Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №357/5784/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5784/25

Провадження № 2/357/2329/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Кардаш О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 03 липня 2019 року у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головно територіального управління юстиції у Київській області було зареєстровано між позивачем та відповідачем. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя між сторонами не склалося через не сумісність характерів, втрати взаєморозуміння, поваги та довіри один до одного, розбіжність поглядів на життя та життєві цінності, а тому позивач просить шлюб розірвати.

Ухвалою судді від 29 квітня 2025 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справи, призначено судове засідання на 26 травня 2025 року.

Ухвалою суду від 23 липня 2025 року провадження за заявою позивач ОСОБА_1 про надання строку для примирення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було зупинено, надано сторонам строк на примирення строком на 6 (шість) місяців, тобто до 23 січня 2026 року.

Ухвалою від 23 січня 2026 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач в судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви просила суд розгляд справи проводити без її участі. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_4 ». Судові витрати залишає за собою.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що сторони 03 липня 2019 року зареєстрували шлюб у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головно територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 694, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

У шлюбі у сторін народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Зі змісту позовної заяви слідує, що підставою для розірвання шлюбу є те, що сторони припинили подружні відносини, мають різні інтереси та погляди на життя та сімейні обов`язки, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків. Позивач зазначила, що збереження сім`ї неможливе і дане суперечить її інтересам, сім`я розпалася остаточно.

Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, враховуючи позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.

Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.

Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 24, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 158, 258- 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрований 03 липня 2019 року у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головно територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 694 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Б. І. Кошель