Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №523/25830/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/25830/25

Номер провадження 3/523/426/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2026 р.

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Кисельов В.К., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістану, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512330 від 13.11.2025 року, ОСОБА_2 13.11.2025 року близько 22:15 год. керував транспортним засобом марки «Toyota Prius», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Балківській, навпроти буд.4 в м.Одесі, з явними ознаками в стані наркотичного сп`яніння, а саме: підвищена жвавість мови, неприродна блідість шкіри обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, що було зафіксовано на ПВР №473728. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився, чим порушив п.2.5Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП..

Своїми діями особа порушила п.2.5 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р., № 1306, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

На адресу суду надійшли письмові пояснення представника ОСОБА_3 , в яких він зазначає про незаконність дій працівників поліції після зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_4 , тому що відповідно до ч.3ст.18 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поважати та не порушувати прав і свобод людини, зокрема й водіїв, які мають право знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду, безперешкодний рух за відсутності законних підстав для його зупинки. Крім того, адвокат вказує, що ОСОБА_5 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Навпаки, у період часу 22:17:25-22:18:00 на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_5 повідомив поліцейському про необхідність підвезти пасажира, після чого він готовий одразу пройти огляд у встановленому законом порядку. Крім того, адвокат вказує на здійснення психологічного тиску з боку поліцейського на ОСОБА_4 та не прийняття до уваги повідомлення ОСОБА_6 поліцейським того факту, що через релігійні переконання особа не вживає алкоголь та не палить.

В судовому засіданні ОСОБА_5 та його адвокат провину ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення не визнали та просили закрити провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката, вивчивши матеріали справи, відтворивши відеозаписи подій, встановив наступні обставини.

Згідно даних відеореєстратора з патрульного автомобіля, автомобіль «Toyota Prius» білого кольору дійсно здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору. Після чого даний автомобіль став наздоганяти патрульний автомобіль. Зупинення автомобіля «Toyota Prius» відбулось 13.11.2025р. о 22.09.

Відповідно до даних персонального відеореєстратора 473728, відеозйомка починається 13.11.2025р. о 22.13 год. після чого з патрульного автомобіля виходить інспектор поліції, підходить до ОСОБА_4 та роз`яснює, що він порушив вимоги ПДР, а саме: здійснив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофору, але при цьому інспектор поліції вже мав на рухах посвідчення водія та техпаспорт на автомобіль. Після роз`яснення суті правопорушення ОСОБА_5 звинувачує інспектора, що він його ображав без застосування відеозапису. На вищевказану репліку інспектор поліції спитав ОСОБА_7 , чи він вживав наркотичні засоби, о 22.15 питає, чи він згоден проїхати на медичний огляд з приводу вживання наркотичних засобів, при цьому, ОСОБА_5 відповів, що згоден проїхати, але спочатку йому треба відвести його дівчину додому. В процесі розмови дівчина, яка супроводжувала ОСОБА_4 , спитала інспектора поліції про наслідки того, якщо ОСОБА_8 не поїде, на що інспектор відповів, що «нічого не буде». О 22.17 інспектор пояснив, що враховуючи відмову ОСОБА_7 від проходження огляду, він буде складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні підтвердились пояснення ОСОБА_4 , що відеозйомка почалась не одразу з моменту зупинення, а лише після попереднього спілкування з інспектором поліції. Даний факт підтверджується тим, що автомобіль «Toyota Prius», яким керував ОСОБА_5 , був зупинений 13.11.2025р. о 22.09 год., а відеозапис спілкування з інспектором починається 13.11.2025р о 22.13 год., крім того, в момент початку відеозапису на руках в інспектора вже перебуває водійське посвідчення ОСОБА_7 .

Відповідно до п. 5 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, та зареєстрована Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Отже, інспектор поліції був зобов`язаний включити відеореєстратор одразу після зупинки автомобіля, роз`яснення причини зупинки та отримання посвідчення водія, але цього не було зроблено.

Також з наданого відеозапису не вбачається процедура огляду водія на ознаки вживання наркотичних засобів. Так, в протоколі є посилання на ознаки вживання наркотичних засобів, а саме: зіниці очей не реагують на світло, проте з відеозапису не слідує, що інспектор поліції спрямовує світло в очі ОСОБА_4 та звертає на це увагу.

Посилання у протоколі на те, що поведінка водія не відповідає обстановці, не відповідає наявним відповідям ОСОБА_4 , оскільки він надав чіткі відповіді на поставлені запитання.

Суд не має можливості пересвідчитись в наявності «неприродної блідості шкіри обличчя», оскільки відеозапис це не відтворює, а інспектор поліції не сповіщає про дану ознаку водію під час розмови.

В процесі розмови інспектор поліції не пред`являв водію для огляду направлення в медичний заклад, крім того, ще можна зробити висновок що воно складалось не в присутності водія.

Суд також вважає, що інспектор поліції, зважаючи на те, що ОСОБА_5 є громадянином Туркменістану, повинен був роз`яснити більш детально процедуру проходження медичного огляду на наявність вживання наркотичних засобів, а також про відповідальність за відмову від його проходження. Однак фактично цього здійснено не було, окрім того, в процесі розмови інспектором було роз`яснено про відсутність наслідків, а саме про те, що «нічого не буде».

В даному випадку суд вважає, що процедура огляду поліцейським на стан вживання наркотичних засобів була здійснена формально, без роз`яснення водію ознак вживання наркотичних засобів, без роз`яснення процедури та наслідків відмови від проходження огляду, без пред`явлення направлення на медичний огляд.

Отже, ОСОБА_5 фактично не мав можливості оцінити наслідки відмови від проходження/не проходження огляду, а тому не можливо стверджувати, що він умисно не бажав його проходити, що виключає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно абзацу 2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (із змінами) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України).

Порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі - Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови.

Пунктом 7 Інструкції передбачено, що разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

У відповідності до п. 8 Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Згідно п. 9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Отже, оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу відповідно до встановленого порядку є обов`язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Отже в даному випадку відомості, які вказані в протоколі, а саме наявність ознак наркотичного сп`яніння не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки протирічать розмові між поліцейським та ОСОБА_6 , зафіксованій на відеозаписі, долученому до матеріалів справи..

Таким чином, протокол складений в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП.

В той же час, з відеозапису не слідує, що дійсно інспектором поліції було пред`явлено на огляд ОСОБА_9 дане направлення, як це регламентується порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Отже в даному випадку, працівниками поліції була порушена послідовність дій, яка передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджено спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015, оскільки первісно необхідно скласти відповідне направлення, а далі пред`явити його водію, а лише після того, складати протокол про адміністративне правопорушення у разі відмови від огляду.

Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність – ч.1 ст. 9 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, а суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості, так як перекладає на себе функцію обвинувачення.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Отже, огляд повинний бути проведений з чітким дотриманням «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та відповідної послідовності.

В той же час, з огляду на наявні порушення при проведенні огляду на стан сп`яніння та складанні за його результатами протоколу про адміністративне правопорушення, суд визнає вказаний протокол та додані до нього матеріали недопустимими доказами, як такі, що отримані з порушенням вимог КУпАП.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тому вважаю за необхідне провадження по справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_4 події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 23, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.268, 284, 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення щодо відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня ухвалення.

Суддя: В.К.Кисельов