Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №309/1173/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 309/1173/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 січня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача - Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря - Плешинець З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кричфалушій Іван Іванович, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 13 серпня 2025 року (головуючий суддя Піцур Я.Я., повне судове рішення складено 15.08.2025) у справі № 309/1173/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання транзакції щодо переказу коштів нечинною, повернення коштів та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк», Банк) з даним позовом, мотивуючи наступним.

ОСОБА_1 має відкритий рахунок в АТ «Ощадбанк», їй видано кредитну картку.

03.02.2025 о15:10 год. з її карткового рахунку в рахунок кредитних коштів була списана сума 30 204,06 грн. Цього ж дня о 15:13 год. з її карткового рахунку була списана сума 30 204,06 грн. та о 15:15 год. списані кошти в розмірі 2025 грн. Тобто проведено три транзакції по списанню кредитних коштів на загальну суму 62 433,12 грн.

Про проведення таких транзакцій позивачка дізналася тільки 19.02.2025, побачивши при перевірці стану свого рахунку. Знаючи, що жодних операцій з грошовими коштами вона не здійснювала в той же день, 19.02.2025, вона звернулася із заявою щодо вчинення кримінального правопорушення до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, про що 20.02.2025 внесено відомості до ЄРДР за №12025071050000108 із кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України.

Після цього позивачка негайно (19.02.2025) звернулася до АТ «Ощадбанк» з телефонним дзвінком на «гарячу лінію» банку «3700» та повідомила про факт проведення незаконних операцій, також вона заблокувала кредитну картку.

У той же день позивач звернулася до керуючого територіальним відділенням №10006/0114 АТ «Ощадбанк» в м. Хуст із письмовою заявою про викрадення з її рахунку грошових коштів та вжиття заходів з їх повернення.

04.03.2025 позивач звернулася з письмовою заявою на ім`я голови правління АТ «Ощадбанк» та повторно повідомила вказану інформацію. Також у даній заяві просила припинити нарахування штрафних санкцій та пені, відсотків за користування кредитом.

17.03.2025 позивачка знову звернулася до АТ «Ощадбанк» про стан її кредитного рахунку і виявила, що грошові кошти на рахунок не повернуті, банк продовжує нараховувати проценти.

24.03.2025 позивачка звернулася до голови правління АТ «Ощадбанк» із заявою про припинення нарахування штрафних санкцій, пені та відсотків.

Не зважаючи на факт незаконного списання коштів, їх викрадення, Банк продовжує нарахування відсотків та штрафних санкцій.

При цьому позивачка має іншу картку в АТ «Ощадбанк», яка використовується для отримання зарплати, з якої відповідач здійснює автоматичне погашення простроченої заборгованості та списання відсотків, що змушує її звернутися до суду.

Вважає, що вона не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, оскільки електронний платіжний засіб використано без фізичного пред`явлення електронного засобу та електронної ідентифікації користувача.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

1) визнати операцію щодо встановлення кредитного ліміту у сумі 87 800 грн на картковому рахунку нечинною;

2) визнати транзакції щодо переказу 03.02.2025 грошових коштів в загальній сумі 62 433 грн з банківського рахунку позивача нечинними;

3) зобов`язати відповідача повернути позивачу кошти в сумі 62 433 грн шляхом відновлення їх на банківському рахунку;

4) зобов`язати відповідача скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), що нараховані ним за використання кредитного ліміту, що виникли внаслідок нечинної операції з переказу коштів та повернути кошти, що були списані з карткового рахунку позивача в рахунок автоматичного погашення заборгованості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 13.08.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з наданих до справи доказів встановлено, що позивач самостійно 03.02.2025 здійснила вхід в мобільний додаток «Ощад 24/7», оскільки саме на фінансовий номер позивача Банком надсилалися повідомлення з кодом для входу, після чого відбувалася верифікація клієнта у додатку. При цьому, доказів втрати позивачем свого мобільного телефону чи заволодіння ним сторонніми особами у протиправний спосіб - не надано, згідно листа ПрАТ «Київстар» у період з 01.01.2025 по 28.02.2025 блокування номеру телефону НОМЕР_1 не здійснювалося, видача нової SIM-карти (перевипуск чи здійснення заміни) не зафіксовано. На цей же фінансовий номер позивача Банком надсилалися СМС-повідомлення з попередженням що здійснено вхід у мобільний додаток «Ощад 24/7», та роз`ясненням як діяти якщо вхід здійснено не клієнтом. На фінансовий номер позивача Банком надсилалися повідомлення з кодом для здійснення переказу на картку іншого банку, після чого і відбулися відповідні транзакції, з чого слідує, що саме позивачем вводився відповідний код та підтверджено волевиявлення на здійснення таких операцій. Без введення таких даних, проведення транзакцій банком було б неможливим. Таким чином, мало місце саме волевиявлення позивача на такі платіжні операції.

Місцевим судом встановлено, що згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_1 визнала, що 03.02.2025 вона перейшла за невстановленим посиланням, куди ввела реквізити своєї банківської карти «Ощадбанк», тобто своїми діями фактично сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Така інформація узгоджується із звукозаписом розмови позивача з працівником банку від 19.02.2025, яке було прослухане у судовому засіданні, де зафіксовано як позивач повідомила, що коли була на роботі, то їй прийшла SMS-повідомлення про якусь грошову допомогу. Вона перейшла за посиланням і почала щось уводити, що саме точно не пам`ятає.

Правові підстави для припинення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк» відсутні. Позивачем не доведено ті обставини, що втрата грошей сталась внаслідок незаконних дій відповідача.

Оскільки позивачем не доведено незаконного перерахування грошових коштів, позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача списати відсотки (пеню, штрафні санкції), нараховані внаслідок проведення платіжних операцій 03.02.2025, а також про відновлення на рахунках позивача списаних на погашення заборгованості коштів - задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кричфалушій І.І., подала на нього апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що користувач платіжної картки не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

За відсутності доказів на підтвердження обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції - необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у ряді постанов, апелянт зазначав, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними

Місцевий суд не врахував, що СМС-повідомлення, які надсилалися позивачці, виконані на незрозумілій мові та незрозумілого змісту, при цьому у спірний період часу виконання платіжних операцій позивачці увесь час безперервно надходили дзвінки, які унеможливлювали ознайомлення з СМС-повідомленнями.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник Банку В.В. Мартиняк просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Вказує, зокрема, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем 03.02.2025 самостійно здійснено вхід у мобільний додаток, відбулася верифікація клієнта, інформація надходила на фінансовий номер клієнта, доказів втрати мобільного телефону або заволодіння ним сторонніми особами позивачем не надано. Щодо оспорюваних операцій позивач звернулась до контакт-центру АТ «Ощідбанк» лише 19.02.2025.

Межі розгляду справи апеляційним судом, явка учасників та позиція суду

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 367 ЦПК України).

Апелянт та її представник в судове засідання в черговий раз не з?явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник апелянта подав до апеляційного суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності апелянта та її представника. Апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити. Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності позивача та її представника.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

Судом встановлено, що 23 липня 2021 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) та ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання № 371601308/231118 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до умов якої позивачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на умовах тарифного пакету «Мій Комфорт».

Цього ж дня між Банком та ОСОБА_1 підписано заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), згідно якої на рахунок № НОМЕР_2 встановлено кредитний ліміт в межах максимального розміру кредиту 250 000 грн., строк кредитування до дати закінчення дії платіжної картки. Процентна ставка встановлена у 38% річних.

З виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 убачається, що 03.02.2025 було здійснено три грошові перекази: о 15:10 год на суму 30 204 грн (29 900 грн сума переказу, 304 грн комісія); о 15:13 год на суму 30 204 грн (29 900 грн сума переказу, 304 грн комісія); о 15:15 год на суму 2025 грн (2000 грн сума переказу, 25 грн комісія). Згідно наданої відповідачем інформації зазначені три транзакції були здійснені на картку Таскомбанку.

Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025071050000108 від 20.02.2005, 19.02.2025 до Хустського РУП надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 03.02.2025 вона перейшла за невстановленим посиланням, куди ввела реквізити своєї банківської карти «Ощадбанк» № НОМЕР_3 внаслідок чого з її банківської картки списані грошові кошти на загальну суму 62433 грн., чим було завдано матеріальної шкоди Правова кваліфікація кримінального правопорушення: частина четверта статті 190 Кримінального кодексу України.

Позивач 20 лютого 2025 року звернулась до керуючого територіальним відділенням №10006/0114 АТ «Ощадбанк» в м.Хуст із письмовою заявою про зняття невідомою особою через інтернет посилання з її кредитної картки грошових коштів та вжиття заходів з їх повернення.

Таку ж інформацію 04.03.2025 позивач повідомила у заяві на ім`я голови правління АТ «Ощадбанк» а також виклала прохання припинити нарахування штрафних санкцій та пені, відсотків за користування кредитом.

17.03.2025 позивач звернулася до територіальним відділенням №10006/0114 АТ «Ощадбанк» про стан її кредитного рахунку, а 24.03.2025 позивач повторно звернулася на ім`я голови правління АТ «Ощадбанк» із заявою про надання відповіді про результати розгляду її заяви від 20.02.2025 та про припинення нарахування штрафних санкцій, пені та відсотків.

Листом відповідача на звернення позивача повідомлено, що наразі триває перевірка про результат якої буде повідомлено.

18 квітня 2025 року Заступником директора департаменту начальником Процесингово центру Департаменту електронної комерції та платіжних засобів АТ «Ощадбанк» у відповідь на службову записку управління стягнення регіональної мережі департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення № 115912/55/5.7-07-2025 від 16 квітня 2025 року надано запитувану інформацію.

Згідно з вказаною інформацією 03 лютого 2025 року банк надіслав на мобільний телефон позивача ( НОМЕР_1 ) смс-повідомлення наступного змісту: о 14:53:20 - «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#»; o 14:55:19 «Ви щойно увійшли у мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека? наш пріоритет! ? ?»; о 14:56:43 «UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod $ {psw} dlya perekazu na kartku inshogo banku39QYY6vrsuU»; 14:56:47 «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#»; 15:01:13 «Ви щойно увійшли у мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека? наш пріоритет! ? ?»; 15:05:19 «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#»; 15:08:09 «Ви щойно увійшли у мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека? наш пріоритет! ? ?»; 15:08:57 «UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod $ {psw} dlya perekazu na kartku inshogo banku39QYY6vrsuU»; 15:12:23 «UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod $ {psw} dlya perekazu na kartku inshogo banku39QYY6vrsuU»; 15:14:40 «Шан****бу.»; 15:19:29 «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#»; 22:20:40 «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#». Також на номер телефону позивача ( НОМЕР_1 ) у мобільний додаток Viber надсилалися повідомлення про невірне введення ПІН коду о 14:58:45, три повідомлення про переказ коштів на карту іншого банку із зазначенням суми переказу та залишку, що залишився після кожної операції, о 15:16:02 про обмеження онлайн-платежів за карткою. Картку було заблоковано лише 19.02.2025 о 11:34:41.

З інформації, наданої Приватним акціонерним товариством «Київстар» на виконання ухвали суду від 21 травня 2025 року, слідує, що послуги по номеру телефону НОМЕР_1 станом на 03.02.2025 надавалися на умовах контрактної форми обслуговування ФОП ОСОБА_2 . 03 лютого 2025 року на даний номер телефону надійшли наступні смс повідомлення:

11:36:39 Вхідні СМС CentrPMD 4 штук;

14:55:16 Вхідні СМС Oschadbank 4 штук;

14:56:46 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

14:59:03 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

15:01:17 Вхідні СМС Oschadbank 3 штуки;

15:08:00 Вхідні СМС Oschadbank 5 штук;

15:12:26 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

15:14:43 Вхідні СМС Oschadbank 2 штуки.

Отримання мультимедійних MMS-повідомлень на номер НОМЕР_1 протягом доби 03.02.2025 не зафіксовано. Також не зафіксовано протягом доби направлення переадресованих дзвінків чи SMS-повідомлень з інших абонентських номерів на номер телефону НОМЕР_1 . Надано інформацію про ІМЕІ даного телефону. У період з 01.01.2025 по 28.02.2025 блокування номеру телефону НОМЕР_1 не здійснювалося, видача нової SIM-карти (перевипуск чи здійснення заміни) не зафіксовано.

Також у додатку до листа надано інформацію про вхідні дзвінки по номеру НОМЕР_1 , які були зафіксовані протягом доби 03.02.2025. З якого убачається, що у період коли здійснювалися вказані транзакції (з 14:53:28 по 15:20:30) на даний номер телефону здійснювалися вхідні дзвінки з номеру НОМЕР_4 (4 рази) та з номеру 380945087846 (9 разів).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2011 № 2346-ІІІ (далі - Закон № 2346-ІІІ), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону № 2346-ІІІ користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Згідно з пунктом 136 розділу VIІ «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 164), користувач зобов`язаний: 1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Емітент зобов`язаний: 1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення); 2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; 3) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення; 4) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про потребу розблокування або заміни (перевипуску) платіжного інструменту; 5) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту; 6) реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням. Емітент зобов`язаний зазначити дату і час одержання повідомлення користувача про втрату платіжного інструменту під час реєстрації повідомлення (п. 138 розділу VIІ Положення № 164).

Емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі:

1) інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;

2) відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем (п. 139 розділу VIІ Положення № 164)

Відповідно до пункту 140 розділу VIІ Положення № 164 користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Емітент під час видачі платіжного інструменту зобов`язаний поінформувати держателя про можливість або неможливість зміни ПІНу. Перша зміна ПІНу здійснюється безкоштовно (у разі можливості зміни ПІНу) (п. 141 розділу VIІ Положення № 164).

Відповідно до пункту 146 розділу VIІ Положення № 164 власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 (провадження №61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі №751/6050/18 (провадження № 61-18544св19).

Відповідно до умов Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», копія якого міститься в матеріалах справи, банк здійснює дистанційне обслуговування клієнта за допомогою дистанційних каналів обслуговування, зокрема, але не виключно за допомогою чат-бот, системи дистанційного банківського обслуговування та всіх його каналів обслуговування, за плату, в розмірі комісійної винагороди, визначеної тарифами.

Клієнт погоджується з тим, що розуміє всі ризики, пов`язані з розголошенням логіну клієнта, паролю для входу в систему дистанційного банківського обслуговування, номеру мобільного телефону клієнта та/або одноразових цифрових паролів, а також будь-якої інформації про свої рахунки, що є банківською таємницею, при здійсненні доступу до системи дистанційного банківського обслуговування не з власного комп`ютера або мобільного телефону, та несе всю відповідальність за такі випадки (пункт 17.4.3 договору).

Згідно із пунктом 17.1.5. вказаного Договору сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений клієнтом банку в порядку та спосіб, визначений договором, або ідентифікація клієнта шляхом біометрії, є аналогом власноручного підпису клієнта.

Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі дистанційного банківського обслуговування, компроментацію ідентифікаційних/авториризаційних даних за допомогою вірусів у програм шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з картковим рахунком клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення (пункт 17.4.4 Договору).

Відповідно до пункту 17.5.2. Договору банк зобов`язується приймати до виконання та виконувати електронні розрахункові документи клієнта, підтверджені одноразовим цифровим паролем/біометрією, в тому числі по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні), Face ID (та подібні), оформлені та надані клієнтом відповідно до договору та/або законодавства.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи всі оспорювані фінансові операції з грошовими коштами позивача на рахунках Банку здійснено з допомогою системи інтернет-банкінгу «Ощад 24/7».

Так, з наданих відповідачем матеріалів за результатами службової перевірки встановлено, що позивач має фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , на який надходили повідомлення з банку. Вказаний номер телефону також зазначений і у позовній заяві, як особистий номер позивача.

Встановлено, що 03.02.2025 мала місце наступна послідовність дій: о 14:53:20 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для входу в систему «Ощад 24/7»; о 14:55:11 відбулася верифікація клієнта в мобільному додатку «Ощад 24/7»; о 14:55:19 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з інформацією про вхід у Мобільний Ощад, та роз`ясненням, що якщо вхід здійснював не клієнт то слід зателефонувати до контакт-центру за відповідним номером телефону; о 14:56:43 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для здійснення переказу на кратку іншого банку; о 14:56:47 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для входу в систему «Ощад 24/7»; о 14:58:57 відбулася верифікація клієнта в мобільному додатку «Ощад 24/7»; о 15:01:13 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з інформацією про вхід у Мобільний Ощад, та роз`ясненням, що якщо вхід здійснював не клієнт то слід зателефонувати до контакт-центру за відповідним номером телефону; о 15:05:19 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для входу в систему «Ощад 24/7»; о 15:07:56 відбулася верифікація клієнта в мобільному додатку «Ощад 24/7»; »; о 15:08:09 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з інформацією про вхід у Мобільний Ощад, та роз`ясненням, що якщо вхід здійснював не клієнт то слід зателефонувати до контакт-центру за відповідним номером телефону; о 15:08:57 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для здійснення переказу на кратку іншого банку; о 15:10:51 відбулася перша транзакція на картку іншого банку (Таскомбанк) на суму 30 204 грн (29 900 грн сума переказу, 304 грн комісія); о 15:12:23 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для здійснення переказу на кратку іншого банку; о 15:13:12 відбулася друга транзакція на картку іншого банку (Таскомбанк) на суму 30 204 грн (29 900 грн сума переказу, 304 грн комісія); 15:15:23 відбулася третя транзакція на картку іншого банку (Таскомбанк) на суму 2025 грн (2000 грн сума переказу, 25 грн комісія); о 15:14:40 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення зміст якого не розшифрований. О 15:16:02 застосовано обмеження онлайн-платежів за карткою (а.с. 61,62).

Платіжну картку, користувачем якої є ОСОБА_1 , було заблоковано лише 19.02.2025 о 11:34:41 (а.с. 63)

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що позивачка ОСОБА_1 самостійно 03.02.2025 здійснила вхід в мобільний додаток «Ощад 24/7», оскільки саме на фінансовий номер позивачки ( НОМЕР_1 ) банком надсилалися повідомлення з кодом для входу в додаток, після чого відбувалася верифікація клієнта у додатку.

Апеляційний суд виходить із того, що наданими до матеріалів справи доказами підтверджено ту обставину, що у даному випадку спеціальний платіжний інструмент було використано за автентифікації платіжного інструменту і його держателя.

Дана обставина унеможливлює застосування п. 146 розділу VI Положення № 705, у зв`язку з чим відповідальність за здійснення спірних платіжних операцій несе власник рахунку ОСОБА_1 .

При цьому, до справи не надано доказів втрати позивачем свого мобільного телефону чи заволодіння ним сторонніми особами у протиправний спосіб, натомість згідно листа ПрАТ «Київстар» у період з 01.01.2025 по 28.02.2025 блокування номеру телефону НОМЕР_1 не здійснювалося, видача нової SIM-карти (перевипуск чи здійснення заміни) не зафіксовано. На цей же фінансовий номер позивача банком надсилалися СМС-повідомлення з попередженням, що здійснено вхід у мобільний додаток «Ощад 24/7», та роз`ясненням як діяти, якщо вхід здійснено не клієнтом (а.с. 153-155).

На фінансовий номер позивача банком надсилалися повідомлення з кодом для підтвердження здійснення переказів на картку іншого банку, після чого і відбулися відповідні транзакції (платіжні операції), з чого слідує, що саме позивачем ОСОБА_1 вводився відповідний код для здійснення переказів та підтверджено волевиявлення на здійснення таких платіжних операцій. Без введення таких даних, проведення транзакцій банком було б неможливим.

Апеляційний суд зауважує, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 визнала ту обставину, що у момент здійснення спірних платіжних операцій 03.02.2025 їй надходили від банку СМС-повідомлення, які за її переконанням були виконані мовою незрозумілого змісту.

Наведене, з урахуванням відомостей наданих ПрАТ «Київстар», та АТ «Ощадбанк» щодо змісту надісланих СМС-повідомлень свідчить, що користувач картки ОСОБА_1 достеменно знала про вчинені платіжні операції 03.02.2025, була обізнана та мала знати про рух і залишок коштів на її рахунку станом на 03.02.2025 з мобільного додатку «Ощад 24/7» та отриманих цього дня на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлень, однак не повідомила Банк невідкладно 03.02.2025 про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які нею не виконувалися, натомість повідомила про такі платіжні операції АТ «Ощадбанк» лише 19.02.2025, при цьому позивачка також не повідомляла Банк про втрату платіжного інструменту (тобто неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за платіжним інструментом, неправомірне заволодіння та/або використання платіжного інструменту чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації).

Отже, позивачем не доведено факт списання грошових коштів з її рахунку саме з вини банку, а навпаки вбачається, що мало місце саме волевиявлення позивача на здійснення платіжних операцій, відтак ОСОБА_1 не доведено здійснення помилкового або неналежного переказу, при цьому користувачем не було невідкладно повідомлено про платіжні операції, що ним не виконувалися, не доведено підстав для відновлення (повернення) коштів на рахунку у відповідному розмірі перед виконанням спірних операцій.

Крім того, місцевим судом враховано, що згідно матеріалів кримінального провадження, заведеного на підстав заяви позивача за даним фактом ОСОБА_1 визнала ті обставини, що 03.02.2025 вона перейшла за невстановленим посиланням, куди ввела реквізити своєї банківської карти «Ощадбанк», тобто, що своїми діями вона фактично сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, здійснила ідентифікацію та верифікацію клієнта. При цьому судом відхилено посилання представника позивача на те, що фабулу записів у ЄРДР формулює слідчий, а не позивач, оскільки відомості внесено про конкретні (не загальні) обставини кримінального правопорушення, які слідчий не вправі вносити свавільно, не отримавши таку інформації зокрема від заявника (потерпілої особи). При цьому, така інформація узгоджується зі звукозаписом розмови позивача з працівником банку від 19.02.2025, яке було прослухане судом першої інстанції у судовому засіданні, де зафіксовано як позивач повідомила, що коли була на роботі, то їй прийшла SMS-повідомлення про якусь грошову допомогу. Вона перейшла за посиланням і почала щось уводити, що саме точно не пам`ятає.

Вищенаведене спростовує доводи позивачки, на які вона посилалася, як на підставу своїх позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено ті обставини, що спірні платіжні операції нею не виконувалися, не доведено, що списання грошових коштів здійснено внаслідок незаконних дій відповідача.

Оцінюючи обставини справи у сукупності, встановивши наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання спірних платіжних операцій нечинними і зобов`язання повернення коштів у сумі 62433,00 грн, шляхом їх відновлення на банківському рахунку, на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права, які їх регулюють, обґрунтовано виходив із того, що відсутні правові підстави для припинення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк».

До подібного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2020 року у справі №182/5175/16, який узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18).

Відповідно до вимог частини 2 статті 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Вимоги позивача про відновлення коштів на її рахунках та зобов`язання відповідача скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані внаслідок проведених платіжних операцій 03.02.2025, повернення коштів, списаних у рахунок автоматичного погашення заборгованості також не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено незаконність проведених 03.02.2025 трансакцій.

Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кричфалушій Іван Іванович - залишити без задоволення.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 13 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 січня 2026 року.

Головуюча:

Судді: