Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №947/26/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/26/26

Провадження № 2-а/947/31/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого – судді Луняченка В.О.

за участю секретаря Макаренко Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 30.12.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R266044 від 21.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу а також закриття провадження у справі.

Позовні обгрунтовані тим, що зазначена постанова винесена після спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності визначених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУПАП) а тому постанова підлягає скасуванню а справа закриттю.

Також позивача просить стягнути на його користь понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.

Від позивача надана заява про розгляд справи за його відсутності.

Від ІНФОРМАЦІЯ_2 заяв по суті справи та доказів доведеності законності прийнятого рішення не надавалось.

Незважаючи на належне повідомлення відповідача – як суб`єкта владних повноважень, його представники до судового засідання не з`явились і клопотань про перенесення судових засідань не подавали.

Згідно постанови №R266044, винесеної 21.12.2025 постанови тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного , резервіста від ОСОБА_1 21.12.2025 надійшло повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення , пов`язаного з порушенням правил військового обліку , та за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів,встановлено що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені у повістці ( ст. 22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , чем скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУПАП у звязку із чим на нього накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

З витягу військово-облікового документа військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який вчасно уточнив облікові дані, вбачається що 25.03.2025 була внесені відомості про знаходження особи у розшуку у звязку із неприбуттям за повісткою до ТЦК та СП.

Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» прийнятого Верховного Радою України 09.05.2024 року ( скорочене ЗУ № 3696-IX ) до статті 210 КУпАП внесено зміни у вигляді додання частини третьою.

Так частиною третій статті 210-1 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Загальні правила військового обліку визначені в ст. 33 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон), відповідно до ч. 2 якої загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 цього Закону військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 33 Закону).

Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Підпунктом 2 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 3 Додатку 2 до Порядку № 1487, - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт неявки ОСОБА_1 по повістки до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно вимог ст. 279-9 КУПАП ( дополено ) У разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Виходячи з наявного повідомлення від 21.12.2025 військовозобов`язаний ОСОБА_1 скористався своїм правом . визначеним ст. 279-9 КУПАП , та надав заяву про визнання провини.

Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 149/2498/17 зазначено, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення необхідно також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Відтак, днем виявлення порушення є наступний день за днем не з`явлення позивача по повістці, так як саме з цього дня стає відомо про наявне правопорушення, пов`язане із неявкою.

Про існування такого виявлення свідчить також і наявна інформація що 25.03.2025 були внесені відомості про знаходження ОСОБА_1 у розшуку у звязку із неприбуттям за повісткою до ТЦК та СП.

Із наведеного слідує, що граничною датою накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ознаками вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному конкретному випадку, є 25 червня 2025 року.

Однак, як слідує із доказів у справі, постанова №R266044за справою про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП була винесена посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 лише 21 грудня 2025 року, тобто після спливу трьох-місячного строку з дня виявлення.

Зі змісту постанови не вбачається що вказане правопорушення стосується інших обставин ніж були визначені самою особою , яка притягується до адміністративної відповідальності , тобто факту правопорушення при виявлення якого особу було оголошено у розшук.

Діючим законодавством не передбачено можливість продовження або поновлення строку внаслідок подання особою, яки притягується до адміністративної відповідальності заяв про визнання провини, або що саме від моменту подання такої заяви ( подання ) слід відраховувати строк притягнення до адміністративної відповідальності.

Також у даному випадку виявлене правопорушення стосується конкретної дії – не явки по повістці , а тому не може визначатись як тривале правопорушення.

Пунктом сьомим частини першої статті 247 КУПАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Таким чином на момент розгляду 21.12.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ч.3 ст. 210-1 КУПАП , за обставинами , по яким 25.03.2025 була внесені відомості про знаходження особи у розшуку у звязку із неприбуттям за повісткою до ТЦК та СП, єдиною можливістю було закриття провадження у справі внаслідок спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R266044 від 21.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст.210 КУпАПу вигляді штрафу, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 гривень.

Повний текст рішення складено 26.01.2026.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя В. О. Луняченко