Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №160/21056/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №160/21056/25

Суддя: Рищенко Андрій Юрійович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 рокуСправа №160/21056/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

21 липня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні стажу в пільговому обчислені із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу військову службу в складі діючої армії в період бойових дій, безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме період з 03.03.2022 по 16.01.2023, з 22.10.2024 по 28.02.2025;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 військову службу в складі діючої армії в період бойових дій, безпосередньої участі у здійсненні заходів і з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме період з 03.03.2022 по 16.01.2023, з 22.10.2024 по 28.02.2025 перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням виплачених сум, починаючі з 01.05.2025 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію за віком з 18.03.2020 р. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 27.12.2023 р. має статус учасника бойових дій. Вказує, що має право на зарахування строку участі у виконанні бойових завдань з 03.03.2022 р. по 16.01.2023 р., з 22.10.2024 р. по 28.02.2025 р. з розрахунку 1 місяць за 3 місяці, у зв`язку з чим 14.05.2025 р. звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Проте листом від 04.07.2025 р. № 29995-21543/П-01/8-0400/25 в перерахунку пенсії було відмовлено. Вказує, що така відмова є протиправною, період проходження військової служби зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначена.

Ухвалою суду від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що на підставі норм чинного законодавства період військової служби підлягає зарахуванню до вислуги років у розрахунку один місяць служби за три місяці, і не передбачено зарахування у такій же пропорції періоду участі особи в антитерористичній операції до страхового та пільгового стажу. Посилання позивача на Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років при призначенні пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройний Силах України, та членів їх сімей № 530 від 14.08.2014 р. вважає безпідставним, оскільки воно підлягає застосуванню лише при призначенні пенсії за вислугу років, а не під час перерахунку.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, якому призначена пенсія за віком згідно з Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 27.12.2023 року ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 27.12.2023 року.

Так, у період з 03.03.2022 р. по 16.01.2023 р., з 22.10.2024 р. по 28.02.2025 р. позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджено довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою командиром військової частини НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3/2073 від 12.05.2025 р., ОСОБА_1 з 28.02.2022 р. по 16.02.2023 р. проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України та з 16.02.2023 р. по 17.03.2025 р. проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.07.2025 р. № 29995-21543/П-01/8-0400/25 «Про розгляд звернення» позивачу на його звернення від 02.06.2025 р. відмовлено у перерахунку та вказано, що для отримувачів пенсії для отримувачів пенсії відповідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зарахування періоду проходження військової служби на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) визначається Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою КМУ від 17.07.1992 р. № 393.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ), військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

У розумінні приписів частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від25.03.1992року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

Пунктом 2 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками військовослужбовців є військові частини.

За змістом частини 6 статті 20 Закону № 1058-IV, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, виходячи з наведеного, час проходження військової служби зараховується до його страхового стажу.

Так, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3/2073 від 12.05.2025 р. підтверджено, що ОСОБА_1 з 28.02.2022 р. по 16.02.2023 р. проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України та з 16.02.2023 р. по 17.03.2025 р. проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

Статтею 57 Закону № 1788 XII передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 2.3 наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу), зокрема: 1) один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2023 р. у справі № 160/6146/19.

Про те, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, свідчить його посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.12.2023 року.

Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що позивачу було зараховано до страхового стажу період проходження військової служби, а саме з 28.02.2022 р. по 16.02.2023 р. по 28.02.2025 р.

Проте позивачу було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та проведенні перерахунку пенсії.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у зарахуванні позивачу до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три в період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є протиправною.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року по справі № 348/347/17.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії з 01.05.2025 р., суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджено що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії 02.06.2025 р.

Відповідно до статті 45 Закону №1058-IV, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, вимога позивача про проведення з 01.05.2025 року перерахунку пенсії не ґрунтується на приписах чинного законодавства, а перерахунок пенсії слід здійснити з 01.06.2025 року.

Суд також зазначає, що не приймає до уваги твердження відповідача щодо того, що обчислення вислуги років на пільгових умовах за період проходження служби, протягом якого особа брала участь в бойових діях допускається лише при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки, позивачу пенсія була призначена на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який не містить будь-яких обмежень щодо проведення перерахунку пенсії та зарахування до пільгового страхового стажу час проходження служби, протягом якого особа брала участь в бойових діях.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, у відповідності до положень пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується; підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні стажу в пільговому обчислені із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу військову службу в складі діючої армії в період бойових дій, безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме період з 03.03.2022 р. по 16.01.2023 р., з 22.10.2024 р. по 28.02.2025 р.

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 військову службу в складі діючої армії в період бойових дій, безпосередньої участі у здійсненні заходів і з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме період з 03.03.2022 р. по 16.01.2023 р., з 22.10.2024 р. по 28.02.2025 р., перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням виплачених сум, починаючі з 01.06.2025 р.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua