Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №539/3990/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/3990/25 Номер провадження 22-ц/814/575/26Головуючий у 1-й інстанції Пилипчук М. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Пікуля В.П., Одринської Т.В.

при секретарі: Філоненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – адвоката Бубліченко Наталії Вікторівни на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 серпня 2025 року ухвалену у складі головуючого судді Пилипчука М.М., повний текст судового рішення виготовлено – дати не вказано

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Лубенської міської ради Лубенського району полтавської області про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст заяви

У серпні 2025 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Бубліченко Н.В. звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою в порядку спадкування.

Також представником позивачів адвокатом Бубліченко Н.В. подано до суду заяву про забезпечення позову. Заява мотивована тим, що у 1992 році на ім`я ОСОБА_5 видано державний акт на право довічного успадкованого володіння землею. Відповідно до вказаного державного акта земельна ділянка, площею 44,6 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0144 була надана у довічне успадковуване володіння для ведення фермерського господарства. Дану земельну ділянку виділено в довічне успадковуване володіння ОСОБА_5 із земель запасу для створення фермерського господарства, цільове призначення – 01.02 для ведення фермерського господарства категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, місце розташування: Полтавська область, Лубенський район, Тарандинцівська сільська рада. У подальшому земельна ділянка використовувалася за цільовим призначенням, а саме ведення фермерського господарства.

Зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії спрямовані на зміну правового статусу спірної земельної ділянки, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, є необхідним пропорційним та обґрунтованим способом захисту прав позивачів і такі заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача як власника земельної ділянки, оскільки земельна ділянка й надалі перебуває у його власності, а забезпечення позову обмежується лише відповідною забороною.

Адвокат просила суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили рішенням суду у справі про спадкування позивачами земельної ділянки, кадастровий номер 5322887000:07:002:0144; заборонити всім органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322887000:07:002:0144, в тому числі й реєстрацію прав власності на будь –яких інших речових прав(постійного користування та права оренди), скасування реєстрації права власності та інших речових прав (постійного користування та право оренди), реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі про спадкування позивачами земельної ділянки, кадастровий номер 5322887000:07:002:0144, площею 44,6 га.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 серпня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Бубліченко Наталія Вікторівна про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою в порядку спадкування – відмовлено.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, представник позивачів – адвокат Бубліченко Наталія Вікторівна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 серпня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою заявлені вимоги задовольнити і вжити заходи по забезпеченню позову для позивачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області шляхом накладення заборони вчинення будь яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили, рішення суду у справі про спадкування позивачами земельної ділянки кадастровий номер 5322887000:07:002:0144.

Заборонити всім органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь які реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 5322887000:07:002:0144, в тому числі й: реєстрацію прав власності та будь яких інших речових прав (постійного користування та права оренди), скасування реєстрації права власності та інших речових прав (постійного користування та право оренди), реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, до моменту набрання законної сили, рішення суду у справі про спадкування позивачами земельної ділянки кадастровий номер 5322887000:07:002:0144, площа земельної ділянки 44,6 га.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18 лютого 2020 року № НВ-5315667102020 земельна ділянка з кадастровим номером 5322887000:07:002:0144, площею 44,6 га, розташована на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, цільове призначення 01.02 для ведення фермерського господарства, категорія земель землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, форма власності державна, дата державної реєстрації земельної ділянки 18 лютого 2020 року, право постійного користування земельною ділянкою – ОСОБА_5 , документ, що підтверджує право постійного користування земельною ділянкою рішення Лубенської міської ради від 05 травня 1992 року.

Згідно з копією інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 16 травня 2025 року земельна ділянка з кадастровим номером 5322887000:07:002:0144, площею 44,6 га, розташована на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, вид використання для ведення фермерського господарства, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, форма власності державна.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 26 січня 2024 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою державного нотаріуса Лубенської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іщенко Г.К. від 17 червня 2025 року № 953/02-31 відмовлено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 44,6 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0144, яка розташована на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, яка була передана для ведення фермерського господарства, що належить померлому ОСОБА_5 .

У вказаній постанові зазначено, що в Лубенській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 132/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцями за законом, що прийняли спадщину, є сини померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дочка померлого ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 . Інших заяв про прийняття/відмову немає. Заповіти відсутні.

Державний нотаріус Лубенської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іщенко Г.К. у постанові від 17 червня 2025 року № 953/02-31 вказувала, що право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою не належить до речових прав, які підлягають державній реєстрації.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявником належним чином не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити в подальшому виконання судового рішення, або зробити його неможливим, та вважав, що доказів дійсної і реальної загрози відчуження майна та невиконання майбутнього рішення матеріали справи не містять, тому підстави для забезпечення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Бубліченко Н.В. звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою в порядку спадкування.

При цьому, відповідно до поданих доказів земельна ділянка з кадастровим номером 5322887000:07:002:0144, площею 44,6 га, розташована на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, належить до державної форми власності.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що вказане майно належить органу місцевого самоврядування Лубенській міській раді Лубенського району Полтавської області.

Доводи сторони позивача, що у разі незабезпечення позову майно може бути відчужено, чи перереєстровано на іншу особу не є тими доводами, які дають можливість не враховувати наведені норми права та сталу судову практику Верховного Суду.

Наведені в апеляційній скарзі, доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.367,374 ч. 1 п. 1,375,381,384 ЦПК України, апеляційній суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – адвоката Бубліченко Наталії Вікторівни – залишити без задоволення.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 серпня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 січня 2026 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль