Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №292/1321/25 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/1321/25

Провадження № 2/292/108/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал фінанс груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року позивач ТОВ "Деал фінанс груп" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за договором кредиту №8122771 в розмірі 26240,50 грн., судовий збір у розмірі та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.07.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8122771, згідно умов якого останній надано кредит в розмірі 6500 грн., строком на 360 днів (з 16.07.2025 по 10.07.2026), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 1121,25 грн. У разі порушення позичальником /відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) договором передбачено нарахування неустойки в розмірі 325 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом, а кошти відповідачці перераховані на її банківський картковий рахунок.

16.09.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Деал фінанс груп" укладено договір факторингу №16/09/25 та , у відповідності до умов якого останнє набуло права вимоги до боржників, в тому числі за договором №№8122771 від 16.07.2025.

Відповідно до реєстру прав вимоги №19/11/25 від 19.11.2025 клієнт відступив фактору право вимоги до відповідачки в сумі 26240,50 грн., з яких: 6500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5619,25 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1121,25 грн. - сума заборгованості за комісією, 13000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідачка належним чином зобов"язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконала ні перед кредитодавцем, ні перед позивачем.

Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності. У позовній заяві директор товариства зазначає, що проти заочного розгляду справи не заперечують.

У судові засідання, призначені на 12.01.2026 та 26.01.2026, відповідачка не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, до суду повернулися конверти з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв`язку з відсутністю адресата за зареєстрованою адресою проживання.

Крім того, відповідачка про судове засідання призначене на 26.01.2026, повідомлена через оголошення на офіційному вебсайті суду. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

За правилами ст.ст.15, 16 ЦК України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 16.07.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8122771.

Кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором 006427.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідачці надано кредит у розмірі 6500 грн. строком на 360 днів, дата повернення кредиту - 10.07.2026, процентна ставка/день (фіксована) - 0,95%, розмір першого обов"язкового платежу 2973,75 грн., дата сплати першого обов"язкового платежу 14.08.2025, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1121,25 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка - 3194,73%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 29851,25 грн., неустойка - 325 грн., загальні витрати за кредитом - 23351,25 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію складену ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", ОСОБА_1 підписала укладений договір №8122771 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора - 006427, який направлено 16.07.2025 19:03:10 на електронну пошта - voytovichyuriyl@gmail.com.

Відповідно до листа та довідки ТОВ "Європейська платіжна система" від 24.11.2025 №КД-000005083 до ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" про перерахування на картку коштів від товариства на підставі договору про переказ коштів №НВ30-09-20/1 від 30.09.2020, в тому числі і ОСОБА_1 по договору №8122771 16.07.2025 в сумі 6500 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 .

Як вбачається з платіжної інструкції, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" 16.07.2025 перерахувало ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 кошти в розмірі 6500 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ОСОБА_1 станом на 19.11.2025 має заборгованість в сумі 26240,50 грн., з них за тілом кредиту - 6500 грн.; за відсотками - 5619,25 грн., за пенею - 13000 грн., по комісії - 1121,25 грн.

16.09.2025 між ТОВ "Деал фінанс груп" (фактор) та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (клієнт) укладено договір факторингу №16/09/25, у відповідності до умов якого клієнт зобов"язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов"язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно реєстру прав вимоги №19/11/25 від 19.11.2025, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило ТОВ "Деал фінанс груп" право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 , номер договору 8122771 від 16.07.2025, в сумі 26240,50 грн., з якої сума заборгованості за основною сумою боргу - 6500 грн., за відсотками - 5619,25 грн., за пенею - 13000 грн., по комісії за надання кредиту - 1121,50 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №579936540.1 від 19.11.2025, ТОВ "Деал фінанс груп" сплатило ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №19/11/25 від 19.11.2025, кошти в сумі 1179754,18 грн.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики №8122771 від 16.07.2025, складеного ТОВ "Деал фінанс груп", за період з 18.11.2025 по 12.12.2025, відповідачка має заборгованість в сумі 26240,50 грн., з них за тілом кредиту - 6500 грн., за процентами - 5619,25 грн., за пенею - 26000 грн., по комісії - 1121,25 грн.

15.10.2025 позивачем направлено ОСОБА_1 вимогу про повернення боргу, згідно якої остання має заборгованість в розмірі 26240,50 грн., яку протягом 30 календарних днів з дати отримання необхідно сплатити.

Згідно повідомлення АТ "Державний ощадний банк України" №46/12.11/4756/2026/БТ від 16.01.2026, в банку на ім"я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до виписки за поточним рахунком клієнта за період з 16.07.2025 по 19.07.2025, на карту ОСОБА_1 зараховано кошти в сумі 6500 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У справі встановлено, що договір кредитної лінії № 8122771 від 16 липня 2025 року укладено між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 в електронній формі.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першоїст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення 16.07.2025 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" договору кредитної лінії №8122771 з відповідачкою в електронному вигляді відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який направлений відповідачці на вказану нею електронну пошту.

ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме відповідачці надано в кредит грошові кошти в розмірі 6500 грн., шляхом перерахування 16.07.2025 на її банківську картку № НОМЕР_1 відкриту АТ "Державний ощадний банк України".

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 26240,50 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 6500 грн.; заборгованості за відсотками - 5619,25 грн., заборгованості за комісією - 1121,25 грн., заборгованості за пенею/неустойкою - 13000 грн.

Однак, суд не погоджується щодо стягнення з відповідачки неустойки у виді пені в розмірі 13000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 6 викладено в новій редакції, яким передбачено умови звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності даним Законом України, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності.

Указом Президента України №№64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 ст.66 Закон України "Про правотворчу діяльність", у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що пеня за кредитним договором нарахована за період з 15 серпня 2025 року по 23 вересня 2025 року, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а не п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки норми ЦК України є пріоритетними над нормами Закону.

При зазначених обставинах, відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідачки пені в розмірі 13000 грн., задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, а тому суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 13240,50 грн., з них за основною сумою боргу - 6500 грн, за процентами - 5619,25 грн., за комісією - 1121,25 грн., що становить 50,46 % ціни позову.

Як зазначено в ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з акту №2-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 01.12.2025 на суму 4500 грн. до договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579936562.1 від 11.12.2025 про перерахування ТОВ "Деал фінанс груп" на користь ОСОБА_2 оплату згідно акту №2-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 01.12.2025 за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 в сумі 157500 грн.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "Деал фінанс груп" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4500х50,46% = 2270 грн. 70 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (13240,50/26240,50)х2422,40 = 1222 грн. 30 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал фінанс груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал фінанс груп" (місцезнаходження: вул.Садова, 31/33, офіс 40/3, м.Ірпінь, Київська область, 08205, банківські реквізити: НОМЕР_3 у АТ "Отп банк", код банку 300528, код ЄДРПОУ - 44280974) заборгованість за договором кредиту №8122771 у розмірі 13240 (тринадцять тисяч двісті сорок) грн. 50 (п"ятдесят) коп., судовий збір в сумі 1222 (одна тисяча двісті двадцять два) грн. 30 (тридцять) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 70 (сімдесят) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал фінанс груп", знаходиться за адресою: вул.Садова, 31/33, офіс 40/3, м.Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя В. Ф. Лотуга