Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №743/1158/25 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1158/25

Провадження № 2/743/65/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

АТ «Сенс Банк» звернулося до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.11.2018 ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа-банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-банк» затверджено рішення про зміну найменування з АТ «Альфа-банк» на АТ «Сенс Банк». Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 119431,81 гривень, а саме: 76406,13 гривень – прострочене тіло кредиту, 43025,68 гривень відсотки за користування кредитом.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.10.2025.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2025.

21.11.2025 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

19.12.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі. В заяві відповідачем зазначено про заперечення позовних вимог з підстав, що угода про обслуговування кредитної картки була укладена відповідачем з АТ «Альфа-банк», а не з АТ «Сенс Банк». Відповідач наголошує, що у статуті АТ «Сенс Банк» чітко вказано, що банк є правонаступником саме прав та зобов`язань АТ «Альфа-банк» по відношенню до третіх осіб, але ні в якому разі не є правонаступником зобов`язань третіх осіб до збанкрутілого АТ «Альфа-банк». Також стверджує, що чинним законодавством України не передбачено взагалі правонаступництва чи наслідування зобов`язань третіх осіб по відношенню до збанкрутілих юридичних осіб. Звертає увагу, що АТ «Сенс Банк» не надавав відповідачу жодних послуг та коштів не позичав.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися. Повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.

За правилом частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

30.11.2018 відповідач звернулася до АТ «Альфа-банк» із анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк». Вказана заява містить анкетні дані ОСОБА_1 та підписана власноруч відповідачем.

Відповідно до розділу І оферти, тип кредиту – кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту – «Альфа Connect»; мета кредиту – для особистих потреб;

Згідно з розділом ІІ, ІІІ оферти, тип картки – MC DEBIT WORLD; сторони узгодили розмір кредитної лінії у розмірі 200000 гривень, процентну ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою – 26 % річних; тип процентної ставки - фіксована; розмір обов`язкового мінімального платежу – 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 гривень.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитом, відповідно до якого загальна сума заборгованості складає 119431,81 гривень, а саме: 76406,13 гривень – прострочене тіло кредиту, 43025,68 гривень відсотки за користування кредитом.

Сума заборгованості підтверджується також випискою з рахунка приватного клієнта

№ 190615-2025/0625 за період з 26.02.2019 по 14.12.2024.

Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 статуту АТ «Сенс Банк» банк створений у форматі акціонерного товариства та є правонаступником усіх прав і зобов`язань АТ «Альфа-Банк».

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На виконання вимог частини 1 статті 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частин 1, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

Приписами частини 2 статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач не надала суду жодних доказів, які б спростовували факт отримання кредиту або неправильність розрахунку заборгованості, а також не заявляла заперечень щодо її розміру.

Твердження відповідача про те, що АТ «Сенс Банк» не надавало їй кредитних коштів, судом не приймаються, оскільки судом встановлено, що АТ «Сенс Банк» створений у форматі акціонерного товариства та є правонаступником усіх прав і зобов`язань АТ «Альфа-Банк».

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги у межах заявлених вимог обґрунтовані і підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2422,40 гривень, які, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частин 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що на підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи до суду надані такі документи:

- договір про надання послуг від 28.01.2025, укладений між позивачем та АО «Смарт Лекс» зі строком дії 12 місяців;

- довіреність на ім`я адвоката Цимбала В.І. зі строком дії до 22.01.2026.

Згідно з пунктом 3.1. договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду – 375,00 грн; за отримання рішення суду – 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника – 7,85 %.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 9975,40 гривень підтверджені матеріалами справи.

З урахуванням викладено, керуючись статтями 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вулиця Велика Васильківська, 100, місто Київ, 03150)заборгованість за кредитним договором від 30.11.2018 № 631054032 у розмірі 119431 (сто дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять одна) гривня 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вулиця Велика Васильківська, 100, місто Київ, 03150) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9975 (дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вулиця Велика Васильківська, 100, місто Київ, 03150)понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.01.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