Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №710/73/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Суд: Шполянський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №710/73/26

Суддя: Сивокінь С. С.

Справа № 710/73/26

Провадження № 1-кп/710/75/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Шпола в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2026 за №12026255310000027, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, працюючого в Шполянській філії відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» електромонтером, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

У порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», ОСОБА_3 умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до неповнолітнього пасинка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому він являвся вітчимом, оскільки спільно проживав з його матір`ю ОСОБА_6 , хоча не перебували у шлюбі між собою, однак становили сім`ю.

Так, 03 січня 2026 року, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час також перебував неповнолітній пасинок ОСОБА_5 , розлютившись, що останній зробив йому зауваження та попросив покинути домоволодіння в якому він перебував, вирішив спричинити ОСОБА_5 тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов на близьку відстань до останнього та наніс один удар кулаком лівої руки в область правого ока ОСОБА_5 .

Внаслідок своїх умисних, протиправних дій ОСОБА_3 спричинив згідно висновку судово-медичної експертизи № 05-9-01/10 від 06.01.2026 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості у вигляді синця на нижній повіці правого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, чим вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане із домашнім насильством.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурором до суду направлено обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні, разом з: розписками обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 про отримання копії обвинувального акту; заявою обвинуваченого ОСОБА_3 , складеною в присутності захисника ОСОБА_8 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, заявою неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні підписаної у присутності законного представника, заявою законного представника ОСОБА_9 , а також із клопотанням прокурора в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вирішуючи питання про можливість розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні згідно положень ст. ст. 381, 382КПК України суд враховує те, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Так, згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яку він підписав в присутності захисника адвоката ОСОБА_8 , вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінального проступку, та розуміє наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України щодо позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, і сумнівів у добровільності його позиції суд не має.

За таких обставин, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого і у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Суд бере до уваги дані, що характеризують особу винного, ОСОБА_3 є працюючим, відповідно до довідок КНП «Лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, характеристикою по місцю роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні малолітнього сина.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати та цивільний позов у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.368,369, ч. 2 ст.373, ст. ст.374,381,382 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua