Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №140/14864/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/14864/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін/ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) в якому заявлені наступні позовні вимоги:

1) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 111 063,29 грн., без рівноцінної компенсації витрат доходів при проведенні ОСОБА_1 виплати грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі №140/7183/24.

2) Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення в розмірі 111 063,29 грн., у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі №140/7183/24.

3) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% що складає в розмірі 30 850,92 грн., із суми виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі №140/7183/24.

4) Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору у розмірі 3,5%, що складає в розмірі 21 595,66 грн., із суми нарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі №140/7183/24.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у відповідача. Позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 13.05.2024. Зазначає, що НОМЕР_2 прикордонний загін на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24 здійснив нарахування грошового забезпечення на загальну суму 617 018,45 грн, проте виплату грошового забезпечення здійснив на суму 475 104,07 грн, з утриманням від нарахованої суми військового збору за ставкою 5% (30 850,92 грн) та з відрахуванням ПДФО за ставкою 18% від нарахованого доходу (111 363,29 грн).

ОСОБА_1 вважає, що при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення має бути проведена одночасна компенсація суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).

Крім того, дохід позивача у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця в силу положень Податкового кодексу України (далі – ПК України) повинен бути оподаткованим за ставкою військового збору 1,5%, а не 5%, як це протиправно здійснив відповідачв.

Позивач вважає, що втрата ним статусу військовослужбовця на час виплати грошового забезпечення не звільняє відповідача компенсувати суму податку на доходи фізичних осіб та суму військового збору, оскільки саме дії останнього призвели до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач ВЧ НОМЕР_1 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні повністю. В обґрунтування своєї позиції вказав, що на виконання рішення суду виплачено позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення на загальну суму 475 104,07 грн та з цієї суми утримано військовий збір в розмірі 5% від нарахованих сум та компенсацію податку з доходів фізичних осіб. Зазначив, що нормами ПК України передбачена понижена ставка військового збору у розмірі 1,5% виключно для військовослужбовців. Оскільки позивач на день виплати індексації грошового забезпечення не перебувала у статусі військовослужбовця, то підстави для утримання з останньої військового збору у пониженому розмірі 1,5% відсутні. Також зважаючи на те, що індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення, то НОМЕР_2 прикордонний загін діяв правомірно утримуючи із індексації грошового забезпечення податок на прибуток з доходів фізичних осіб.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені представниками сторін у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Не є спірною та обставина, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13.05.2024 №467-ОС позивача виключено зі списків ВЧ НОМЕР_1 .

Як встановлено судом рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі №140/7183/24, зокрема вирішено:

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахування січня 2008 року, як базового місяця.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4150 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4150 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги за період з 01.01.2013 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2013 по 31.12.2022, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги за період 01.01.2013 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2013 по 31.12.2022, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги, що виплачувалась останньому за період з 01.02.2016 по 28.02.2018, грошової допомоги на оздоровлення, що виплачувалася за період з 01.02.2016 по 28.02.2018, з урахуванням в складі з якої вони обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №73 від 02.02.2016.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги, яка виплачувалась останньому за період з 01.02.2016 по 28.02.2018, грошової допомоги на оздоровлення, що виплачувалася за період з 01.02.2016 по 28.02.2018, з урахуванням в складі з якої вони обраховуються щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №73 від 02.02.2016.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, матеріальної допомоги за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, матеріальної допомоги за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Як вбачається з довідок-розрахунків №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 та №8 виплат грошового забезпечення позивачу та фотокопії скриншоту банківського застосунку, ВЧ НОМЕР_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24 нарахувала ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з грудня 2015 року по травень 2023 року у загальному розмірі 617 018,47 грн, проте позивачу виплачено лише 475 104,07 грн. Вказане свідчить, що виплату грошового забезпечення ВЧ НОМЕР_1 здійснила з утриманням податок на доходи з фізичних осіб (18%) у розмірі – 111 363,29 грн та військовий збір ( 5%) – 30 580,92 грн, що не заперечує також відповідач.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Згідно зі статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (пункт 1).

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3).

Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частинами першою, другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Як зазначено Верховним Судом у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17, індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013.

Конституційний Суд України у вказаному Рішенні виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Так, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону № 108/95-ВР такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

У пункті 2.2 Рішення від 15.10.2013 № 9-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку виплати індексації є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 05.05.2022 у справі №380/8976/21, від 29.11.2023 у справі №560/11895/23, від 14.12.2023 у справі №600/4606/23-а.

Предметом цього спору, зокрема, є дії НОМЕР_2 прикордонного загону щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого грошового забезпечення позивача (в тому числі індексації, індексації-різниці) на виконання рішення суду у справі № 140/7183/24.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком №44.

Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З аналізу наведених положень Порядку №44 слідує, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115 (далі - Положення №1115), особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

Пунктом 292 Положення №1115 передбачено, що після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.

Таким чином, на відповідача ВЧ НОМЕР_1 як суб`єкта владних повноважень, у якому позивач проходив військову службу та перебував на усіх видах забезпечення, було покладено обов`язок вжити заходів щодо проведення з позивачем повного розрахунку за всіма видами забезпечення на день виключення із списків особового складу.

Однак відповідачем не було вжито відповідних заходів щодо повного розрахунку з позивачем на час його звільнення з військової служби, що підтверджується судовим рішенням у справі №140/7183/24.

Ураховуючи вимоги пункту 168.5 статті 168 ПК України та Положення №1115, позивач повинна була грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб отримати під час проходження військової служби чи не пізніше дня звільнення, разом із грошовим забезпеченням у належному розмірі, однак не отримала з вини відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що з суми донарахованого грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24) ВЧ НОМЕР_1 було відраховано 18% податку на доходи фізичних осіб.

Однак з огляду на приписи Порядку №44 відповідачу ВЧ НОМЕР_1 належало при виплаті позивачу сум грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24 компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати заборгованості, не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такої компенсації вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ВЧ НОМЕР_1 по утриманню з суми грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб без її компенсації є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, від 25.06.2020 у справі №825/761/17 та від 29.07.2020 у справі №814/142/17.

Щодо дій ВЧ НОМЕР_1 , а саме утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №140/7183/24, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній до внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

В свою чергу, відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній після внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX.

Об`єктом оподаткування збором є: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

Ставка збору становить: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу; 4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX», ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Поряд з цим, суд зауважує, що згідно з приписами пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 ПК України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПК України.

Таким чином, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Як встановлено судом вище, відповідач ВЧ НОМЕР_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24 нарахувала позивачу грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по травень 2023 року у загальному розмірі 617 018,47 грн, із цієї суми утримано, зокрема, військовий збір ( 5%) – 30 850,92 грн.

Враховуючи приписи вищезазначених норм податкового законодавства суд вважає, що оскільки ВЧ НОМЕР_1 здійснено виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по травень 2023 року відповідно, тобто за попередній період, то відповідачами протиправно утримано військовий збір у розмірі 5% замість 1,5 % від суми нарахованої індексації грошового забезпечення, оскільки нарахування та виплата вказаного грошового забезпечення стосувалось податкового періоду до 01.12.2024 та не залежить від фактичної виплати (14.11.2025) грошового забезпечення позивача.

Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримано зайві 3,5 % військового збору (5 % замість 1,5 %) з виплаченого грошового забезпечення позивача.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що відсутність у позивача статусу військовослужбовця на день виплати індексації грошового забезпечення не дає підстав для утримання з останнього військового збору у розмірі 1,5%, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такої компенсації вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідачів щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення на виконання судових рішень у справі у справі №140/7183/24, є протиправними.

З огляду на вищенаведене позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивач в силу вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та з огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 263, 291, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 140/7183/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 140/7183/24.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 140/7183/24.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5% з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 140/7183/24.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючого

Суддя В.В. Мачульський