Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №127/6003/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/6003/25

Провадження № 22-ц/801/187/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 рокуСправа № 127/6003/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Голоти Л. О.,

з участю секретаря судового засідання Ходакової М. Г.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Цимбалюка Михайла Григоровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року, ухвалене у складі судді Іщук Т. П. в залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

В лютому 2025 року АТ «Універсал банк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та отримав чорну картку monobank.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 100 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість, яка станом на 04 листопада 2024 року становить 101 788,66 грн, з яких 101 788,66 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а тому посилаючись на викладене, позивач у заявленому позові просив стягнути на його користь із ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року позов було задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором від 19 лютого 2018 року в розмірі 101 788,66 грн, з яких 101 788,66 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також 3 028,00 грн судового збору.

Своє рішення суд мотивував тим, що 19 лютого 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 100 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Прострочене зобов`язання відповідача зі сплати мінімального щомісячного платежу за договором сягало понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення ним як клієнтом зобов`язань. Уся заборгованість за кредитом стала простроченою та кредит став у формі «на вимогу».

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості та виписки по рахунку позичальника станом на 04 листопада 2024 року, заборгованість відповідача перед АТ «Універсал Банк» за договором «Мonobank» від 19 лютого 2018 року становить 101 788,66 грн, що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 101 788,66 грн.

Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів.

Неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором привело до порушення прав кредитора – позивача, а тому порушене право підлягає поновленню, а позов підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя – Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Голота Л. О.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 грудня 2025 року матеріали справи витребувано із суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 грудня 2025 року справу призначено до розгляду на 22 січня 2026 року о 10 год 00 хв.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції були не доведені обставини щодо узгодження умов кредитного договору, а також неповно з`ясовані обставини щодо належного розрахунку заборгованості та узгодження кредитного ліміту банком.

У позовній заяві банк майже у кожному абзаці посилається на Умови та Тарифи, проте суду не надано доказів підписання цих умов та правил. Оскільки вказані документи містяться лише на сайті банку і можуть змінюватись за власною ініціативою банком в будь-який момент, незрозуміло редакцію яких правил застосовував банк під час визначення процентної ставки.

У матеріалах справи міститься таблиця «Чорна картка monobank» з датами від 21 жовтня 2024 року та від 12 серпня 2020 року, в яких, зокрема, вказано про умови користування карткою та умови кредитування. Вказані документи не підписані сторонами, а тому не узгоджені, що є істотною умовою для умов кредитного договору.

У розрахунку заборгованості, наданого банком, вказано, що ОСОБА_1 станом на 04 листопада 2024 року мав заборгованість у розмірі 101 788,66 грн. Водночас відповідач у період з 09 лютого 2020 року по 04 листопада 2024 року сплатив 1 513 343,00 грн.

У матеріалах справи не міститься жодних документів (наприклад, додаткової угоди, яка визначає саме таку ціну кредиту тощо), які б підтверджували встановлення кредитного ліміту до 100 000 грн.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

19 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, за умовами якого отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а. с. 6).

ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов договору.

Відповідач підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису.

ОСОБА_1 погодився що Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, який він підтверджує та зобов`язується виконувати його умови (п. 2).

ОСОБА_1 погодився, що підписанням цього Договору підтверджує, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку. Також підтвердив, що вищевказані документи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Повідомлення про зміну дозволеного кредитного ліміту Банк надсилає Клієнту у мобільний додаток (п. 3).

Також відповідачем надано право та доручено АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком (п. 10).

Договір підписаний ОСОБА_1 власноруч. До договору додані копії його паспорту, картки платника податків.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 19 лютого 2018 року, ОСОБА_1 має заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 101 788,66 грн; загальний залишок заборгованості за відсотками 0 грн; заборгованість за пенею 0 грн, судовий збір 0 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0 грн (а. с. 20-29, том 1).

З виписки про рух коштів карткового рахунку, відкритого позивачем на підставі вищенаведеної Анкети-заяви, наданого суду АТ «Універсал Банк», вбачається, що відповідач з 19 лютого 2018 року систематично отримував та використовував кредитні кошти, в тому числі для переказу коштів, здійснення купівлі товарів, розрахунку за послуги, також відповідач періодично поповнював цей рахунок (а. с. 14-19).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Універсал Банк» запустив проект «Монобанк», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Монобанк». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Монобанк» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга – переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим власноруч підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, на виконання якого банком було відкрито рахунок із наданням кредитного ліміту.

Отже, прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси відповідачу в повному обсязі, натомість ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, з умовами якого він погодився шляхом власноручного підпису в анкеті-заяві, у якій було вказано, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Отримання вказаних документів ОСОБА_1 у мобільному додатку підтверджується його власноручним підписом у анкеті-заяві.

Окрім того вказані документи перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору. Послідовність укладення договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» в рамках проекту «Monobank» передбачає, що без ознайомлення позичальника із зазначеними документами, подальше укладення електронного договору кредиту є неможливим.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Окрім того відповідно до п. 10 анкети-заяви відповідач своїм підписом надав право та доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком.

Апеляційний суд враховує, що відповідачем факт укладення кредитного договору не заперечується та не оскаржується.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/564/18, доказами які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Із виписки про рух коштів по рахунку відповідача видно, що він активно користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість, а тому є достатні підстави для висновку про доведеність того факту, що сторони в письмовому вигляді погодили розмір відсотків.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність доказів погодження розміру кредитного ліміту із відповідачем, оскільки, підписавши анкету-заяву ОСОБА_1 беззаперечно погодився із тим, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати та зменшувати кредитний ліміт (п. 3 договору).

Колегія суддів враховує, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу вимог та доводів є диспозитивним правом учасників справи. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

Відповідач не надав обґрунтованих заперечень (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими він не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Відповідач не оспорював та не оспорює факт отримання кредитних коштів, а також розмір заборгованості, відтак у суду апеляційної інстанції немає підстав вважати, що відповідач не був ознайомлений з умовами кредитування, у тому числі і з розміром відсотків та щомісячних платежів. До того ж матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, звертався до позивача з вимогою про надання роз`яснень щодо умов кредитного договору, натомість протягом тривалого часу – понад п`ять років – він виконував умови договору, що свідчить про їх розуміння та погодження.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано відповідний розрахунок, при цьому стороною відповідача не надано власного контррозрахунку суми заборгованості, не заявлено про призначення у справі відповідної судової експертизи, тому враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, апеляційний суд повністю погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк».

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

За таких обставин, оскільки кредитні кошти використовувались ОСОБА_1 під час здійснення операцій з використанням відповідної банківської картки, з умовами щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами він погодився, проте фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернув, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Цимбалюка Михайла Григоровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за ним.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повна постанова складена 26 січня 2026 року.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді Л. О. Голота

С. Г. Копаничук