Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №120/4639/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 р. Справа № 120/4639/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними і зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 12.05.2023, а також грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022-2023 роки виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Також позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 19.05.2023.

Згідно з ухвалою суду від 14.04.2025 про відкриття провадження у справі розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач вважає, що застосування при обчисленні грошового забезпечення позивача такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, є правомірним.

28.04.2025 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує доводи відповідача, наведені у відзиві, та просить суд позовні вимоги задовольнити.

30.04.2025 до суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог у справі.

Ухвалою суду від 02.05.2025 зазначену заяву повернуто заявнику без розгляду.

01.05.2025 до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких відповідач заперечує доводи позивача, вважає їх необґрунтованими такими, що зводяться до повторення позовних вимог, та наполягає на правомірності своєї позиції, викладеної у відзиві, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

09.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог у справі.

Так, за змістом цієї заяви позивач збільшив предмет заявлених позовних вимог в частині визначення періоду нарахування та виплати йому індексації-різниці (пункт 7 прохальної частини позову), а саме просить суд зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 25.01.2025 із застосуванням щомісячної індексації-різниці з урахуванням положень абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078.

Ухвалою суду від 22.05.2025 вказану заяву прийнято до розгляду.

23.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що після прийняття постанови КМУ № 704 підвищення посадових окладів позивача у спірний період не відбувалося, дія законодавства про індексацію у 2023 році була зупинена, а отже, відсутні підстави для застосування механізму індексації-різниці, передбаченого абзацами 4-6 пункту 5 Порядку № 1078.

30.05.2025 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує доводи відповідача, наведені у відзиві, та просить суд позовні вимоги задовольнити.

03.06.2025 до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких відповідач підтримує свою позицію та просить відмовити у задоволенні позову.

Разом з тим суддя Слободонюк М.В., на розгляді у якого перебувала вказана адміністративна справа, відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 № 034-К виключений зі штату суду, а тому втратив повноваження щодо здійснення розгляду раніше переданих йому справ та матеріалів.

Ураховуючи наведене та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 № 11, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 01.01.2026 № 1 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу справ" здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 суддею для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Вінницького окружного адміністративного суду Сала П.І.

Ухвалою зазначеного судді від 05.01.2026 адміністративну справу № 120/4639/25 прийнято до свого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд встановив, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 26.01.2025.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за № 39 від 26.01.2025 позивач виключений зі списків особового складу частини та направлений до наступного місця проходження служби.

Як повідомляється у позовній заяві, позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку його грошового забезпечення з 24.02.2022 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Листом за № 350/180/147/119 від 21.03.2025 відповідач надав відмову, посилаючись на відсутність правових підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача.

Відтак за захистом своїх прав та інтересів позивач вирішив звернутися до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі ? Закон № 2011-XII у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі ? Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі ? Закон № 1282-XII).

В розумінні статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення ? встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.

Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка до 01.01.2016, а з 01.01.2016 в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.

Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі ? Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

З системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства можна дійти висновку, що індексація не нараховується у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.

Позивач вважає, що у спірний період з 24.02.2022 по 25.01.2025 відповідач повинен був виплачувати йому індексацію грошового забезпечення з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078.

Досліджуючи питання наявності підстав для індексації грошового забезпечення суд зазначає, що норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

У цьому контексті суд встановив, що в цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати позивачу поточної індексації з 01.03.2018 року не є спірними.

Щодо "фіксованої" суми індексації, то необхідно зазначити, що Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" (який діяв в період спірних правовідносин) і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду № 1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка застосовувалася з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103%.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Також, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, право на отримання суми індексації-різниці виникає за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідне правове питання аналізувалося Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, в якій наведено детальні роз`яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні індексації військовослужбовцям у період з березня 2018 року та права на отримання індексації-різниці в період з 01.03.2018 по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду.

Зокрема, у пунктах 104-109 вказаної постанови зазначено коло обставин, які підлягають встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, а саме:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.2023 року). В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати військовослужбовцю (позивачу) індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби (пункт 108 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21).

Таким чином, виходячи з процитованих вище правових норм та правозастосовчої практики Верховного Суду, можливо дійти висновку, що розрахунок можливої індексації-різниці (тобто як різниця між сумою індексації в березні 2018 року і розміром підвищення доходу в березні 2018 року) обумовлюється наявністю таких ключових обставин як розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення в лютому та в березні 2018 року, тобто різницю підвищення доходу, що має місце в березні 2018 року, а також суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року.

Наявність відповідних фактичних даних напряму пов`язується з обставинами проходження позивачем військової служби у цей період, тобто в лютому-березні 2018 року (що обумовлено фактичною зміною (збільшенням) в цей період посадових окладів за рішенням Уряду).

Водночас в межах спірних правовідносин позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 під час призову за мобілізацією, а саме з 24.02.2022.

Тобто на момент підвищення посадового окладу у зв`язку з прийняттям Постанови № 704 (тобто з 01.03.2018) позивач не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а тому будь-яких змін у його грошовому забезпеченні не відбулося, різниця в розмірі якого із сумою можливої індексації в березні 2018 року і є підставою для набуття права на індексацію грошового забезпечення в розумінні абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (тобто індексації-різниці).

При цьому пунктом 10-2 Порядку № 1078 визначено, що для новоприйнятих військовослужбовців обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Відтак, оскільки зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 мало місце уже після підвищення тарифної ставки (посадового окладу), тобто після березня 2018 року, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Щодо спірного 2023 року, то в цій частині варто додатково зазначити, що пунктом 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Водночас, оскільки дію Закону № 1282-XII було зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт ? Порядок № 1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону № 1282-XII, також не діяв протягом 2023 року.

Отже, за період з 24.02.2022 по 25.01.2025 у відповідача був відсутній обов`язок щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення.

Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не врахування при обчисленні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 25.01.2025 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 ? задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 12.05.2023, а також грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022-2023 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2022, на 01.01.2023, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців ? діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Так, статтею 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

В силу пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

За первинною редакцією пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до примітки 1 Додатку 1 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище ? заокруглюються до десяти гривень.

Водночас за загальним правилом примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пунктом 4 Постанови № 704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Відтак застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови № 704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі ? Постанова № 103).

Пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Водночас зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин (станом на 01.01.2019) пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".

Разом з тим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З наведеного висновується, що саме з 29.01.2020 ? дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 ? діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Отже, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 26.01.2025.

Разом з тим обчислення та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 24.02.2022 по 12.05.2023 відповідачем проведено із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 ? 1762,00 грн.

Таким чином, за період з 24.02.2022 по 12.05.2023 відповідач здійснював позивачу нарахування та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів) із застосуванням неправильної розрахункової величини.

Щодо перерахунку грошової допомоги для оздоровлення, то судом установлено, що матеріальна допомога для оздоровлення за 2022 рік була виплачена позивачу у квітні 2022 року, а за 2023 рік ? у лютому 2023 року, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлгяають задоволенню.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 12.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 12.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 12.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )

2) відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Повне рішення суду складено 26.01.2026.

Суддя Сало Павло Ігорович