Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №367/10489/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10489/25

Провадження №2/367/3378/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2026 року Ірпінський міський суд Київької області в складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.,

за участю секретаря Шаповала О.О.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивує тим, що 24.03.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2108347732859. На виконання умов кредитного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3000,00 грн.

Вказали, що 01.12.2021 року було укладено договір № 1-12 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредиту» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором № 2108347732859. В подальшому 10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108347732859.

Зазначили, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 2108347732859 від 24.03.2021 рік, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позивної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 51201,30 грн. з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредитом) – 3 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 48 201,30 грн.

Проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 39 466,20 грн з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 36 466,20 грн.

На підставі зазначеного позивач просить суд стягнути з боржника яким є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) заборгованість за Договором № 2108347732859 від 24.03.2021 у розмірі 39 466,20 грн. та понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2108347732859.

Згідно з пунктом 1.1. Договору, за цим договором Товариство зобов`язано надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки за. користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього Договору, його додатків та правил

Відповідно до умов п. 1.2. та 1.3. Договору, кредит надається на строк зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту плати всіх нарахованих процентів.

Згідно з п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахунку суми кредиту в наступному розмірі: 2,00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих відсотків за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту. Тип відсоткової ставки – фіксована.

Судом встановлено, що Договір підписаний із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, ОСОБА_1 «R9».

Також встановлено, що відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вей Фор Пей», між ними та ТОВ «Служба Миттєвого кредитування» було укладено Договір про організацію переказів грошових коштів. На виконання вказаного договору 24.03.2021 року було успішно перераховано платіж на суму 3 000,00 грн, на картковий рахунок НОМЕР_2 , номер договору згідно інформації від кредитора 2108347732859.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Служба Миттєвого Кредиту» станом на 30.11.2021, сума заборгованості за кредитним договором № 2108347732859 від 24.03.2021 становить 25 200,00 грн та складається з заборгованості за тілом кредиту 3 000,00 грн, заборгованості за відсотками 22 200,00 грн.

Судом встановлено, що 01.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого Первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а Фактор зобов`язується здійснивши фінансуванні в порядку передбаченого цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеним між Клієнтом і Божником.

Встановлено, що відповідно до п. 6.1.4 Договору факторингу, право вимоги переходить до Фактору після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню Боржників стосовно переданого Права вимоги.

Згідно з п. 6.2 Договору факторингу, з моменту переходу до Фактору Права вимоги, відповідно до умови цього Договору, всі гарантії, надані Боржником щодо погашення їх грошових зобов`язань перед Клієнтом (у разі наявності) стають дійсними для Фактору та вважаються наданими Фактору.

Судом встановлено, що між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписано Акт приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за Договором Факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору Факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло Право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Договором 2108347732859 до ОСОБА_1 на загальну суму 25 200,00 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн, та заборгованості за відсотками в розмірі 22 200,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, сума заборгованості за кредитним договором № 2108347732859 від 24.03.2021 становить 51 201,30 грн та складається з заборгованості за тілом кредиту 3 000,00 грн, заборгованості за відсотками 48 201,30 грн.

Крім цього, встановлено, що 10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (Купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умова, визначених цим Договором, Право вимоги Первісного кредитора до Боржників, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб до яких перейшли обов`язки Боржників, або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договором позики з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку визначених цим Договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору факторингу, Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору Реєстри Боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та Документацію на умовах та в порядку визначених цим Договором. Первісний кредитор має право передавати Документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому умови передачі Документації будуть вважатися виконаними. Реєстр Боржників в електронному вигляді передається Новому кредитору за Актом прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді не пізніше наступного робочого дня після підписання Новим кредитором цього Договору.

10.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників, про те, що на виконання умов Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимог від 10.01.2023, від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять Права Вимоги Заборгованості до Боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимог від 10.01.2023, до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 51 201,30 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредитом) – 3 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 48 201,30 грн.

Згідно із наданим розрахунком заборгованості, загальний розмір, що підлягає стягненню станом 21.08.2025 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 39 466,20 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 3 000,00 грн.; за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (заявлено до стягнення) – 36 466,20 грн.; пеня – 00,00 грн.; нараховані 3% річних - 0,00 грн.; інфляційні втрати - 0,00 грн.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з ч. 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями пунктів 11, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Позивачем доведений факт наявності заборгованості за договором позики № 2108347732859 від 24.03.2021 року в розмірі 3 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за відсотками в сумі 36 466,20 грн, то суд зважає на таке.

Як вбачається з договору позики № 2108347732859 від 24.03.2021 він укладений на 16 днів - до 08.04.2021, з відсотковою ставкою в розмірі 2 % в день.

Відповідно до п. 1.3 Договору, орієнтовний строк повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Будь-яких відомостей щодо сплати всіх нарахованих процентів, пролонгації договору позики, зокрема додаткової угоди, матеріали справи не містять.

Відповідно до графіку платежів встановлено, що проценти за користування кредитом становить 960 грн, загальна вартість кредиту становить 3 960,00 грн, а строк повернення 08.04.2021 року.

Згідно Паспорта споживчого кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісія та інші платежі) становить 4 380,00 грн., що складається з: тіло кредиту 3 000,00 грн.; проценти по договору 960,00 грн.; комісія 420,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість за договором позики № 2108347732859 від 24.03.2021 складає 3 960,00 грн, з яких 3 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 960,00 грн сума заборгованості за відсотками, а відтак, відповідачем дійсно були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

За таких обставин, з урахуванням того, що відповідач не скористався своїми процесуальним правом на подання відзиву на позов та доказів на спростування заявлених позовних вимог, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості: за договором позики № 2108347732859 від 24.03.2021 в розмірі 3 960,00 грн, з яких 3 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 960,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Також, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року укладеного між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заявкою на надання юридичної допомоги № 948 від 01 липня 2025 року, Витягом з Акту № 12 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 року, з яких вбачається, що витрати на правову допомогу склали 13 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що заявником документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 137, ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також відповідно до розміру задоволених вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення витрат на правову допомогу у сумі 1 400,00 гривень.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задоволено частково, тому відповідно до ст. 141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 305,00 грн, виходячи з розрахунку: 3 960,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 3028,00 грн (сума сплаченого судового збору) / 39 466,20 грн (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) заборгованість за Договором № 2108347732859 від 24.03.2021 у розмірі 3 960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) понесені витрати за сплату судового збору в розмірі 305, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1 400,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д.С. Кухленко