Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №686/31572/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/31572/25

Провадження № 1-кп/686/170/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» січня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув кримінальне провадження згідно ЄРДР №12025243000002840 від 12.09.2025 року по обвинуваченню -

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нойштрелітц, Німеччина, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2025 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на першому поверсі в 2-му під`їзді будинку № 3 по вул. Перемоги в м. Хмельницький, помітивши велосипед, що був зафіксований велосипедним тросом до радіатора опалення біля сходів, прийняв рішення про викрадення чужого майна з метою власного збагачення.

Тоді ж, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що в країні діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та неодноразово продовжений іншими Указами Президента України, востаннє – Указом Президента України № 478/2025 від 14 липня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України № 4524-IX від 15 липня 2025 року, воєнний стан продовжено з 05 год. 30 хв. 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, перебуваючи у вищевказаних час та місці, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження велосипедного тросу, невстановленим слідством предметом, таємно, викрав належний потерпілій ОСОБА_7 велосипед марки «CORSO» фіолетово-рожевого кольору, колеса 26”, вартістю 6847 грн. 20 коп.

Після чого ОСОБА_5 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 6847 грн. 20 коп.

Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Дані фактичні обставини справи ніким з учасників судового розгляду не оспорюються та підтверджуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 , який повністю визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні та підтвердив вищевикладені обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому показав, що дійсно 11 вересня 2025 року, приблизно о 14 год. 30 хв., він, повертаючись додому, перебуваючи на першому поверсі в 2-му під`їзді будинку № 3 по вул. Перемоги в м. Хмельницький, виявив, після чого таємно викрав велосипед марки «CORSO» фіолетово-рожевого кольору. Велосипедний трос, яким велосипед був пристебнутий до радіатора опалення в під`їзді він перекусив за допомогою кусачок, які знайшов на місці пригоди. Викрадений велосипед він здав до ломбарду, а виручені кошти витратив на власні потреби. Коли ж потерпіла звернулась до його матері, то він викупив викрадений велосипед з ломбарду, повернув його потерпілій та вибачився. Інкриміновані марку та вартість велосипеда, як то «CORSO» фіолетово-рожевого кольору, колеса 26”, вартістю 6847 грн. 20 коп. визнає повністю та не оспорює. Свою протиправну поведінку пояснює скрутним матеріальним становищем та поганим самопочуттям. У скоєному щиро розкаюється, жалкує про вчинене.

Добровільне відшкодування ОСОБА_5 спричинених збитків потерпілій ОСОБА_7 , шляхом повернення викраденого майна, підтверджується письмовою заявою останньої до суду від 11.12.2025 року, яка крім того просила проводити судовий розгляд без її участі, а також зазначила, що цивільний позов подавати не буде, а щодо призначення покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Крім того, потерпіла ОСОБА_7 суду повідомила, що зазначені в обвинувальному акті обставини вчинення ОСОБА_5 викрадення належного їй велосипеда не оспорює, щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечує.

Інкримінована обвинуваченому вартість викраденого велосипеда марки «CORSO» фіолетово-рожевого кольору, колеса 26”, вартістю 6847 грн. 20 коп. ніким з учасників судового розгляду не оспорюється та підтверджується висновком експерта СЕ-19/123-25/14141-ТВ від 25.09.2025 року.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 правильно розуміє зміст інкримінованих йому та визнаних ним обставин вчинення кримінального правопорушення та правову кваліфікацію такого кримінального правопорушення і така позиція обвинуваченого є добровільною, суд вважає поза розумним сумнівом доведеним, винуватість ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні за вищевикладених таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, а дії обвинуваченого кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

При цьому, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 скоїв умисний тяжкий злочин проти власності, внаслідок якого потерпілій було спричинено матеріальні збитки. Такий злочин, у вересні 2025 року обвинувачений скоїв в умовах воєнного стану і до того ж, після ухвалення 10 квітня 2025 року відносно нього Хмельницьким міськрайонним судом обвинувального вироку, згідно якого ОСОБА_5 визнано винуватим у вчинені в листопаді 2024 року, тобто під час іспитового строку, кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України та із застосуванням ст.71 КК України призначено йому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 5 років і 1 місяць. Вказана поведінка обвинуваченого, на думку суду, містить ознаки зухвалості та свідчить про його не бажання ставати на шлях виправлення, що в свою чергу, серед іншого, було враховано слідчим суддею під час розгляду клопотання щодо запобіжного заходу та з метою попередження вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень 30 жовтня 2025 року йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

І хоча зазначений вирок Хмельницького міськрайонного суду від 10 квітня 2025 року було скасовано 24 листопада 2025 року ухвалою Хмельницького апеляційного суду, у зв`язку із звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, а ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13 січня 2026 року на підставі ст.78 КК України ОСОБА_5 було звільнено від покарання призначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду від 10.08.2023 року, внаслідок чого він вважається не судимим на момент вчинення у вересні 2025 року злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України за даним вироком, що в свою чергу, в якості правових наслідків - виключає з обвинувачення інкриміновану йому як обтяжуючу покарання обставину – рецидив злочинів, наведені обставини не спростовують висновків суду про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_5 та його особи. У зв`язку з чим, суд приходить до переконання про необхідність призначення обвинуваченому покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, яке слід відбувати реально.

Разом з тим, суд враховує, що на момент вчинення злочину, в силу ст.89 КК України, ОСОБА_5 вважається не судимим. У скоєному обвинувачений послідовно визнавав свою вину та щиро розкаявся, добровільно повернув потерпілій викрадене майно. В судовому засіданні ОСОБА_5 засудив та вибачався за свою протиправну поведінку, жалкував про вчинене, зобов`язувався не вчиняти кримінальних правопорушень в майбутньому.

За місцем проживання, старшим дільничним офіцером поліції, згідно характеристики від 18.11.2025 року, ОСОБА_5 характеризується посередньо, з сусідами відносини не підтримує, громадський порядок не порушує, участі у громадському житті не приймає, упродовж останнього року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.51 КУпАП.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста ХОМЦПЗ від 29.10.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на спостереженні у лікаря-нарколога, зі слів, вживає метадон, «солі», діагноз: ППРВВН, синдром залежності.

Згідно консультаційного висновку спеціаліста лікаря-психіатра від 29.10.2025 року, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент огляду психрозладів психотичного характеру не виявлено.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №804 від 30.10.2025 року ОСОБА_5 , на період інкримінованого йому діяння усвідомлював свої дії та міг керувати ними, усвідомлює та може керувати ними й на теперішній час. ОСОБА_5 у теперішній час будь-яким психічним захворюванням, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, не страждає, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує, направлення на стаціонарну судово-психіатричну експертизу не потребує.

Погоджуючись з такими висновками експертів суд враховує і відповідну поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, а тому визнає ОСОБА_5 осудним та відповідальним за фактично скоєне.

Також суд враховує суспільно-корисну поведінку ОСОБА_5 , яка передувала вчиненню кримінального правопорушення і пов`язана із здобуттям вищої освіти в МАУП за спеціальністю – менеджмент, участю у захисті територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України у 2019-2020 роках під час АТО та захисті Батьківщини у 2022 році після повномасштабного вторгнення російської федерації, наявність у зв`язку з цим статусу – учасника бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 видане 13.12.2021 року).

Суспільно-позитивною суд визнає і посткримінальну поведінку обвинуваченого, пов`язану із щирим каяттям, поверненням викраденого майна потерпілій.

Разом з тим, клопотання ОСОБА_5 про звільнення його від відбування покарання з випробування, або ж призначення йому покарання не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, з посиланням на наявність у нього спеціальної, фахової військової підготовки, що підтверджується представленими суду свідоцтвами та сертифікатами за 2019, 2020 та 2022 роки та його намірів повернутись на військову службу, суд розцінює, як очевидно мотивоване бажанням уникнути відповідальності за фактично скоєне та безпідставне, а тому відмовляє в його задоволенні.

Оскільки, обвинувачений не зміг суду не тільки підтвердити доказами, але і логічно пояснити існування причин чи обставин, які б перешкоджали йому починаючи з грудня 2022 року, коли він самовільно залишив військову частину, чи після 10 серпня 2023 року, коли він був засуджений за таке самовільне залишення військової частини за ч.5 ст.407 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки, аж до 30 жовтня 2025 року, коли був поміщений під варту за вчинення злочину за даним вироком, реалізувати таке своє бажання – повернутись на військову службу.

Згідно досудової доповіді уповноваженого органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , як і ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються, як середні. При цьому, на думку, уповноваженого органу пробації досліджена інформація, що характеризує особу обвинуваченого ОСОБА_5 свідчить про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Не погоджуючись з таким висновком органу пробації, суд зазначає, що у вказаному висновку попри посилання на відомості про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності - за дрібне викрадення чужого майна ст.51 ч.2 КУпАП, розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях ст.178 ч.ч.1,2 КУпАП та керування транспортним засобом в стані сп`яніння ст.130 КУпАП, не враховано історію та інтенсивність притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності в минулому, які, в силу погашення судимості, хоча і не мають правового значення передбаченого законом, однак, в свою чергу, також характеризують ОСОБА_5 , як особу схильну до правопорушень. Також, суперечливим щодо показань обвинуваченого в судовому засіданні про «вчинення злочину у зв`язку із скрутним матеріальним становищем» виглядає зазначене у висновку пробації, встановлене зі слів обвинуваченого про те, що «обвинувачений живе за рахунок постійних заробіток, офіційно не працює, свій фінансовий стан оцінює, як задовільний та стабільний, не відчуває потреби в додаткових коштах для задоволення своїх базових потреб та потреб сім`ї».

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує його щире каяття, добровільне відшкодування спричинених збитків потерпілій, наявність статусу учасника бойових дій.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При цьому суд виключає з обвинувачення ОСОБА_5 інкриміновану йому в якості обставини, яка обтяжує покарання – рецидив злочинів. Оскільки, як зазначалось вище, в силу постановлених Хмельницьким апеляційним судом ухвали від 24.11.2025 року та Хмельницьким міськрайонним судом ухвали від 13.01.2026 року, ОСОБА_5 на момент вчинення у вересні 2025 року кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України вважається не судимим.

З врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 та конкретних обставин справи, а саме, незначної вартості викраденого майна, позитивної посткримінальної поведінки обвинуваченого, пов`язаної із щирим розкаянням та добровільним відшкодуванням збитків потерпілій, позиції прокурора, потерпілої та сторони захисту, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 ст.69 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі передбаченої в санкції ч.4 ст.185 КК України.

Разом з тим, ОСОБА_5 на підставі ч.5 ст.72 КК України підлягає зарахуванню у строк остаточно призначеного покарання, як відбуте, термін його попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду, з моменту затримання,тобто з 30.10.2025 року до дня набрання вироком законної сили.

Враховуючи прийняте судом рішення про засудження ОСОБА_5 до покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, продовження існування ризиків на підставі, яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та з метою забезпечення виконання вироку суду такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, за минуванням потреби, арешт накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2025 року, а саме – велосипед «CORSO» фіолетово-рожевого кольору – слід скасувати.

Згідно ст.100 КПК України речовий доказ по справі, а саме: 1. Зазначений в постанові слідчого від 17.09.2025 року - велосипед марки «CORSO» фіолетово-рожевого кольору, який згідно розписки потерпілої ОСОБА_7 від 08.10.2025 року передано їй для відповідального зберігання – слід вважати поверненим за належністю; 2. Зазначений в постанові слідчого від 28.10.2025 року – велосипедний трос разом із первинним упакуванням (сейф-пакет Експертної служби МВС №5752996), який зберігається в кімнаті речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, як такий, що через пошкодження не представляє цінності – слід знищити.

Відповідно до ст.124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати по справі, пов`язані із залученням експертів в загальній сумі 4457 ( чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. - слід стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 ч.3, 369-371, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України на підставі якої із застосуванням ст.69 того ж Кодексу призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Термін відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк призначеного покарання, як відбуте термін його попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового провадження, з моменту затримання, тобто з 30.10.2025 року до дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили, раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід – у виді тримання під вартою – залишити без змін.

Арешт накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2025 року, а саме – велосипед «CORSO» фіолетово-рожевого кольору – скасувати.

Речові докази по справі, зазначені в постановах слідчого від 17.09. та 28.10.2025 року, а саме: 1. велосипед марки «CORSO» фіолетово-рожевого кольору, який передано потерпілій ОСОБА_7 – вважати поверненим за належністю; 2. велосипедний трос разом із первинним упакуванням (сейф-пакет Експертної служби МВС №5752996), який зберігається в кімнаті речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави -4457 ( чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. процесуальних витрат.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим ОСОБА_5 , який утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_8