Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №363/7295/25 — Вишгородський районний суд Київської області

15.01.26 Справа № 363/7295/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову №133/2 від 07.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 21.11.2025 року позивач дізнався про те, що на його грошові кошти накладено арешт. Підставою арешту коштів стала постанова про арешт коштів боржника винесена 21.11.2025 року головним державним виконавцем Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Царик В.Г. Також, позивачу стало відомо, що вказана постанова про арешт коштів боржника винесена в межах виконавчого провадження №79652428 відкритого 21.11.2025 року з примусового виконання постанови №133/2 від 07.05.2025 року по справі адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21.11.2025 року з Автоматизованої системи виконавчих проваджень позивач ознайомився із змістом постанови №133/2 від 07.05.2025року, про наявність якої йому, до цього часу, відомо не було. За змістом постанови №133/2 від 07.05.2025 року вбачається що позивач, будучи військовозобов?язаним не з?явився, за повісткою №3114963 направленою АТ «Укрпошта», до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних о 14:00 годині 17.04.2025 року та протягом трьох днів не повідомив поважних причин неприбуття. Відтак, враховуючи вищенаведене, вбачається, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 належним чином був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не виконав покладений на нього обов?язок. З огляду на встановлені обставини, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, відповідач стверджує про те, що повістку №3114963 було належним чином вручено позивачу та останній належним чином повідомлений про необхідність з?явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Позивач вважає винесену постанову протиправною, з огляду на те, що порушень не вчиняв, а відповідачем було допущено ряд порушень, а саме: не було всебічно, повно і об?єктивно з?ясовано обставини справи; не з?ясовані обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, а саме відсутність події і складу адміністративного правопорушення; не надано належних доказів щодо вчинення адміністративного правопорушення під час винесення постанови, а також не було вжито належних дій щодо повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.12.2025 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 133/2 від 07.05.2025 року у справі про накладення адміністративного стягнення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

04.12.2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 79652428 на підставі постанови № 133/2 від 07.05.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 25 500 грн. до набрання законної сили судового рішення по справі № 363/7295/25.

15.12.2025 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою №3114963 на 07.04.2025 року, яка була направлена на адресу позивача, зазначена повістка прибула за місцем проживання позивача, але була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідно до п.п. 2 п. 41 Постанови КМ України №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації» вважається належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Тому, вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП ухвалена у межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи та з дотриманням вимог діючого на час вчинення правопорушення законодавства. У задоволені позову просить відмовити.

Станом на 15.01.2026 року відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення №133/2 від 07.05.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн., за те, що він не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, а саме 17.04.2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці №3114963.

Позивач у позові зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки про постанову він дізнався лише 21.11.2025 року коли головним державним виконавцем Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Царик В.Г. було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на його грошові кошти. Також позивач, зазначив, що відповідач не довів належного оповіщення позивача про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідачем до відзиву на позов долучено копії документів, зокрема повістку №3114963 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних, постанову №133/2 від 07.05.2025 року відносно ОСОБА_1 , про те відсутній протокол про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги ст.ст. 254, 276 та 283 КУпАП. Крім того, відсутня повістка про виклик позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для розгляду протоколу про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Частина перша ст.210-1 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

Згідно з абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17.03.2014 року оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону громадяни, зокрема, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Отже, спірним питанням у даному випадку є питання здійснення відповідачем належного виклику позивача до РТЦК.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.

Відповідно до п.28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктом 40 Порядку передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Пунктом 41 Порядку встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі вручення повістки, особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Абзац 4 п.47 Порядку визначає, що у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги п.п.41, 47 Порядку, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до РТЦК для розгляду протоколу про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому неприбуття позивача до РТЦК не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, у зв`язку із встановленням судом відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП в діяннях позивача, зазначене є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору за адміністративний позов та заяву про забезпечення позову в розмірі 1 514 грн. 00 коп., а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №133/2 від 07.05.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Суддя Рудюк О.Д