада 2024 року позивач звернувся із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі її десяти місячних пенсій, відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону № 1058.

Починаючи з 01.04.2021 року при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсійні органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності. Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення/ перерахунку пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Враховуючи зазначене та згідно із даними, наявними в підсистемі «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи «Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України «ІКІС ПФУ», заява позивача від 13.11.2024 щодо призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області.

22.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення №о/р084250003901 про відмову в призначенні грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону № 1058.

У вказаному рішенні зазначено таке: Відповідно до пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, роботах на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" — "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", , і мають страховий стаж (для чоловіків — 35 років, для жінок — 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Відповідно до пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV, та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е) статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків — 35 років, для жінок — 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Проаналізувавши матеріали електронної пенсійної справи та додатково надані документи встановлено, що згідно наданої довідки від 12.06.2024 № 63/01-15, видано МОЗ України Департамент охорони здоров?я Запорізької облдержадмінісрації КНП "Гулійпільський ЦІМСД" ГМР, ОСОБА_1 працює з 01.12.2013 по теперішній час, проте в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування наявні відомості про сплату внесків в КНП "Гулійпільський ЦПМСД" ГМР по 31.03.2022. Дані станом на день досягнення пенсійного віку відсутні. Додатково зазначаємо, що згідно трудової книжки від 13.05.2022 серія НОМЕР_2 та даних реєстра застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування наявна інформація про роботу ОСОБА_1 з 06.03.2023 по теперішній час в ВП Аксйон Контр Ля Фам в Україні, що перетинається з роботою в КНІ "Гулійпільський ЦПМСД" ГМР, отже для визначення права на виплату грошової допомоги у розмірі її десяти місячних пенсій, заявникові необхідно надати уточнюючу довідку про основне місце роботи. Також зазначаємо, що відповідно до пункту 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов?язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. У зв?язку з відсутністю нарахування та сплати внесків з 01.04.2022 року по 31.05.2024 в КНП "Гулійпільський ЦПМСД" ГМР, довідки від 12.06.2024 № 63/01-15 та від 17.10.2024 № 217/3-204, були надіслані на перевірку первинних документів.

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у виплаті грошової допомоги, звернулась до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-ІV, станом на день її призначення.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

З аналізу наведених норм права можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням пенсійного віку, наявністю ї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.

Суд встановив, що відповідно до довідки форми РС-Право наданою відповідачем позивач має 33 роки та 7 місяців стажу за посадами згідно Постанови 909, за період з 08.08.1988р. по 31.03.2022р.

Період з 13.05.2022р. по 23.05.2024р. не зарахований до спеціального стажу.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що згідно наданої довідки від 12.06.2024 № 63/01-15, видано МОЗ України Департамент охорони здоров?я Запорізької облдержадмінісрації КНП "Гулійпільський ЦІМСД" ГМР, ОСОБА_1 працює з 01.12.2013 по теперішній час, проте в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування наявні відомості про сплату внесків в КНП "Гулійпільський ЦПМСД" ГМР по 31.03.2022. Дані станом на день досягнення пенсійного віку відсутні. Згідно трудової книжки від 13.05.2022 серія НОМЕР_2 та даних реєстра застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування наявна інформація про роботу ОСОБА_1 з 06.03.2023 по теперішній час в ВП Аксйон Контр Ля Фам в Україні, що перетинається з роботою в КНІ "Гулійпільський ЦПМСД" ГМР, отже для визначення права на виплату грошової допомоги у розмірі її десяти місячних пенсій, заявникові необхідно надати уточнюючу довідку про основне місце роботи. У зв?язку з відсутністю нарахування та сплати внесків з 01.04.2022 року по 31.05.2024 в КНП "Гулійпільський ЦПМСД" ГМР, довідки від 12.06.2024 № 63/01-15 та від 17.10.2024 № 217/3-204, були надіслані на перевірку первинних документів.

Таким чином, відповідач відмовив у виплаті грошової допомоги у зв`язку з тим, що його роботи перетинаються в ВП Аксйон Контр Ля Фам в Україні та з роботою в КНІ "Гулійпільський ЦПМСД" ГМР, а також з у зв?язку з відсутністю нарахування та сплати внесків з 01.04.2022 року по 31.05.2024 в КНП "Гулійпільський ЦПМСД" ГМР.

Суд зазначає, що відповідно до довідки від 12.06.2024р. №63/01-15 ОСОБА_1 працює в КНП «Гуляйпільскої ЦПМСД» ГМР з 01.12.2013р. по теперішній час на посаді завідувача, лікаря загальної практики-сімейного лікаря Успенівської амбулаторії ЗПСМ.

