Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №710/1752/25 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1752/25 Провадження № 2-о/710/3/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судового засідання – Шпиці О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

20.11.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява в якій заявниця просить встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.06.1983, виданої на ім`я « ОСОБА_2 », з наступною зміною прізвища на « ОСОБА_3 ».

Аргументи учасників справи

Заявниця обґрунтовує заяву тим, що приналежність трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.06.1983 документами не була доведена, оскільки відсутній зв`язок між прізвищем « ОСОБА_2 » і « ОСОБА_3 ». Встановлення факту належності заявниці вищезазначених документів має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати право на оформлення пенсії та не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право.

Від заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області було подано заперечення, у якому вона вважає, що заява про встановлення факту належності документів не підлягає задоволенню, оскільки наявний спір про зарахування періодів роботи до страхового стажу, тому спірні правовідносини підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Від заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було подано до суду пояснення, що заявниці ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж роботи є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.06.1983, оскільки вона заведена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: наданими документами не підтверджено приналежність заявниці прізвища « ОСОБА_2 » (рос. мовою), зазначеного на титульному листі трудової книжки. Запис про зміну прізвищ на форзаці трудової книжки внесено з порушеннями вимог законодавства: не вказано дату видачі свідоцтва про шлюб № НОМЕР_2 , яке зазначено як підстава внесення запису, не вказано установу, що видала дане свідоцтво, запис не завірено належним чином (відсутня печать підприємства).

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 24.11.2025 було відкрито провадження по справі.

В судове засідання заявниця не з`явилася, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі заявниці ОСОБА_1 .

Представники заінтересованих осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області просили здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, встановив наступне.

Згідно з даними паспорта серії НОМЕР_3 виданого Межівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 23 січня 2001 року, прізвище, ім`я та по батькові власника паспорта зазначено як ОСОБА_1 . Дата народження вказана ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3-4).

Відповідно до довідки від 02.09.2025 №7125-7002298587 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої ОСОБА_1 , остання має фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.6).

Згідно із копії першої сторінки трудової книжки серія НОМЕР_1 від 28.06.1983, прізвище, ім`я та по батькові особи було записано « ОСОБА_4 » рос. мовою, прізвище « ОСОБА_2 » закреслено та нижче написано « ОСОБА_3 » (а.с.7).

За відомостями довідки про укладення шлюбу (довідка складена рос. мовою) №б-н від 15.12.99, актовий запис про шлюб між гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрований Адміністрацією п.г.т. Першотравневий за №90 від 15 жовтня 1983 р. Прізвище після шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.8).

Відповідно до рішення про відмову в призначенні пенсії №047350008086 від 28.10.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, заявниці ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж роботи є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.06.1983, оскільки вона заведена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: наданими документами не підтверджено приналежність заявниці прізвища « ОСОБА_2 » (рос. мовою), зазначеного на титульному листі трудової книжки. Запис про зміну прізвищ на форзаці трудової книжки внесено з порушеннями вимог законодавства: не вказано дату видачі свідоцтва про шлюб № НОМЕР_2 , яке зазначено як підстава внесення запису, не вказано установу, що видала дане свідоцтво, запис не завірено належним чином (відсутня печать підприємства). Страховий стаж заявника становить 15 років, 07 місяців, 07 днів. (а.с.9-11).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ст. 315 ч.1 п. 1 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

Заінтересованими особами залежно від мети встановлення факту можуть бути: військкомати, органи внутрішніх справ, управління соціального захисту населення, управління Пенсійного фонду України, територіальна громада, фінансові органи, органи виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, навчальні заклади, ощадкаси, органи страхування тощо.

Тобто при розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах. Разом з тим цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Відповідно до чинного законодавства це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який ідеться в документі.

Відповідно до ч.6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідний для реалізації заявнику свого права на пенсію.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Заявниця ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто досягла віку, який дає їй право на пенсію за віком у 2025 році. Страховий стаж особи був обрахований у розмірі 15 років 07 місяців 07 днів. Тобто заявниці було відмовлено у призначенні пенсії за віком оскільки в неї відсутній необхідний страховий стаж. Причиною відмови стало те, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.06.1983, оскільки вона заведена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відмова була оформлена у формі рішення про відмову у призначенні пенсії №047350008086 від 28.10.2025.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 539/4118/19 від 23 травня 2022 року зробив висновок, що залишити без розгляду заяву, подану в порядку окремого провадження, у зв`язку із встановленням існування спору про право можливо виключно у тому разі, якщо виявлений спір можливо вирішити саме в порядку цивільного судочинства. Якщо ж такий спір вирішити в порядку цивільного судочинства неможливо, суд повинен закрити провадження у справі (або відмовити у відкритті провадження на стадії прийняття поданої заяви) із зазначенням правильного для вирішення такого правового питання виду судочинства. Крім цього у цій постанові Верховний Суд зазначив, що встановити факт належності архівної довідки на підтвердження тих чи інших обставин можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв`язку з оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у видачі (заміні) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Встановити факт належності архівної довідки на підтвердження тих чи інших обставин можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв`язку з оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у видачі (заміні) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. В адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.

Правовідносини, які виникли у заявника не є тотожними тим, про які йде мова у постанові ВС у справі № 539/4118/19 від 23 травня 2022 року.

Суд розцінює заперечення заінтересованої особи критично. Так заінтересована особа просить відмовити у задоволенні заяви. Мотивуючи це тим, що заявник вибрав неправильний спосіб захисту, оскільки вимога заявника у справі пов`язана з доведенням наявності у нього підстав для призначення пенсії і повинна бути вирішена у порядку адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу заінтересованої особи, що справа стосується встановлення факту щодо належності трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.06.1983, виданої на ім`я « ОСОБА_2 », з наступною зміною прізвища на « ОСОБА_3 ».

Крім того, суд звертає увагу заінтересованої особи, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц та Верховного Суду від 22 березня, 2023 року у справі № 290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Наразі судова практика з цього питання є сталою, що підтверджується постановами Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 742/2762/22 та від 28.08.2024, справа № 522/7723/23.

Відповідно до ч.1 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Відповідно до п.1 цього порядку Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У пункті 26 наведеного вище Порядку визначено, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Законом прямо віднесено встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів до справ окремого провадження(розділ IV ЦПК України).

Зазначене відповідає висновкам, які викладено у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 733/324/21, провадження № 61-11108св21, від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 провадження № 61 - 13847св20.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 28.06.1983, виданої на ім`я « ОСОБА_2 », з наступною зміною прізвища на « ОСОБА_3 », належить заявниці.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів , оцінивши докази, надані заявницею, суд уважає, що встановлені у справі обставини дають можливість встановити факт який має юридичне значення, про який просить заявниця, тому заяву слід задовольнити.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.81, 89, 258-259, 263-265, 294, 315, 316, 318,319, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Межівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 23 січня 2001 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків – НОМЕР_4 , інші відомості про особу суду невідомі, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.06.1983, виданої на ім`я « ОСОБА_2 », з наступною зміною прізвища на « ОСОБА_3 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя С.С. Сивокінь