Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №591/12091/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/12091/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь Є. В.

Номер провадження 33/816/710/26 Суддя-доповідач Басова В. І.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В. І. ,

з участю секретаря с/з Авраменко Д.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника- адвоката Зацепіна В.С., представника потерпілої- адвоката Служенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Служенко О.В. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 04 листопада 2025 року, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

встановила:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 04 листопада 2025 року закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 32).

12 листопада 2025 року представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Служенко О.В. подала апеляційну скаргу та просила скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 04 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 , прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності, застосувавши до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

В апеляційній скарзі зазначено, що постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки ухвалена з істотними порушеннями норм матеріального і процесуального права, без повного з`ясування обставин справи та з висновками, що не відповідають фактичним даним. Суд не надав належної оцінки доказам, формально дійшовши висновку про відсутність шкоди, без урахування того, що тілесні ушкодження потерпілої є прямим наслідком порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому суд неправильно звів поняття «шкоди» виключно до матеріальної складової.

Судом не встановлено та не надано оцінки причинно-наслідковому зв`язку між діями водія та ушкодженнями потерпілої, хоча такі обставини підтверджуються матеріалами справи. Не врахований суспільно небезпечний характер правопорушення, сам факт наїзду на пішохода та наслідки у вигляді шкоди здоров`ю. Фактично суд безпідставно виправдав особу, дії якої створили загрозу життю людини.

Крім того, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення потерпілої про дату та час розгляду справи, що є істотним процесуальним порушенням. Також суд не врахував поведінку правопорушника після ДТП, зокрема відсутність каяття та невжиття заходів для надання допомоги потерпілій, що свідчить про необхідність застосування більш суворого адміністративного стягнення (а.с.36-41).

08 грудня 2025 року від представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Служенко О.В. надійшло уточнення до апеляційної скарги, в якій зазначає, що внаслідок ДТП було пошкоджено одяг та особисті речі ОСОБА_2 ( джинси, куртка, взуття, сумка, чохол для мобільного телефону), що є заподіянням матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням майна, а зазначене у ст. 124 КУпАП поняття «інше майно» безумовно охоплює і майно потерпілої, що є предметом її особистої власності. На підтвердження надала фотокартки пошкодженого одягу та речей ОСОБА_2 ( а.с.69-71).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2025 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 визначено суддю Сумського апеляційного суду Басову В.І. (а.с. 95).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення потерпілої в судовому засіданні 13.01.2026 та її представника на підтримку апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488834 від 20 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 15 жовтня 2025 року о 19 год 00 хв в м. Суми, вулиця Івана Сірка 18/1, керуючи автомобілем Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , під час виїзду на перехрестя вул.ЗСУ та вул. Івана Сірка на дозволений сигнал світлофору (ввімкнена додаткова секція) не надав перевагу в русі та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка рухалася по регульованому пішохідному переходу на дозволений (зелений) сигнал світлофору. Внаслідок події пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

Водію ОСОБА_1 інкриміновано порушення ним пункту 16.2 Правил дорожнього руху порушення ТЗ правил повороту на регульованому і нерегульованому перехресті, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

За загальним правилом, відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 16.2 Правил дорожнього руху України, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції 04 листопада 2025 року ОСОБА_1 пояснив, що з викладеним в протоколі згодний.

До матеріалів справи долучено:

- результат перевірки слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області по факту дорожньо-транспортної пригоди із потерпілою, яка мала місце 15 жовтня 2025 року близько 19.00 год по вул. І.Сірка зі сторони вул.Г.Крут на перехресті з вул.ЗСУ у м.Суми та в ході якого встановлено, що внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження. Оскільки відсутні дані, які вказують на наявність кримінального правопорушення тому матеріали справи направлено до Управління патрульної поліції в Сумській області за фактом дорожньо-транспортної події, для розгляду згідно ЗУ «Про звернення громадян» або в порядку , визначеному Розділом ІV КУпАП ( а.с.3-4) ;

- витяг з АРМ про ДТП з потерпілими, яку вчинено 15 жовтня 2025 року (а.с.6-7);

- протокол огляду місця дорожньо-таранспортної події від 15 жовтня 2025 року та схема до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 15 жовтня 2025 року в м.Суми по вул. І.Сірка перехрестя з вул. ЗСУ, які не містять відомостей про наявність на автомобілі «Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , механічних пошкоджень внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди. Протокол та схема підписані слідчим, без зазначення понятих та учасників ДТП (а.с. 8-11,12),

- фотокартки з місця події ( а.с.13-15),

- письмові пояснення ОСОБА_1 ( а.с.15),

- письмові пояснення ОСОБА_2 ( а.с.16),

- копія консультаційного висновку хірурга, щодо пацієнта ОСОБА_2 від 15 жовтня 2025 року (а.с.17),

- копія висновку комп`ютерної томографії головного мозку, лицевого черепу, шиї ОСОБА_2 від 15 жовтня 2025 року ( а.с.18),

- консультаційні висновки лікарів, щодо пацієнта ОСОБА_2 від 15 жовтня 2025 року ( а.с.19-20),

- інформація управління патрульної поліції в Сумській області від 17 жовтня 2025 року, щодо вчиненого 15 жовтня 2025 року ДПТ за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с.21-22),

- консультаційний висновок ортопеда щодо перебування ОСОБА_2 на амбулаторному лікуванні та МВТН з 16 жовтня 2025 року по 30 жовтня 2025 року у лікаря ортопеда-травматолога ( а.с.31).

Врахувавши досліджені у справі письмові докази, пояснення учасника провадження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зазначивши, що інкримінований в провину ОСОБА_1 склад правопорушення характеризується в першу чергу пошкодженням транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що в свою чергу, у відповідності до вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП, потребує зазначення в протоколі потерпілих та надання доказів на підтвердження цих обставин. Всупереч наведених норм протокол та долучені до нього матеріали вказаної інформації та доказів не містять (схема та пояснення згаданої інформації не містить), як і відсутні взагалі докази пошкодження майна сторонніх осіб.

Доводи апелянта про те, що судом не з`ясовано всіх обставин справи, та не надано належної оцінки доказам, є безпідставними. Суд першої інстанції дослідив матеріали справи і надав належну оцінку фактичним обставинам події.

Надані матеріали беззаперечно підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 пункту 16.2 Правил дорожнього руху України.

Однак диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Тобто, об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов`язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов`язковим об`єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності. Умовами настання адміністративної відповідальності є наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Таким чином, особа несе відповідальність за ст.124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

З матеріалів справи вбачається, що жодних механічних пошкоджень транспортний засіб або інші об`єкти не отримали, та матеріальних збитків внаслідок ДТП іншим особам завдано не було, чуже майно не пошкоджено.

Наїзд на пішохода або пішоходів та спричинення їм легких тілесних ушкоджень або спричинення іншої шкоди здоров`ю не передбачені вказаною вище нормою в якості наслідків порушень правил дорожнього руху, а тому, з об`єктивної сторони, вони не можуть утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

У випадку встановлення шкоди внаслідок заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що виходить за межі об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та не матиме ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, така шкода може бути відшкодована у порядку цивільного судочинства.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги захисника та долучені фотознімки пошкоджених сумки, куртки, кросівок та джинсів, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, висновками експертів, показаннями технічних засобів та іншими документами.

Разом з тим, згідно з вимогами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, при цьому докази повинні бути належними та допустимими.

З матеріалів справи вбачається, що після дорожньо-транспортної пригоди огляд потерпілої у встановленому процесуальному порядку не здійснювався, пошкодження її майна відповідними процесуальними документами (протоколом огляду, схемою, фото- та відеофіксацією, іншими матеріалами) зафіксовані не були. На момент розгляду справи судом першої інстанції зазначені фотознімки також не долучалися та не досліджувалися.

За таких обставин долучені в апеляційній інстанції фотознімки не дають можливості встановити час, обставини та причинно- наслідковий зв`язок між дорожньо-транспортною пригодою та зображеними на них пошкодженнями, а відтак не відповідають критеріям належності та допустимості доказів у розумінні ст. 251 КУпАП.

Крім того, відповідно до правової природи апеляційного провадження, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції виходячи з матеріалів, які були предметом дослідження на момент її ухвалення, а подання нових доказів саме по собі не може усунути недоліки доказування, допущені на стадії складання адміністративних матеріалів.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що зазначені фотознімки не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази у справі.

Подання в апеляційній інстанції доказів пошкодження особистих речей потерпілої не змінює правової природи події, оскільки ДТП супроводжувалося заподіянням тілесних ушкоджень пішоходу, що виключає можливість кваліфікації дій водія за ст. 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права потерпілої на участь у розгляді справи у зв`язку з її нібито неналежним повідомленням про дату, час і місце судового засідання не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП, повістка, особі яка бере участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні в справі, повідомляються про день розгляду справи в той же строк, а згідно п. 3 ст. 278 цього Кодексу суддя при підготовці до розгляду справи вирішує, крім іншого, таке питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. При цьому до кола вказаних осіб, крім осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), відносяться також і потерпілі особи (ст. 269 КУпАП) та їх представники (ст. 270 КУпАП), а також інші визначені главою 21 КУпАП.

За змістом ст. 269 КУпАП потерпілий має право брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, давати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання. Разом з тим, зазначена норма не встановлює обов`язкової участі потерпілого у кожному судовому засіданні та не забороняє розгляд справи за його відсутності, за умови належного повідомлення або волевиявлення самого потерпілого.

З матеріалів справи вбачається, що представником потерпілої до суду першої інстанції 03 листопада 2025 були надані письмові пояснення, у яких прямо зазначено прохання розглянути справу за відсутності потерпілої та її представника (а.с.28-30). Таким чином, потерпіла сторона реалізувала своє процесуальне право шляхом подання письмової позиції та добровільно відмовилася від участі у судовому засіданні.

За таких обставин відсутність потерпілої та її представника у судовому засіданні не може розцінюватися як наслідок неналежного повідомлення або як порушення їхніх процесуальних прав, оскільки: потерпіла сторона була обізнана про перебіг справи; надала суду письмові пояснення по суті; чітко висловила волю щодо можливості розгляду справи без її участі.

Крім того, сам по собі факт відсутності потерпілої у судовому засіданні, навіть у разі наявності процесуальних недоліків у повідомленні, не є безумовною підставою для скасування постанови, якщо це не призвело до неправильного вирішення справи по суті, що узгоджується з положеннями ст. 294 КУпАП.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні докази та письмові пояснення сторін, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували цей висновок.

За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановила:

Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Служенко О.В. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 04 листопада 2025 року, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП залишити без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м.Суми від 04 листопада 2025 року, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови оголошений «26» січня 2026 року о «16» год. «40» хв.

Суддя Сумського апеляційного судуБасова В. І.