Разом з тим суд зазначає, що ні пункт 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, ані Порядок №1191 не містять будь-яких обмежень щодо можливості поєднання роботи на посадах, передбачених Переліком, з іншою роботою, у тому числі за сумісництвом.

При цьому, жоден нормативно-правовий акт, який входить до діючого законодавства України, не містить прямої заборони зараховувати до стажу роботи, який дає право на отримання пенсії за вислугу років медичним працівникам, роботу за сумісництвом.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2019 у справі №295/8391/15-а навів правовий висновок про те, що робота за сумісництвом підлягає зарахуванню як робота, що передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а відтак і право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №456/1310/17, в якій суд зазначив, що чинне законодавство не містять жодних застережень щодо неврахування стажу роботи у випадку роботи у закладах охорони здоров`я за сумісництвом.

Такої ж позиції притримувався Верховний Суд при застосуванні норми пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у постановах від 30.01.2019 у справі № 442/456/17 та від 05.03.2019 у справі №686/9307/17.

Аналізуючи відповідні норми законодавства Верховний Суду постанові від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №442/456/17 звернула увагу, що сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу, тобто, працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки.

Також, судом при розгляді даної справи враховано, що Велика Палата Верховного Суду вирішуючи спори, пов`язані із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років №909 від 04.11.1993, дійшла висновків про недопустимість формальних (дискримінаційних) підходів органів ПФУ до реалізації особою конституційного права на соціальний захист при наявності підтвердженого стажу роботи у закладах і установах освіти, охорони здоров`я та соціального захисту.

Така позиція Великої Палати Верховного Суду була висловлена у постановах від 29.08.2018 у справі №492/446/15-а, від 30.01.2019 у справі №876/5312/17 та від 13.02.2019 у справі №233/4308/17.

Суд звертає увагу, що відповідач у довідці форми РС-Право визнав за позивачем 33 роки 7 місяців спеціального стажу за посадами, передбаченими постановою КМУ №909, за період з 08.08.1988 по 31.03.2022.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою від 12.06.2024 №63/01-15 ОСОБА_1 з 01.12.2013 по теперішній час безперервно працює в КНП «Гуляйпільський ЦПМСД» ГМР на посаді завідувача, лікаря загальної практики – сімейного лікаря Успенівської амбулаторії ЗПСМ, тобто на посаді, прямо передбаченій Переліком, затвердженим постановою №909, у закладі охорони здоров`я комунальної форми власності.

Доказів припинення трудових відносин позивача з цим закладом охорони здоров`я з 13.05.2022 до дня призначення пенсії суду не надано.

За таких обставин період роботи позивача з 13.05.2022 по 23.05.2024 у КНП «Гуляйпільський ЦПМСД» ГМР за відповідною посадою є таким, що передбаченій Переліком, затвердженим постановою №909, у закладі охорони здоров`я комунальної форми власності.

Сам по собі факт відсутності в Реєстрі застрахованих осіб відомостей про сплату страхових внесків за цей період не може бути підставою для неврахування цього періоду до спеціального стажу, оскільки обов`язок зі сплати страхових внесків покладається на роботодавця, а не на працівника.

Негативні наслідки невиконання цього обов`язку не можуть бути покладені на застраховану особу та обмежувати її право на соціальний захист.

Таким чином, із урахуванням уже визнаного відповідачем спеціального стажу 33 роки 7 місяців за період з 08.08.1988 по 31.03.2022 та періоду роботи у КНП «Гуляйпільський ЦПМСД» ГМР з 13.05.2022 по 23.05.2024, загальна тривалість спеціального стажу позивача становить не менше 35 років.

Отже, ОСОБА_1 відповідає вимозі пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV щодо наявності у чоловіків спеціального страхового стажу тривалістю 35 років на відповідних посадах.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.11.2024 року №о/р084250003901 підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню частково.

Так, суд дійшов висновку про наявність підстав зобов`язати призначити ОСОБА_1 грошову допомогу саме Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області, як орган, який розглядав відповідну заяву, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Що стосується вимоги виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, вона є передчасною, оскільки виплата здійснюється після надходження електронної пенсійної справи після прийняття відповідного рішення органом ПФУ, який розглядав заяву.

Оскільки відповідне рішення про виплату на цей час ще не прийнято та, відповідно, не надходило до ГУ ПФУ у Запорізькій області, суд дійшов висновку про інший спосіб захисту порушеного права у цій частині, а саме зобовязання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області надіслати пенсійну справу в Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для виплати.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.11.2024 року №о/р084250003901.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для здійснення виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна, буд.1, м.Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко