Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №755/17400/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17400/25

Провадження №: 2/755/229/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Онопрійчук Д.П., Мовчан А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.01.2017 ЦВДРШ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за актовим записом №87.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.01.2017 зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що з 13.06.2025 не проживає разом з відповідачем та сім`я перестала існувати. Після останнього примирення у липні 2023 року, сторони не можуть співіснувати, так як чоловік постійно принижує її, п`є та намагається вдарити на очах у дитини. Відповідач не бере участі у веденні домашнього господарства, не займається розвитком дитини та не шукає роботу. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин з вини відповідача. Позивачка не бажає продовжувати подружні відносини та хоче розірвати укладений шлюб між нею та відповідачем, на примирення та збереження шлюбу позивач не згодна.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21.10.2025 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Копію вказаної ухвали суду разом з копією позовної заяви відповідачем отримано не було, поштове повідомлення повернулось до суду як не вручено.

Позивач в судове засідання не з`явилась, 17.11.2025 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Додатково у заяві вказала, що з відповідачем не проживає з 13.06.2025, спільне господарство не ведуть з того ж часу, спільного бюджету не мають. Також зазначає, що після розірвання шлюбу бажає залишити дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, правом не подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, суд доходить наступного.

Відповідно до положень ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 25.01.2017 зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що зроблено актовий запис № 87. Після державної реєстрації прізвище дружини - ОСОБА_6 .

Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 36 та ст. 51 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

У статті 112 СК України регламентовано, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, продовжувати шлюбні відносини не бажає.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, а підстави з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зважаючи на відповідне клопотання позивача, їй слід відновити дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 .

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір, що був сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 1212,00 грн.

Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 209, 210, 223, 247, 263, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 25.01.2017 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 87 - розірвати.

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 21.01.2026

Суддя: