Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №756/13099/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/13099/25

Провадження № 2/756/1031/26

УКРАЇНА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю « ЦИКЛ ФІНАНС » через систему «Електронний суд» звернусся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 25358,06 грн, що складається з: 17245,84 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1479,44 грн - прострочена заборгованість по відсоткам; 5921,93 грн - прострочена заборгованість по комісії; 610,21 грн - збитки від інфляції; 100,62 грн - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, а також судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 08.07.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро») та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 22032000135188, у відповідності до якого остання отримала кредит у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку, з платою за кредит (проценти та комісії), у порядку, встановленому Договором. 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс») було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право Нового кредитора до відповідача за Кредитним договором на загальну суму 24647,21 грн. На дату звернення позивачем до суду борг відповідача за Кредитним договором становить 24647,21 грн, що складається з: суми боргу по тілу кредиту у розмірі 17245,84 грн, суми боргу по відсоткам - 1479,44 грн; борг по комісії - 5921,93 грн. На момент подання позовної заяви відповідачем зобов`язання з приводу повернення заборгованості не виконано. У зв`язку з вищевказаним, за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 100,64 грн та індекс інфляції у розмірі 610,21 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2025 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено її до розгляду.

Представник ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився. При цьому, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі позивача, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судової повістки. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 08.07.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22032000135188, відповідно до умов якого банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі (пункт 1.1). Відповідно до пункту 1.2 договору сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту - 17999,84 грн, строк кредитування - 24 місяців, кінцева дата повернення кредиту - 08.07.2021, цільове призначення - на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту; процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість за кредитом - 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом - 56,0 % річних. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро» (пункт 1.4 договору).

Згідно із п. 2.1 договору, платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів. Відповідно до пункту 2.2 договору, дата погашення та розмір обов`язкового платежу визначені в графіку платежів, який викладений в розділі 4 договору.

Графік платежів, розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором наведено в розділі 4 договору.

З матеріалів справи вбачається, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 08.07.2019 №22032000135188, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір оформлений сторонами в письмовій формі.

Відповідачем не спростовано факту укладення кредитного договору від 08.07.2019 №22032000135188.

Як убачається із матеріалів справи, АТ «Банк Кредит Дніпро» взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти, що підтверджується випискою з рахунку.

Відповідач зобов`язання за договором не виконав, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасив, проценти та комісію за користування кредитними коштами не сплатив.

Як вказано у позові, 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 15/12/21, відповідно до умов якого АТ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором № 22032000135188 від 08.07.2019.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 656 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту ст. ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Як зазначено у позові, 15.12.2021 згідно умов Договору факторингу № 15/12/21, АТ «Банк Кредит Дніпро» (ЄДРПОУ 14352406) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 22032000135188 від 08.07.2019 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43453613), а відповідно ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача.

Відповідно до п.1.1-1.2 договору факторингу, на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл . 73 Цивільного кодексу України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Права Вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги (Додаток 3), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Клієнт зобов`язаний в день підписання цього Договору, підготувати та передати Фактору заповнений Реєстр Боржників в паперовому вигляді за формою, наведеною в Додатку № 1 до цього Договору, а також підготувати і передати Фактору в електронній формі, електронною поштою або кур`єрською доставкою на електронному носієві ( флеш карта, компакт диск та інші оптичні носії інформації) Реєстр Боржників за формою, встановленою в Додатку №1 до цього Договору, з усіма заповненими даними про Боржників, які обов`язково повинні міститись в Реєстрі Боржників. В день отримання Фактором електронної форми Реєстру Боржників, Фактор формує та надає Клієнту для підписання Акт приймання-передачі Реєстру Боржників (п.п. 6.2.2, 8.2.1 - 8.2.2 Договору факторингу).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Проте, у матеріалах справи відсутній Реєстр боржників, права вимоги до яких відступаються (Додаток №1) до Договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а тому, суд не може встановити факт переходу права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ « ЦИКЛ ФІНАНС».

Разом з тим, до позовної заяви долучено витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024, який не є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відтак, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором від первісного кредитора - АТ « Банк Кредит Дніпро » до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Таким чином, жодних належних та допустимих доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, щодо переходу до позивача права вимоги за Кредитним договором № 22032000135188 від 08.07.2019 до ОСОБА_1 матеріали справи не містять, а відтак позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за вказаним договором у розмірі, зазначеному у розрахунку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони, що був наведений зокрема у запереченнях проти позову чи апеляції. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 26.01.2026.

Відомості про сторін:

1. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613; місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8);

2. Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя М. М. Ткач