Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №489/8884/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №489/8884/25

Суддя: Костюченко Г. С.

Справа № 489/8884/25

Провадження № 2/489/352/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Костюченко Г.С.,

із секретарем судових засідань Савковою К.А.,

без участі сторін,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Шумілової Наталі Ігорівни до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Миколаївська універсальна «Товарно-сировинна біржа» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору №3406-Л від 05.01.2002 року купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,20 кв.м. яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 39,3 кв.м., зареєстрований Миколаївською універсальною «Товарно-сировинною біржею» 05.01.2002 року, зареєстрований в ММБТІ 10.01.2002 р. за реєстровим №18472, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з іншого боку. На теперішній час позивачі не мають можливості розпорядитись своїми правами як власники майна, оскільки даний договір не було посвідчений нотаріально.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи за відсутності її та позивачів, позивні вимоги підтримали.

Відповідачі у судове засідання не з`явились по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

05 січня 2002 року на Миколаївській універсальній «Товарно-сировинній біржі» за номером № 3406-Л зареєстрований договір купівлі – продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,2 кв.м. яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 39,3 кв.м., зареєстрований в ММБТІ 10.01.2002 р. за реєстровим №18472, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з одного боку, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Договір купівлі-продажу вказаної квартири підписаний сторонами власноручно. До теперішнього часу ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявили, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.

На час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Позивачі вказують, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору.

Відповідно до довідки з комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 16.10.2025 за вих. №2-8295, станом на 28.12.2012, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_2 – , ОСОБА_1 – , на підставі договору купівлі-продажу від 05.01.2002 р., на Миколаївській універсальній «Товарно-сировинній біржі» за № 3406-Л, зареєстровано в ММБТІ 10.01.2002 р. за №18472.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами, покупцем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли липні 1996 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивач, на теперішній час, не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не було посвідчено нотаріально.

Беручи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним підлягає задоволенню.

Вимог щодо розподілу судових витрат позивачем не заявлялось, а тому витрати пов`язані з судовим розглядом цивільної справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Шумілової Наталі Ігорівни до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Миколаївська універсальна «Товарно-сировинна біржа» про визнання договору купівлі-продажу дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір №3406-Л від 05.01.2002 року купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,20 кв.м. яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 39,3 кв.м., зареєстрований Миколаївською універсальною «Товарно-сировинною біржею» 05.01.2002 року, зареєстрований в ММБТІ 10.01.2002 р. за реєстровим №18472, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з іншого боку.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Миколаївська універсальна «Товарно-сировинна біржа», ЄДРПОУ 23401641, юридична адреса: м. Миколаїв, просп..Миру,36.

Суддя Г.С. Костюченко

Повний текст судового рішення складено «26» січня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua