Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №364/43/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/43/26

Провадження № 3/364/31/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л. А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов 05.01.2026 від Батальйону № 2 Полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі – Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП) з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.12.2025 серії ЕПР 1 № 546748 щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на тепер військовослужбовець (мобілізований з 2023 року),

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.12.2025 о 10:24 по вул. Миру, 36, в селі Завадівка Білоцерківського району Київської області керував транспортним засобом марки «DAEWOO LANOS»(«ДЕО ЛАНОС»), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло; неприродна блідість; виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі відмовився, тим самим порушивши вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами, далі – Правила дорожнього руху).

У судовому засіданні 14.01.2026 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення заперечив, пояснивши, що названого дня він, дійсно, їхав по селу Завадівка, коли з повороту «вилетів» автомобіль поліції, надалі працівники поліції, перевіряючи його документи, вставили відсутність страхового полісу та правомірно склали протокол. Потім по базі перевірили, що він колись притягався до відповідальності за наркотики (років 10 тому), та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 повідомив, що він є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі і повертається до місця проходження служби, а тому вимагав викликати Військову службу правопорядку для проведення його огляду.

З метою надання суду доказів на підтвердження зазначених обставин за клопотанням ОСОБА_1 у судовому засіданні було оголошено перерву до 26.01.2026.

У судове засідання 26.01.2025 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений особисто (а.с. 17), клопотань про відкладення засідання до суду не подавав, відтак перешкод у розгляді справи судом не вбачається.

Водночас до суду 23.01.2026 надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 21-25), за змістом ідентичні тим, що були усно надані в судовому засіданні 14.01.2026. Проте доказів на підтвердження викладених обставин, зокрема, виконання ним 21.12.2025 обов`язків військової служби суду надано не було.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, та враховуючи повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився.

Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши відомості, викладені в цьому протоколі і доданих до нього матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Відповідно до норм Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14), які зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий, четвертий частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).

За змістом абзаців другого, третього, п`ятого частини другої статті 16 названого Закону водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За порушення наведених вимог правил дорожнього руху передбачено притягнення водіїв до адміністративної відповідальності відповідно за статтею 130 КУпАП.

Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння.

Так, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів – у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (з подальшими змінами), далі – Інструкція № 1395).

При цьому ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4 розділу І Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, далі – Інструкція № 1452/735).

Статтею 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Такий огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32.

Крім того, Інструкція зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства оборони України від 18.07.2017 № 374, втратила чинність на підставі наказу названого Міністерства від 23.10.2021 № 329, яким водночас затверджено нову Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення. Цією Інструкцією, а також Інструкцією з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.08.2017 № 726, визначено, серед іншого, порядок оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення.

Так само Інструкцією про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 № 515, визначено основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України, права та обов`язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів, а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків.

Отже, положення згаданої вище статті 266-1 КУпАП, на яку посилався ОСОБА_1 в своїх поясненнях, не стосуються спеціального суб`єкту – водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Як вбачається зі змісту КУпАП, адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не відносяться до числа військових адміністративних правопорушень, і воно вчинене ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху.

Крім того, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, перелічених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Однак, у цій справі з даних відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без розпізнавальних ознак військового об`єкту, під час зупинки транспортного засобу не перебував у військовій частині. Наведене свідчить, що в день та час складання адміністративного протоколу, він не виконував обов`язки військової служби (доказів зворотнього матеріали справи не містять, суду надано не було) та, відповідно, не знаходився на території військової частини, а тому у цій ситуації він був учасником дорожнього руху та з урахуванням приписів частини першої статті 15 КУпАП за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються, зокрема, забезпечення безпеки дорожнього руху, як водій транспортного засобу має нести відповідальність на загальних підставах.

Відтак, поліцейські під час оформлення матеріалів справ відносно ОСОБА_1 правомірно керувалися загальним порядком, визначеним статтею 266 КУпАП та загальною Інструкцією № 1395, якою не передбачено ані виклику, ані повідомлення Військової служби правопорядку.

Аналогічні позиції викладені у постановах Київського апеляційного суду, рішення якого в даній категорії справ є остаточними, зокрема, у постановах від 20.06.2023 у справі № 759/6240/23, від 11.09.2023 у справі № 377/212/23, від 03.07.2024 у справі № 357/3557/24, від 29.04.2025 у справі № 373/2631/24, від 12.05.2025 у справі № 756/2433/25, від 16.12.2025 у справі № 760/7010/25.

Зважаючи на викладене, суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про порушення спеціального порядку проведення огляду його як військовослужбовця на стан наркотичного сп`яніння, визначеного статтею 266-1 КУпАП, оскільки в даному випадку застосуванню підлягав загальний порядок огляду на стан сп`яніння, регламентований статтею 266 КУпАП.

За порушення наведених вище вимог (не допускати керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) статтею 130 КУпАП передбачено притягнення водіїв до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, диспозиція частини першої статті 130 КУпАП містить кілька окремих (самостійних) складів адміністративних проступків, які відрізняються за об`єктивною стороною (зовнішнім проявом):

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, аналіз наведених законодавчих норм свідчить, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом адміністративного проступку.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема:

– відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення від 21.12.2025 серії ЕПР 1 № 546748, який є одним із джерел доказів у силу частини першої статті 251 КУпАП, та доданим до нього витягом з інформаційного порталу Національної поліції, з яких вбачається, що цей протокол складено уповноваженою на те особою, зміст протоколу в цілому відповідає вимогам статті 256 КУпАП та, окрім іншого, містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій та з урахуванням диспозиції відповідної норми (статті) КУпАП;

– направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння до КНП ВСР «Володарська лікарня» від 21.12.2025, з якого вбачається, що таке направлення здійснено через виявлення таких ознак сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло;

– актом огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано перелічені вище ознаки наркотичного сп`яніння;

– рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП щодо обставин виявлення та надалі оформлення правопорушення;

– оптичним диском з відеозаписом фіксації правопорушення.

У зв`язку з наведеним вище суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують його відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених статтями 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Зважаючи на усе викладене, суд дійшов до висновку, що на правопорушника має бути накладено єдине можливе адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини першої статті 130 КУпАП, у виді штрафу у фіксованому розмірі з позбавленням права керування транспортними засобами на встановлений законом строк; інші види адміністративних стягнень не передбачені санкцією названої статті.

Від сплати судового збору ОСОБА_1 підлягає звільненню на підставі пункту 12 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись частиною першою статті 130 КУпАП, а також статтями 8, 33-35, 38, 221, 268, 276, 277, 283-285, 294, 300, 307, 308, 317-1 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн,з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений протягом 15 днів, у разі несплати штрафу у цей строк постанова суду надсилається для примусового виконання, а штраф буде стягнуто у подвійному розмірі (статті 307, 308 КУпАП).

Видати/надіслати копії цієї постанови суду – правопорушнику ОСОБА_1 , а після набрання законної сили – прокуророві та до Батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП – до відома і виконання відповідно.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.

Суддя Л. А. Макаренко

Постанова набрала законної сили з "_____"_________ 202____ року.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.