Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №154/5076/25 — Володимирський міський суд Волинської області

154/5076/25

3-зв/154/7/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Мушкет О.О., розглянувши заяву судді Володимирського міського суду Волинської області Кусік Ірини В`ячеславівни про самовідвід у розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП ,-

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Володимирського міського суду Волинської області від 26.01.2026 матеріали про адміністративне правопорушення стосовно Сергєєва С.В. розподілені для розгляду судді Кусік І.В.

Суддя Кусік І.В. 26.01.2026 подала до канцелярії суду заяву про самовідвід у розгляді даної справи, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 431983 від 12.12.2025 року, ОСОБА_1 28.11.2025 приблизно о 20-00 год. в м. Володимир по вул.Луцькій, у дворі буд.№ 103, в громадському місці, виражався нецензурною лайкою на адресу прохожих. Згідно матеріалів провадження заявницею є ОСОБА_2 , тобто головуюча у справі — суддя Володимирського міського суду Волинської області Кусік І.В. є потерпілою в даному провадженні, тобто прямо зацікавлена у результаті розгляду справи, що в свою чергу може викликати сумніві у неупередженості головуючого судді.

Вивчивши заяву про самовідвід, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на підставі Конституції законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтею 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Радою суддів України № 34 від 08.06.2017 року роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, а також його склад, - відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії», тощо), важливим питанням є довіра, яку суди мають вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, має брати самовідвід або бути відведений.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно ст. 55 ч. 3 п. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

У кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді. Проте, діючий Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому при розгляді вищевказаної заяви про самовідвід судді, у даному випадку, застосовується аналогія закону з метою юридичного захисту прав, свобод та інтересів зацікавлених осіб.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною першою статті 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно з частиною 2 ст. 81 КПК України усі інші відводи під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.

Норма про відвід (самовідвід) гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи судом апеляційної та касаційної інстанції.

Оскільки заявниця ОСОБА_2 у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є суддею Володимирського міського суду Волинської області, а тому дана обставина може викликати сумнів, як в учасників справи, так і у об`єктивного спостерігача щодо безсторонності, неупередженості та об`єктивності при розгляді та прийнятті рішення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

З метою забезпечення права на справедливий і публічний розгляд справи безстороннім судом та усунення будь-яких обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності, зважаючи на вище викладені обставини, суддя дійшов висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 суддею Кусік І.В. може викликати сумнів в неупередженості судді, що буде порушенням п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України та пункту 1 ст. 6 Конвенції, а тому заяву про самовідвід судді слід задовольнити.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 246, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву судді Володимирського міського суду Волинської області Кусік Ірини В`ячеславівни про самовідвід у розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Передати справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП на розгляд іншого судді Володимирського міського суду Волинської області в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: Олександр МУШКЕТ