Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №524/8314/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8314/25

Провадження № 1-кп/524/250/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження № 12025170500000450 від 14.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кіровоград Кіровоградської області, громадянки України, освіта середня, офіційно не працюючої, не одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, депутатом, учасником бойових дій, інвалідом та ліквідатором аварії на ЧАЕС не являється, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13.03.2025 у невстановлений в ході судового розгляду час ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де помітила мобільний телефон «Redmi 12 Polar Silver 8 GB RAM 128 GB», який на праві власності належить ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який було неодноразово продовжено, керуючись корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та маючи умисел на їх настання, вважаючи, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрала мобільний телефон «Redmi 12 Polar Silver 8 GB RAM 128 GB», вартістю 3441 гривня 34 копійки.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 3441 гривня 34 копійки.

Вказаними діями ОСОБА_4 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою, у якій просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченої, які вважають за можливе проводити судовий розгляд за відсутності потерпілого, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без його участі, оскільки можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю та детально показала про обставини вчинення кримінального правопорушення, згідно з якими вона за часу, місця, обставин та способу, встановлених судом, вчинила крадіжку мобільного телефону «Redmi 12», яким у подальшому розпорядилася на власний розсуд.

Повністю підтверджує та погоджується із усіма обставинами вчинення правопорушення, вказаними у висунутому їй обвинуваченні, найменуванням та вартістю викраденого, просить суворо не карати.

Під час судового розгляду судом з`ясовано, що обвинуваченій ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показала ОСОБА_4 , у судовому засіданні вона дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України. У зв`язку з цим, після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_4 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності її позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та його кваліфікацію, вказану в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до вимог ст. 337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акта за ч. 4 ст. 185 КК України, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 вчинила умисний закінчений тяжкий злочин, офіційно не працює, характеризується позитивно, не одружена, на обліку в закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває, осудна, раніше не судима.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, суд визнає повне визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченої, яка вчинила умисний тяжкий корисливий злочин, раніше не судима, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 у разі призначення їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Однак, оскільки обвинувачена повністю визнала вину у вчиненні кримінального правопорушення, попросила вибачення за скоєне та обіцяла виправитися, характеризується позитивно, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, зважаючи на думку прокурора з приводу міри покарання та можливості застосування ст. 75 КК України, суд відповідно до вимог ст. 75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстави до застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, вказані в обвинувальному акті.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

• періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

• повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів на суму 1591 грн 80 коп., стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя Автозаводського районного суду

м. Кременчука ОСОБА_6