Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №332/2319/25 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 19 січня 2026 р.

Справа: №332/2319/25

Суддя: Кухар С. В.

Дата документу 20.01.2026 Справа № 332/2319/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/2319/25

Провадження №22-ц/807/311/26

Головуючий в 1-й інстанції – Завіновська А.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Гончар М.С., Подліянової Г.С.,

секретарВолчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовною заявою поданою адвокатом Працевитим Геннадієм Олександровичем в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання бездіяльності роботодавця неправомірною, зобов`язання виконати вимоги п. п. 105, 110 та 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року адвокат Працевитий Г.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з наведеним позовом, в обґрунтування якого зазначав наступне. ОСОБА_1 з 30.12.2010 року перебував у трудових відносинах з ПАТ "Запоріжсталь", працював на посадах дозувальник, агломератник в агломераційному цеху у шкідливих умовах праці. 04.04.2024 року позивач звільнений за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, згідно зі ст. 38 КЗпП України. Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) № 5/35 від 31.01.2025, складеним Клінікою професійних захворювань Державної установи "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України", встановлено наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та складено повідомлення від 31.01.2025 про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3. 12.02.2025 дане повідомлення було направлено на адресу відповідача та третьої особи для подальшого створення комісії та проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у позивача, згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337 (далі - Порядку № 337), яка створюється протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення за формою П-3. Проте, станом на час звернення позивача до суду комісія з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 створена не була з причин не надання відповідачем до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії. Отже, бездіяльність ПАТ "Запоріжсталь" щодо ненадання письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця, якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 порушує право позивача на своєчасне розслідування його професійного захворювання та подальше оформлення соціальних виплат, що в свою чергу спричиняє моральні страждання, які позивач оцінює в 200 000,00 грн.

Таким чином, адвокат Працевитий Г.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у позові просив визнати бездіяльність ПАТ "Запоріжсталь" щодо ненадання Південно-Східному міжрегіональному управлінню Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, неправомірною. Зобов`язати ПАТ "Запоріжсталь" надати до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , та після створення комісії виконати пункти 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 р. Стягнути з ПАТ "Запоріжсталь" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 200 000 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2025 року, позов поданий адвокатом Працевитим Геннадієм Олександровичем в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання бездіяльності роботодавця неправомірною, зобов`язання виконати вимоги п.п. 105, 110 та 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року, відшкодування моральної шкоди, - задоволено частково.

Визнано бездіяльність Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" щодо ненадання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, – неправомірною.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 3 000,00 гривень (три тисячі гривень 00 коп.).

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51,78 гривень (п`ятдесят одна гривня 78 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог позову відмовити в повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що право вимагати надання інформації про кандидатуру представника роботодавця до складу комісії з розслідування профзахворювання за законодавством є саме у органу Держпраці, а не у особи, якій встановлено професійне захворювання. Затримки у процедурі пошуку та розслідування причин та умов виникнення профзахворювання не впливають на права позивача. Стягнення з відповідача на корить позивача моральної шкоди є безпідставним, оскільки відповідач не допускав відносно позивача будь яких протиправних дій та бездіяльності.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Працевитого Геннадія Олександровича зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правовому природу та як наслідком винесено обґрунтоване та законне рішення. В зв`язку з наведеним, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 29.12.2010 року перебував у трудових відносинах з ПАТ "Запорізький металургійний завод "Запоріжсталь".

04.04.2024 року позивач звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, згідно зі ст. 38 КЗпП України (а.с. 13-17).

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України" від 31.01.2025 року № 129 встановлено наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та складено повідомлення "Про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (а.с. 27).

Відповідно до повідомлення, ОСОБА_1 31.01.2025 року (дата встановлення остаточного діагнозу) встановлені діагнози основний: 1. Хронічний бронхіт ІІ стадія, фаза неповної ремісії. Прикореневий пневмофіброз. ЛН І-ІІ (перша-друга) ст. 2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ ст. (легка) зниження слуху за класифікацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. 3. Асептичний некроз головки правої стегнової кістки 4 ф., больовий синдром. Захворювання професійні, встановлені вперше. Супутній: ІХС: дифузний кардіосклероз, СН 1. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., ризик 2. Вторинний правобічний кокс артроз 3 ст., згинально-привідна контрактура, лівобічний кокс артроз ІІ ст. Хронічна вертеброгеннацервіколюмбалгія, стадія ремісії (а.с. 24).

З Листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ПС/3.1/6317-25 від 02.04.2025, наданого на адвокатський запит вбачається, що Міжрегіональне управління отримало повідомлення за формою П-3 про хронічне професійне захворювання (отруєння) встановлене ОСОБА_1 , - 12.02.2025 року (а.с. 30-32).

24.02.2025 року Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці направило лист ПАТ "Запоріжсталь" про надання членів комісії для розслідування причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 (а.с. 196-197).

Аналогічний лист направлено Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці ПАТ "Запоріжсталь", - 24.03.2025 року (а.с. 198).

Листом Запорізької обласної прокуратури від 02.04.2025 за № 27-5305-25, на запит адвоката Працевитого Г.О. в інтересах ОСОБА_1 , повідомлено, що органи прокуратури не здійснюють функції нагляду за додержанням і застосуванням законів, у т.ч. про працю (а.с. 44).

Відповіддю ПАТ "Запоріжсталь" адвокату Працевитому Г.О. відмовлено у наданні інформації щодо ОСОБА_1 (а.с. 46).

Згідно до акту Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 18.04.2025 року за № ПС/ЗП/12479/0472, щодо результатів проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері гігієни праці встановлено, що ПАТ "Запоріжсталь" протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення про хронічне професійне захворювання за формою П-3, встановлене колишнім працівникам підприємства, в тому числі і ОСОБА_1 , не надало територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по-батькові та посаду представника (представників) підприємства, яких пропонується включити до складу комісій з розслідування, що унеможливлює проведення розслідування причин виникнення професійних захворювань у колишніх працівників (а.с. 93-106).

18.04.2025 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПС/ЗП/12479/0472/П (а.с. 107-109).

02.05.2025 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері гігієні праці складено Акт № ПС/ЗП/12479/0472-ПС/ЗП/14572/0472, згідно якому в ході перевірки встановлено, що припис про усунення порушень законодавства про працю від 18.04.2025 № ПС/ЗП/12479/0472П ПАТ "Запоріжсталь" не виконано (у визначені приписом строки, підприємство не надало територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по-батькові та посаду представника (представників) підприємства, яких пропонується включити до складу комісій з розслідування, причин виникнення хронічних професійних захворювань колишніх працівників підприємства, в тому числі ОСОБА_1 (а.с. 115-127).

02.05.2024 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено протокол про адміністративне правопорушення № ПС/ЗП/12479/0472-ПС/ЗП/14572/0472/П/ПТ відносно директора з охорони праці, промислової безпеки та екології ПАТ "Запоріжсталь" ОСОБА_4 за ст. 188-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 128-129).

02.05.2025 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № ПС/ЗП/12479/0472-ПС/ЗП/14572/0472/П/ПТ про притягнення директора з охорони праці, промислової безпеки та екології ПАТ "Запоріжсталь" ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу 510,00 грн. (а.с. 130-132).

20.05.2025 року ПАТ "Запоріжсталь" за № 2011835 до територіального органу Держпраці направлено повідомлення з даними представників підприємства, які направляються для участі в роботі комісії з розслідування хронічного професійного захворювання (а.с. 199).

Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 27.05.22025 року за № 1382/ПС утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (а.с. 200-202).

09.06.2025 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) відносно ОСОБА_1 (а.с. 204-211).

Повідомлення ДУ "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України" про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 31.01.2025 стосовно ОСОБА_1 , ПАТ "Запоріжсталь" отримало 24.02.2025 року. Водночас територіальному органові Держпраці інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування відповідачем надано лише 20.05.2025 року, після проведення Держпрацею на підприємстві двох позапланових перевірок, притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач не виконав вимоги Порядку № 337 щодо надання Південно-Східному міжрегіональному управлінню Держпраці у визначені строки письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, що порушило цивільне право позивача на своєчасне розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), та відшкодування відповідної шкоди. За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання дій ПАТ "Запоріжсталь" в частині ненадання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, неправомірними, є обґрунтованими. Водночас враховуючи, що під час розгляду справи було утворено комісію і розслідування проведено, то позовні вимоги щодо зобов`язання ПАТ "Запоріжсталь" надати до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , та після створення комісії виконати пункти 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 р., вже є неактуальними і відповідно задоволенню не підлягають. Внаслідок вказаної бездіяльності ПАТ "Запоріжсталь" позивач був змушений змінювати свій звичний спосіб життя, звертатися за правовою допомогою, у відповідні державні органи, перебувати у юридично невизначеній ситуації, побоюючись, що бездіяльність підприємства призведе до спливу строків дії відповідного повідомлення форми П-3, а тому вказані обставини, призвели до душевних страждань позивача, які суд оцінив в сумі 3 000, 00 грн., вважаючи таку суму достатньою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, та таку, що відповідає вимогам розумності та справедливості.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" визначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За приписами ст. 171 КЗпП роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 173 КЗпП).

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337, затверджено "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок № 337), який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до п. 94 Порядку № 337, спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно п. 101 Порядку № 337, спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Пунктом 105 Порядку № 337 встановлено, що після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Згідно до пункту 107 Порядку № 337, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Пунктом 110 Порядку № 337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати Комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Надалі, у відповідності до п. 117 та 118 Порядку № 337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21, Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Як вірно встановлено судом під час розгляду справи в суді першої інстанції, повідомлення ДУ "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України" про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 31.01.2025 стосовно ОСОБА_1 , ПАТ "Запоріжсталь" отримало 24.02.2025 року. Водночас територіальному органові Держпраці інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування відповідачем надано лише 20.05.2025 року, після проведення Держпрацею на підприємстві двох позапланових перевірок, притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Відповідачем не виконано вимоги Порядку № 337 щодо надання Південно-Східному міжрегіональному управлінню Держпраці у визначені строки письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, що порушило цивільне право позивача на своєчасне розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), та відшкодування відповідної шкоди, тому висновки суду першої інстанції в частині визнання таких дій ПАТ "Запоріжсталь" неправомірними, є законними та обґрунтованими.

За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Бездіяльності ПАТ "Запоріжсталь" призвела до необхідності додаткових зусиль з боку відповідача, пов`язаних із захистом своїх прав, зміни способу життя, через перебування у юридично невизначеній ситуації, пов`язаній із порушенням відповідачем встановлених правових норм, обґрунтованого побоювання з приводу того, що бездіяльність підприємства призведе до спливу строків дії відповідного повідомлення форми П-3, а тому вказані обставини беззаперечно завдали відповідачу моральну шкоду, розмір якої обґрунтовано визначений у розмірі 3000, 00 грн., що відповідає вимогам розумності та справедливості.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2025 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 26 січня 2026 року.

Головуючий С.В. Кухар

Судді: М.С. Гончар

Г.С. Подліянова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua