Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 22 січня 2026 р.
Справа: №363/83/26
Суддя: Олійник С. В.
"23" січня 2026 р. Справа № 363/83/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
встановив:
21 грудня 2025 року о 00:23 у м. Вишгород, по вул. Набережній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами відповідно до рішення державного виконавця за провадженням №53135274 від 07.03.2018. Своїми діями водій порушив вимоги частини 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух».
Вказаними діями водій ОСОБА_1 вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явся, надав суду телефонограм, у якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі та підтвердив, що 21.12.2025 року дійсно керував транспортним засобом, будучи обмеженим в праві керування.
Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши особу яка притягується до адміністративної відповідальності приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.2 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.3 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, -тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 546493 від 21.12.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 10 ст. 15 ЗУ про дорожній рух, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським у ОСОБА_2 виявленні ознаки сп`яніння, а саме: почервоніння зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння рук;
- копією посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ;
- витягом з ІПС МВС України «Армор» відносно ОСОБА_1 ;
- постановою серії ВП №53135274 відповідно до якої ОСОБА_1 тимчасово обмежено в праві керування транспортним засобом;
Таким чином, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази суддя вважає доведеною вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Вирішуючи питання про конкретний строк позбавлення права керування транспортним засобом, суд звертає увагу на наступні обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується не відбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Судом встановлено, що за постановоюВінницького міського суду Вінницької області від 17 липня 2025 року у справі № 127/18921/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП ч.5 статті 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн та 41 рік 8 місяців 9 днів позбавлення права керування транспортними засобами. Постанова набрала законної сили 29 липня 2025.
Отже з 17 липня 2025 року ОСОБА_1 вважається таким, що позбавлений права керування транспортними засобами, а також починає рахуватися строк адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Відтак, невідбута частина покарання за даною постановою на день розгляду справи становить 41 рік 8 місяців 9 днів.
Оскільки на момент розгляду судом справи невідбута частина покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами становить 41 рік 2 місяці 3 дні, тому підлягає повному приєднанню до стягнення, призначеному за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою, приєднати не відбуту частину за постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 17 липня 2025 року у справі № 127/18921/25 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст 126 КупАП, у вигляді 41 року 2 місяців 3 днів, позбавлення права керування транспортним засобом, і призначити остаточне адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 41 рік 5 місяців 3 дні.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.
Судовий збір має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.В. Олійник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua