Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №359/12769/24 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/150/2026

Справа № 359/12769/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Муранової-Лесів І.В..

за участі секретаря - Шуст А.В., Ліман А.Г., Козачук А.Р., Степаненко А.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представників відповідача - Сергієнка В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та відшкодування завданої шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, відповідно до якого, з урахуванням заяви про часткову зміну позовних вимог від 16.05.2025 просив суд:

- розірвати Договір оренди № 1 від 30 січня 2024 року щодо прийняття відповідачкою в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення площею 40,7 м.кв. на цокольному поверсі приміщення «5» по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- стягнути з ФОП ОСОБА_3 на його користь:

- заборгованість за договором оренди №1 від 30 січня 2024 року в розмірі 48300 гривень;

- заборгованість зі сплати комунальних послуг в розмірі 7551 гривня 85 копійок;

- майнову шкоду, завдану внаслідок демонтажу металоконструкції та кондиціонера в розмірі 87999 гривень 37 копійок;

- моральну шкоду в розмірі 50000 гривень;

- зобов`язати ФОП ОСОБА_3 передати дублікати всіх ключів від вхідних дверей приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.1-6, 96).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідач – фізична особа-підприємець ОСОБА_3 30 січня 2024 року уклали договір оренди № 1, відповідно до вимог якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення (Об`єкт оренди) площею 40,7 м.кв. на цокольному поверсі приміщення «5» за адресою: АДРЕСА_1 на умовах і в порядку, передбачених цим Договором.

Позивач є власником вказаного нежитлового приміщення. Вказує, що згідно із укладеним договором ОСОБА_1 , як Орендодавець, належним чином виконав передбачені п. 6.1 зобов`язання, а саме забезпечив персоналу Орендаря безперешкодний доступ до Об`єкту оренди та передав Об`єкт оренди Орендарю в порядку та в строки, передбачені Договором оренди № 1. Водночас, Орендар ОСОБА_3 не дотримала взятих на себе договірних зобов`язань, в порушення п. 7.1.3. не здійснює оплату за тимчасове користування (оренду) Об`єктом оренди, а також сплату за комунальні послуги та використану електороенергію.

Позивач зазначає, що відповідачка 05 серпня 2024 року здійснила останню сплату за оренду вищезазначеним не житловим приміщення в сумі 3000 (три тисячі) грн. та з цього часу перестала сплачувати комунальні платежі, що підтверджується копіями квитанцій, чим порушила умови, передбачені п. 7.1.3. та п. 7.1.5. Крім того, у порушення вимог п.7.1.12 Договору оренди № 1 без його згоди в нежитловому приміщенні демонтовано кондиціонер, який встановлював колишній орендар за рахунок орендної плати та залишив у відповідності до минулого договору оренди та металевий намет, який був прилаштований до фасадної стіни нежитлового приміщення № «5» по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 зазначає, що 18.09.2024 він прибув за місцем розташування належного йому на праві власності Об`єкту оренди та виявив відсутність вищезазначених речей, а саме кондиціонера та металевого намету. 26.09.2024 позивач за цим фактом викликав патрульну поліцію, а також про зникнення зазначених речей запитав у Орендаря, на що та відповіла про відсутність інформації про це. Позивач запропонував Орендарю розірвати договір та надати йому ключі від вхідних дверей, оскільки замки були поміняні і в нього доступу до приміщення не було. Орендар відмовилася від цього. В листопаді 2024 року за фактом зникнення металевого намету та кондиціонеру він звернувся із заявою до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області. 02.11.2024 на адресу відповідачки було надіслано вимогу про розірвання договору оренди та добровільне відшкодування завданої невиконанням умов договору шкоди, але отримав незрозумілу відповідь, в якій відповідач обвинувачує в кримінальних правопорушеннях та зазначає про небажання позивача прийняти приміщення і у разі такої відмови обіцяє віддати ключі колишній дружині останнього. Також вказує, що через нездійснення відповідачкою сплати за використану електроенергію виникла заборгованість, в наслідок чого 21.11.2024 об`єкт було від`єднано від електромережі, що потягне за собою додаткові витрати за повторне підключення після погашення заборгованості. Також вказує, що Відповідачка користується Об`єктом оренди, не сплачує орендну плату та комунальні платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість. Своїм діями відповідач завдає позивачу значної моральної шкоди внаслідок негативних емоцій та психічних переживань. Позивач є інвалідом другої групи, ситуація, що склалася не дає йому повноцінно працювати, заробляти на життя собі і своїй дитині.

Згідно з умовами договору відповідач має сплатити орендну плату за сім місяців – з вересня 2024 по березень 2025 року включно по 3000 грн. щомісячно, що становить 21000 грн. Також позивачем нарахований штраф відповідно до п.3.2 Договору у розмірі 10% від розміру орендної плати за один місяць за кожні три дні прострочки в сумі 6300,00грн. (7 місяців х300,00грн. х 3дні). Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, у зв`язку з тим, що наймач не виконала обов`язку щодо повернення речі, позивачем нарахована неустойка у розмірі орендної плати за весь час прострочення, що становить 21000,00грн. У зв`язку з цим заборгованість за договором оренди №1 від 30 січня 2024 року становить на загальну суму 48300 гривень (21000,00грн. + 6300,00грн.+21000,00грн.);

27.05.2025 до суду надійшов відзив від представника відповідача адвоката Сергієнка В.К. (а.с.102-105), відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Відповідач заперечує факт укладення Договору оренди №1 від 30 січня 2024 року, на який посилається позивач. Звертає увагу, що у наданому суду договорі відсутній підпис відповідача. Зазначає, що відповідач не погодилась укладати даний договір оренди в цій редакції, так як в тексті не було враховано запропонованих нею умов та були допущені виправлення, які позивач не погоджувався виправити. Так, маючи на меті взяти в оренду нежитлове приміщення, відповідач запропонувала позивачу укласти договір оренди даного приміщення на два місяці - до 1 квітня 2024 року, з метою вивчення кон`юнктури ринку, а потім вже укласти договір оренди на більш тривалий термін, або не укладати його взагалі, в залежності від того, який прибуток буде приносити дане нежитлове приміщення.

Спочатку умови відповідача були враховані позивачем і в п. 4.1 договору оренди було зафіксовано, що він набирає чинності з моменту підписання сторонами та дійсний до 01 квітня 2024 року. Але у подальшому позивач від руки виправив цифру «4» на цифру «5» та без погодження з відповідачем змінив закінчення строків дії договору оренди з квітня 2024 року до 01 квітня 2025 року. При цьому, позивач з невідомих причин відмовився вказане вище виправлення оформити додатковою угодою. З цих причин вважає, що вимоги позивача про розірвання договору оренди №1 від 5 січня 2024 року не підлягають до задоволення, а також не підлягають до задоволення і похідні від нього вимоги по стягненню коштів за оренду нежитлового приміщення та комунальні послуги. Вважає, що, оскільки позивач звернувся до поліції із заявою про злочин - про викрадення кондиціонера та металевого намету, то звернення до суду про стягнення вартості майна з відповідача до прийняття остаточного рішення, є передчасним, та що, як потерпілий у кримінальному провадженні, позивач має право на відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, пред`явивши відповідний позов у кримінальному провадженні до підозрюваного, обвинуваченого.

Вважає, що позивачем не доведено вину відповідача у зникненні металевого намету та кондиціонера.

Ухвалою судді від 16.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження ( а. с. 41-42).

Ухвалою від 04.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду (а. с. 114).

Ухвалою суду від 23.10.2025 в порядку ч.7 ст.81 ЦПК України судом було витребувано наступні докази:

- у Бориспільської міської ради Київської області - наявні відомості про те, хто і на якій підставі орендував приміщення №5 загальною площею 40,7 кв.м. по АДРЕСА_1 у період з січня 2024 по жовтень 2024 року включно, а також надати копію відповідного договору оренди, якщо такий надавався, чи був отриманий в ході перевірки скарг мешканців будинку на встановлений металевий навіс;

- у Головного управління ДПС у Київській області - наявні відомості про те, хто здійснював підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні №5 загальною площею 40,7 кв.м. по АДРЕСА_1 у період з січня 2024 по жовтень 2024 року включно, а також надати за наявності копію відповідного договору оренди;

- у ТОВ «Київська обласна ЕК» - наявні відомості про те, ким і з якого рахунку здійснювалася оплата рахунків за спожиту електроенергію, особовий рахунок НОМЕР_1 , за адресою: приміщення АДРЕСА_3 ;

- у ТОВ «Трест Бориспільсільбуд» - наявні відомості про те, ким і з якого рахунку здійснювалася оплата рахунків за послуги по утриманню будинку за адресою: нежитлове приміщення АДРЕСА_3 ;

- у Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області - чи були внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 29.10.2024 за факто демонтажу (викрадення) металевого навісу та кондиціонеру за адресою знаходження нежитлового приміщення №5, по АДРЕСА_1 ; чи було встановлено, ким здійснений демонтаж та результати проведеного розслідування; у разі, якщо відомості до ЄРДР не вносилися, або кримінальне провадження було закрито, надати копію відповідного висновку, постанови (а.с.147-149).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Спаський А.Ю. позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Позивач надав пояснення, що перебував на військовій службі, тому його дружина, наразі колишня, передала належне йому на праві власності нежитлове приміщення в оренду чоловікові на ім`я ОСОБА_4 . Письмової угоди з яким він не має, проте за усною домовленістю між ними орендарем було встановлено в приміщенні кондиціонер та металевий намет перед входом у приміщення, вартість яких була врахована в орендній платі та які мали залишитися позивачу. 30 січня 2024 року він перебував на лікуванні у госпіталі, куди до нього приїхала відповідачка з чоловіком з підготовленим Договором оренди. Вони підписали Договір оренди та Акт приймання-передачі об`єкту оренди. Після цього відповідач отримала у платне користування належне йому приміщення та перераховувала йому обумовлену договором плату. 5 вересня 2024 року він не отримав черговий платіж орендної плати. 18 вересня 2024 року він виявив відсутність кондиціонера, а також, що були зрізані металеві стовпчики та повністю демонтований намет. Належне йому приміщення було зачинене та він не міг туди потрапити до травня 2025 року. Після закінчення строку оренди він замінив замки. А також був вимушений сплатити комунальні платежі, за воду та електроенергію за період вересень 2024 – квітень 2025 року. З метою відновлення своїх прав він неодноразово в телефонному режимі і письмово звертався до відповідача, а також звернувся до поліції з приводу викрадення майна. Показання встановлених ним свідків підтверджують, що саме відповідачка заволоділа майном, яке перейшло до нього у власність.

Представник відповідача адвокат Сергієнко В.Г., а також відповідач ОСОБА_5 , явку якої було визнано обов`язковою, у судовому засіданні проти позову заперечували.

Відповідач пояснила, що є фізичною особою-підприємцем, хотіла орендувати приміщення кав`ярні, яке належить позивачу, але договору не уклала, приміщенням не користувалася, вини у заподіянні шкоди не визнає.

Вона була знайома з попереднім орендарем по спільній волонтерській діяльності. Знає його лише на ім`я – « ОСОБА_4 », який повідомив, що в нього у квітні 2024 року закінчується договір оренди і він не планує продовжувати оренду. «Володя» запропонував своє обладнання для кав`ярні, а також взяти в оренду приміщення у Говорухи. Він привіз проект договору та опис майна, що належало позивачу. В присутності «Володі» вона підписала опис майна, а договір не стала підписувати, тому що були виправлення, а також тому, що хотіла придивитися, що це за місце, як працює обладнання. Також для кав`ярні був потрібний ремонт, тому це питання треба було вирішувати з власником приміщення – позивачем ОСОБА_6 , який знаходився на лікуванні. Вона з чоловіком поїхала до позивача до лікарні, щоб з ним познайомитися та обговорити можливість укладення договору. Вона вирішила зробити це після того, як ОСОБА_6 вийде з лікарні та ще придивитися до місяця. Після того дружина «Володі» продовжувала працювати в кав`ярні, бо в нього був чинним договір, а вона тільки навідувалася, пила каву і дивилася за майном, яке було зазначене в підписаному описі. Під час підписання опису майна «Володя» передав їй ключі від приміщення і сказав, що такі самі ключі є у Говорухи. Вона отримувала претензію Говорухи, але вважає, що претензія мала бути адресована попередньому власнику, з яким у Говорухи був договір. Все написане у відповіді вона зазначала зі слів «Володі», орендну плату не сплачувала. Через деякий час «Володя» їй зателефонував, повідомив, що буде звільняти приміщення, спитав, чи буде вона брати в нього майно в оренду, вона відмовилася. В неї залишався ключ від приміщення, який вона була готова повернути, дзвонила Говорусі, щоб віддати ключі. Домовилися зустрітися на місці, щоб показати, що все майно, за яке вона підписалася, на місці. В приміщенні вже не було ні меблів ні кондиціонера, але речі з переліку були на місці. Говоруха в неї запитував, нащо вони зняли навіс, він би його викупив. Але вона до цього не має відношення. Вважає, що це майно забрав власник – попередній орендар. Її донька ОСОБА_7 бувала в кав`ярні. Вони разом заїжджали, щоб попити кави, замовити суші у закладі поруч. Дочка не мала ніякого відношення до їх домовленостей і планів щодо оформлення оренди приміщення кав`ярні. Орендну плату вона не платила, на прохання «Володі», який був весь час у роз`їздах, вона оплачувала комунальні платежі. Також пояснила, що була обізнана про життєву ситуацію позивача, якому була потрібна підтримка у зв`язку із сімейними обставинами. Вона йому допомагала: оплатила послуги психолога, перераховувала гроші на лікування як благодійну допомогу.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суд вважає, що позові вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності належить нежитлове приміщення №5 загальною площею 40,7 в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.09.2021 №275079939, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2294493132105 (а.с.10).

Згідно з Актом приймання-передачі Об`єкту оренди (без дати), підписаного сторонами: від імені Орендодавця – ОСОБА_1 , від імені Орендаря – фізичною особою–підприємцем ОСОБА_3 , - сторони своїми підписами підтвердили наступне.

Відповідно до п.1 Акту Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення площею 40,7 м2 на цокольному поверсі приміщення «5» за адресою: АДРЕСА_1 (Об`єкт оренди).

Згідно із п.6Акту сторони встановили початок сплати орендної плати з моменту підписання цього Акту.

Відповідно до п.10 Сторони домовилися про компенсування Орендодавцю наступних комунальних та експлуатаційних витрат.

Водночас тарифи вивіз твердих побутових відходів та послуги по утриманню нежитлового приміщення, а також початкові покази лічильника – електроенергія та користування водою, - не зазначені.

За змістом п.11 Акту Додатком до цього Акту є опис меблів, майна та інвентаря, що передається разом з Об`єктом оренди.

Також сторонами було підписано Опис меблів, майна та інвентаря (а.с.18), з наступним переліком майна: 1.Тумбочка з умивальником. 2.Тумбочка навісна з дзеркалом. 3. Електрокотел. 4.Унітаз, 5.Душова система. 6. Люстри навісні. 7. Куля. 8. Люстри чорні. 9. Ролети на вікно. 10. Ролети на вікно. 11. Сушарка для полотенець. а саме:

Водночас, договір оренди № 1 від 30 січня 2024 року, виготовлений загальноприйнятими технічними засобами, від імені орендодавця — фізичної особи ОСОБА_1 та орендарям — фізичної особи-підприємця, у якому від руки вписано прізвище, ім`я та по батькові відповідачки — ОСОБА_3 , відповідачкою не підписаний.

Відповідно до змісту п.4.1 Договору оренди зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, з урахуванням дати прийняття об`єкту оренди Орендодавцями за Актом приймання-передачі, та дійсний до 01 квітня 2025 року.

При цьому дата (строк дії договору) – дійсний до 01 квітня 2024 року має виправлення від руки, а саме, виправлено на: дійсний до 01 квітня 2025 року.

У п.5.1 Договору оренди також є невідповідність, а саме зазначено, що Орендодавець передає об`єкт оренди Орендарю у стані, що дозволяє його використання (експлуатацію) не пізніш 01.04.2023 року (дата передачі Об`єкту оренди).

Проте це твердження не відповідає фактичних обставинам справи, оскільки сторони визнали, що їх зустріч з приводу передачі в оренду належного позивачу нежитлового приміщення відбулася у січні 2024року.

Також суд звертає увагу, що долучений договір не містить погодженої суми орендної плати, а саме: за змістом пп.3.1.1, 3.1.2 п.3.1 Договору Орендар сплачує Орендодавцю плату за користування Об`єктом оренди та інші платежі, передбачені цим Договором. Розмір орендної плати за Об`єкт оренди становить «000(гри тисячі) гривень».

Та обставина, що у Договорі оренди є вказівка на дату у минулому, що в договорі зазначено повні дані позивача, проте відсутні повні дані відповідачки (РНОКПП, адресу реєстрації тощо), а її прізвище, ім`я та по батькові вписані від руки, підтверджує заперечення відповідачки, що проект Договору оренди було підготовлено іншою особою, яка вже мала договірні відносини з позивачем щодо оренди зазначеного в позові нежитлового приміщення.

З відповіді Головного управління ДПС у Київській області №21670/5/10-36-12-01-03 від 31.10.2025 встановлено, що згідно ІКС ДПС про об`єкти оподаткування, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , - серед інших об`єктів значиться інформація про об`єкт оподаткування – кафетерій (ідентифікатор об`єкта оподаткування – 66500001), адреса: АДРЕСА_1 , - який орендується: ОСОБА_11 - на праві короткострокового користування, оренди або найму, у період з 31.03.2023 по 05.02.2024; ОСОБА_3 – на праві довгострокового користування або оренди з 05.02.2024(а.с.169-170,171).

За змістом відповіді, наданої ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» №36037 від 30.10.2025 (а.с.157) за наявними відомостями про те, ким і з якого рахунку здійснювалась оплата рахунків за спожиту електроенергію по особовому рахунку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювалося:

- 04.01.2024 - з рахунку ОСОБА_12 ;

- 28.02.2024 – з рахунку ОСОБА_13 ;

- 08.03.2024 – з рахунку ОСОБА_13 ;

- 11.04.2024 – з рахунку ОСОБА_3 ;

- 10.05.2024 – з рахунку ОСОБА_3 ;

- 28.06.2024 – з рахунку ОСОБА_13 ;

- 27.07.2024 – з рахунку ОСОБА_3 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_1 – з рахунку ОСОБА_3 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_2 – з рахунку ОСОБА_3 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_3 – з рахунку ОСОБА_3 ;

- 18.03.2025 – з рахунку ОСОБА_1 ;

- 18.03.2025 – з рахунку ОСОБА_1 ;

- 18.03.2025 – з рахунку ОСОБА_1 ;

- 16.06.2025 – з рахунку ОСОБА_14 ;

З відповіді, наданої ТОВ «Трест Бориспільсільбуд» від 29.10.2025 №0с/01-101 (а.с.с.156) встановлено, що оплата рахунків за нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , за період з січня 2024 по жовтень 2024 року включно здійснювали:

- 04.01.2024 – 263,74грн., за грудень 2023 року - ОСОБА_12 ;

- 12.03.2024 – 527,48 грн. за січень, лютий 2024 року - ОСОБА_1 ;

- 31.05.2024 – 566,06 грн. березень-квітень ОСОБА_15 ;

- 28.08.2024 – 915,75 грн. за травень, червень, липень - ОСОБА_3 ;

- 11.10.2024 – 622,22 за серпень, вересень - ОСОБА_3 .

З відповіді Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області №279603-2025від 04.12.2025 (а.с.187) та Довідки про розгляд звернення гр.. ОСОБА_1 (ЄО №26476 від 29.10.2024 (а.с.188) встановлено що 29.20.2024 до чергової частини Бориспільського РУП НУ НП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дій та невиконання умов договору гр.. ОСОБА_3 .

За змістом Довідки, складеної ст. ДОП Бориспільського РУП Дмитро Куделя, затвердженої 23.11.2025 року від імені начальника Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Тараса Кравчука, встановлено, що 29.10.2024 до чергової частини Бориспільського РУП надійшло звернення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , з приводу виявлення відсутності навісу над приміщенням та кондиціонера. Також зазначено, що, як повідомив заявник, 18.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 ,- виявив відсутність металевого навісу та кондиціонеру на приміщенні, яке віддане в оренду. На думку заявника до вказаної події можуть бути причетні особи, які орендують вказане приміщенні, а саме: ОСОБА_3 .

Крім того, дільничний офіцер поліції, який проводив перевірку, зазначив, що на момент її проведення, під час телефонної розмови за номером 0688566825 гр. ОСОБА_3 повідомила, що, дійсно, орендувала вказане приміщення у гр. ОСОБА_1 , але саме устаткування та обладнання її продала інша особа, яка знаходиться за кордоном. Про вказаний факт в неї присутній відповідний договір. Також гр. ОСОБА_3 повідомила, що гр. ОСОБА_1 , до вказаного вище навісу та обладнання в середині приміщення жодного відношення не має. На момент проведення перевірки гр. ОСОБА_1 до Бориспільського РУП жодних підтверджуючих документів на право володіння вищевказаним навісом та кондиціонером не надав, що унеможливлює прийняття об`єктивного та остаточного рішення.

Також встановлено, що позивачем в адресу відповідача було направлено Претензію, датовану 02.11.2024 (а.с.21), за змістом якої ОСОБА_1 просив: розглянути її у строк 10 робочих днів з дня отримання; погасити заборгованість за користування нежитловим приміщенням до дня підписання Акту про розірвання Договору; усунути погіршення стану об`єкта Договору, які сталися з вини орендаря (відновити стан об`єкту, який існував на дату укладення договору Оренди і її покращення – здійснити будівельні роботи щодо відновлення зовнішньої металевої конструкції (навісу) та встановити у нежитловому приміщенні кондиціонер (п.6.3, 6.4 Договору); здійснити компенсацію витрат за комунальні та експлуатаційні послуги (вивезення сміття, оплата водопостачання, електроенергія, послуги по утриманню нежитлового приміщення та інші платежі) за весь період дії Договору до Акту підписання передачі нежилого приміщення; передати приміщення (Акт передачі оренди) за умовами Договору п.5.4, п.5.6.

Відповідачем визнано факт отримання претензії, а також направлення позивачу відповіді – Повідомлення від 12.11.2024 (а.и.23-25), за змістом якого зокрема зазначено, що на вимогу позивача в кінці серпня вони звільнили приміщення, а також, що задане в претензії майно (зокрема металеві конструкції) відповідач має відповідні документи (чеки) та свідчення колишнього власника майна. Також зазначено, що на момент їх зустрічі у позивача залишалася залогова сума в розмірі 12000 грн.. Відповідач просила протягом п`яти днів, з дня отримання цього листа призначити зустріч для передачі приміщення, попередивши, що у разі не призначення зустрічі, буде змушена передати ключі його дружині.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Уклавши зазначений договір оренди, на умовах, викладених у ньому, Відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 цієї статті плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.6 цієї статті наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За змістом ч.2 цієї статті, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

В силу вимог ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч.2 цієї статті, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Крім того, згідно п.п.1-4 ч.1 ст.783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.2 цієї статті, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв`язку з пошкодженням речі, яка була передана наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Також суд враховує, що в силу вимог ч.1 ст.793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

А також в цьому зв`язку враховує, що відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

З огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що, незважаючи на відсутність підписаного сторонами договору оренди, між сторонами фактично склалися орендні правовідносини.

Так, відповідно до статей 205, 638, 640, 642 ЦК України правочин може вчинятися шляхом вчинення сторонами конклюдентних дій, а договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов або вчинення дій, які свідчать про прийняття пропозиції. Факт передання відповідачу нежитлового приміщення підтверджується підписаними сторонами Актом приймання-передачі об`єкта оренди (без дати) та Описом меблів, майна та інвентаря, які містять відомості про об`єкт оренди та покладають на орендаря обов`язок сплачувати орендну плату з моменту підписання Акту, а також компенсувати витрати за спожиту електроенергію, користування водою, вивіз твердих побутових відходів та послуги з утримання нежитлового приміщення. Зазначене свідчить про фактичне укладення сторонами договору оренди.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як убачається з матеріалів справи, позивач скористався вказаним правом та направив відповідачу вимогу про повернення об`єкта оренди.

Доказів отримання відповідачем такої вимоги у матеріалах справи не міститься. Водночас наявна відповідь відповідача від 12.11.2024 свідчить про обізнаність відповідача щодо змісту вимоги позивача, у зв`язку з чим суд вважає доведеним факт отримання відповідачем зазначеної вимоги не пізніше 12.11.2024, що відповідно є моментом припинення орендних правовідносин.

При цьому сторонами не підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди при його поверненні. Разом з тим сторони не заперечують, що станом на 18 вересня 2024 року відповідач припинила здійснення підприємницької діяльності за адресою спірного приміщення та фактично звільнила його. Отже, обов`язок щодо повернення об`єкта оренди був виконаний відповідачем, що виключає підстави для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості з орендної плати, суд виходить з такого.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач посилається на те, що сторонами було погоджено розмір орендної плати у сумі 3000,00 грн. на місяць. Однак належних та допустимих доказів на підтвердження саме такого розміру орендної плати суду не надано. Письмові докази, на які посилається позивач, не містять відомостей про погоджений сторонами розмір орендної плати.

Так, наданий позивачем проєкт договору оренди не підписаний відповідачкою, а тому не може підтверджувати погодження сторонами умов щодо розміру орендної плати. Крім того, пункт договору щодо розміру орендної плати сформульований як «000 (гри тисячі) гривень», що не дає можливості встановити ані цифрове, ані словесне значення суми та свідчить про відсутність визначеного сторонами розміру орендної плати.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити розмір орендної плати, а відтак - визначити суму заборгованості за період з вересня по жовтень 2024 року та за 12 днів листопада 2024 року, у зв`язку з чим вимога про стягнення заборгованості з орендної плати є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Посилання позивача на умови не підписаного договору оренди щодо нарахування штрафу за прострочення сплати орендної плати є безпідставними, оскільки відповідно до статей 626, 628 ЦК України обов`язковими для сторін є лише умови договору, погоджені сторонами. Відсутність підписаного договору виключає можливість застосування договірних штрафних санкцій, а тому вимога про стягнення штрафу у розмірі 6300 грн. є необґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення неустойки у розмірі 21000 грн. на підставі частини другої статті 785 ЦК України, суд зазначає, що застосування вказаної норми можливе за умови встановлення факту прострочення повернення об`єкта оренди та визначеного сторонами розміру плати за користування майном. Оскільки судом встановлено, що відповідач фактично звільнила приміщення, а розмір орендної плати не доведений, відсутні правові та фактичні підстави для нарахування неустойки у вигляді подвійної плати за користування майном.

З огляду на викладене, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості з орендної плати, штрафу та неустойки задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості зі сплати комунальних послуг у розмірі 7551 грн. 85 коп., суд зазначає таке.

Як визнається самим позивачем та підтверджується дослідженими письмовими доказами, відповідач здійснювала оплату комунальних послуг, зокрема за послуги з вивезення побутових відходів та за спожиту електричну енергію, по жовтень 2024 року.

Разом з тим належних і допустимих доказів того, який саме обсяг електричної енергії та води було спожито відповідачем у період з моменту підписання Акта приймання-передачі об`єкта оренди та до 18.09.2024, позивачем суду не надано. Зокрема, в Акті приймання-передачі об`єкта оренди (а.с.17) не зазначено початкових показників лічильників електричної енергії та води, що унеможливлює визначення фактичного обсягу спожитих відповідачем комунальних ресурсів за вказаний період.

Крім того, позивачем не доведено, що заборгованість за електричну енергію у сумі 1827,46 грн., 22,82 грн., 205,28 грн. та 3 113,87 грн., сплачена позивачем на підставі рахунків за листопад–грудень 2024 року та березень 2025 року, а також за водопостачання у сумі 246,60 грн., сплачена у березні 2025 року (а.с.66–72), виникла саме внаслідок користування комунальними послугами відповідачем у період дії орендних правовідносин. Також не доведено підстав для стягнення з відповідача заборгованості за послуги з утримання будинку за період з 12 листопада 2024 року по березень 2025 року включно в сумі 1431,11 гр. (а.с.63–65).

При цьому суд враховує, що відповідно до встановлених судом умов фактичних орендних правовідносин відповідач, як орендар, зобов`язалася компенсувати орендодавцю витрати за спожиті комунальні послуги, у тому числі за послуги з утримання будинку. Вартість таких послуг у спірний період становила 311,11 грн. на місяць, що підтверджується довідкою ТОВ «Трест «Бориспільсільбуд» (а.с.63).

З огляду на припинення орендних правовідносин 12.11.2024 та фактичне користування відповідачем об`єктом оренди у жовтні 2024 року та протягом 12 днів листопада 2024 року, відповідач зобов`язана компенсувати позивачу витрати на утримання будинку за вказаний період у сумі 435 грн. 55 коп. (311,11 грн. за жовтень 2024 року та 124,44 грн. за 12 днів листопада 2024 року, що визначено пропорційно кількості днів користування: 311,11 грн. : 30 днів ? 12 днів).

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг у розмірі 7551 грн. 85 коп. є необґрунтованою та підлягає задоволенню лише частково - у сумі 435 грн. 55 коп.

Щодо вимоги про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок демонтажу металоконструкції та кондиціонера, у розмірі 87999 грн. 37 коп., суд зазначає таке.

При цьому та обставина, що допитані у судовому засіданні свідки підтвердили, що були очевидцями демонтажу металевого навісу та що відповідні роботи проводилися у присутності доньки відповідачки – ОСОБА_15 , сама по собі не є підставою для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати її вартість, а також вартість демонтованого кондиціонера на користь позивача, оскільки обома сторонами визнано, що спірне майно було придбано та встановлено за кошти попереднього орендаря.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається на цю сторону. Для покладення обов`язку з відшкодування шкоди необхідним є доведення сукупності таких обставин: наявності шкоди, протиправності поведінки особи, причинного зв`язку між діями та шкодою, а також належності майна потерпілій особі.

Позивачем не доведено, що він є власником металоконструкції та кондиціонера, демонтаж яких покладено в основу заявленої вимоги. Як убачається з пояснень сторін та показань свідків, спірне майно було придбане та встановлене за кошти попереднього орендаря. Письмових доказів переходу права власності на це майно до позивача (договору купівлі-продажу, дарування, акта приймання-передачі тощо) суду не надано.

Також позивачем не доведено, що саме відповідач здійснила демонтаж зазначеного майна або розпорядилася ним. Показання допитаних у судовому засіданні свідків про те, що вони були очевидцями демонтажу металевого навісу та що відповідні роботи проводилися у присутності доньки відповідачки — ОСОБА_16 , самі по собі не підтверджують факту вчинення таких дій безпосередньо відповідачем та не свідчать про наявність у її діях складу цивільного правопорушення.

Крім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів дійсної вартості металоконструкції та кондиціонера, а також розміру завданої шкоди, що унеможливлює її визначення судом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення майнової шкоди у розмірі 87999 грн. 37 коп. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Разом з тим судом установлено та сторонами не заперечується, що у відповідачки залишився комплект ключів від вхідних дверей нежитлового приміщення, належного позивачу, за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки сторони не дійшли згоди щодо порядку їх передачі, а збереження у відповідачки таких ключів порушує право власника на володіння та користування належним йому майном, суд вважає вимогу позивача в цій частині обґрунтованою.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню в частині зобов`язання відповідачки передати позивачу комплект ключів від вхідних дверей нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо заявленої позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до статей 23, 1167 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню за умови доведеності факту її завдання, протиправності поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між такою поведінкою та шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоди, якщо інше не встановлено законом.

Як установлено судом, між сторонами існували фактичні орендні правовідносини, які були припинені 12.11.2024 за ініціативою орендодавця. Судом також установлено, що станом на 18.09.2024 відповідачка фактично звільнила спірне приміщення та припинила здійснення в ньому підприємницької діяльності.

Доказів того, що після припинення орендних правовідносин відповідачка перешкоджала позивачу у доступі до належного йому на праві власності нежитлового приміщення або унеможливлювала його використання, суду не надано. Навпаки, як визнається самим позивачем, починаючи з квітня 2025 року він у повному обсязі володіє та користується зазначеним приміщенням.

При цьому судом установлено, що позивач не довів протиправність поведінки відповідачки у спірний період, оскільки відсутність підписаного договору оренди, відсутність погодженого сторонами строку оренди та реалізація позивачем права на відмову від договору відповідно до статті 782 ЦК України свідчать про припинення договірних правовідносин у визначеному законом порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди саме внаслідок неправомірних дій відповідачки, а також не доведено наявності причинного зв`язку між її поведінкою та заявленими душевними стражданнями.

Сам по собі факт наявності між сторонами спору щодо майнових вимог не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

З огляду на викладене, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості зі сплати комунальних послуг у сумі 435 грн. 55 коп. та зобов`язання відповідача повернути позивачеві ключі від належного йому нежитлового приміщення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогою майнового та немайнового характеру в сумі по 1 211,20 грн. кожний, що відповідає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 року. Всього на загальну суму 2422 гривні 40 копійок.

Інших витрат по справі не значиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті комунальних послуг в сумі 435 гривень 55 копійок (чотириста тридцять п`ять гривень п`ятдесят п`ять копійок).

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 комплект ключів від вхідних дверей нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня його підписання (проголошення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Муранова-Лесів