Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №466/8214/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8214/25

Провадження № 2/466/595/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

03 вересня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким з стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», заборгованість за Кредитним договором № 844819620 від 16.12.2022 у розмірі 36 967,50 грн. та стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтування позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.12.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 844819620 на суму 7 500,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7A55R.

Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Відповідачу.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Отже, позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 7 500,00 грн 16.12.2022 на банківську карту № НОМЕР_2 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 215 від 07.02.2023, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

10.10.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право 7 грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36 967,50 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

При укладенні Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного Кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 36 967,50 грн, яка складається з: 7 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 29 467,50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Обґрунтування заперечень відповідача.

12 листопада 2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» поступили додаткові пояснення у справі представника відповідача адвоката Скрибки І. Ю., у яких просить у задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю. Зазначає, що відповідач вважає такі дії протиправними, а вимоги позивача не законними такими, що порушують чинне законодавство та мають бути оскарженні. Вказує, що загальна сума боргу, яку може вимагати від відповідача позивач це - 10965,00 грн., але натомість він вимагає надмірно нараховані суми. Договір, укладений між позивачем та відповідачем, не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивачем було встановлено розмір денної процентної ставки у 2,31%, що прямо порушує вимоги ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою визначено граничний розмір у 1% на день. Таким чином, позивач діяв всупереч імперативним нормам закону, що відповідно до Цивільного кодексу України свідчить про недійсність такого правочину. Згідно зі ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений без відповідної ліцензії, може бути визнаний судом недійсним. У сукупності ці обставини підтверджують незаконність укладеного договору та дають правові підстави для відмови у задоволенні позову. Отже, після внесення змін до ЗУ «Про споживче кредитування» первинний кредитор повинен був перерахувати денну ставку у відповідності до чинного законодавства. Також, договір кредитної лінії є договором про споживче кредитування та має відповідати вимогам ЗУ « Про споживче кредитування».

За доводами відповідача відповідно до додатків, які були додані до позовної заяви, а саме відповідно до Паспорту споживчого кредиту (п. 4 - Строк кредитування, днів До 1857 днів (Дисконтний період 22 днів, з можливістю продовження) відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 15.12.2022 зазначено, що строк кредиту становить 22 днів, отже зважаючи на це, термін дії договору становить 22 днів від дня отримання кредиту до 06.01.2023 року. Але первинний кредитор вів в оману відповідача, змінивши умови договору на моменті підписання договору, та не дав ніяких роз`яснень термінів, оскільки відповідач розраховував на умови, що були зазначенні у заяві та відсутність роз`яснень у договорі, щодо термінів. З розрахунку заборгованості, який було додано до позовної заяви вбачається, що відсотки продовжувались нараховуватися після 06.01.2023, що на думку відповідача протиправно.

Кредитор та новий кредитор були зобов`язані здійснити дії, спрямовані на списання неправомірно нарахованих процентів, штрафних санкцій та пені, а також забезпечити обов`язкову реструктуризацію основної суми боргу. Невчинення зазначених дій свідчить про грубе порушення вимог закону та прав споживача фінансових послуг. За відсутності належного виконання обов`язків кредитором позовні вимоги не можуть вважатися обґрунтованими та підлягають відхиленню судом у повному обсязі.

Також, представник відповідача звертає увагу суду, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що картковий рахунок «5366- 39XX-XXXX-6177», на який, за його твердженням, були перераховані кредитні кошти, належить саме відповідачу. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б встановлювали факт відкриття такого рахунку відповідачем, його належність чи користування ним. Відсутність підтвердження цього факту ставить під сумнів сам факт виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредиту, а відтак і виникнення будь-яких грошових зобов`язань у відповідача перед позивачем. Враховуючи викладене, слід вважати, що позивач не довів належними доказами обставин, на які посилається, що є його процесуальним обов`язком відповідно до Цивільно процесуального кодексу України. Отже, документи, на які посилається позивач, не є первинними документами, що підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу.

Також представник відповідача зазначає, що з матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості від компанії ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», що є фактором було нарахування відсотків, що є грубим порушенням законодавства.

Також, звертає увагу суду, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідача належним чином було проінформовано про передачу права вимоги у відповідності до ЗУ «Про споживче кредитування», відповідач вважає такі дії протиправними.

За відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» повинно було сплатити ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суму фінансування, проте доказів на підтвердження сплати якої за отримання права вимоги до відповідача матеріали справи не містять. З наведеного слідує, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги до відповідачки від первісного кредитора до позивача тобто не довів перехід права вимоги на кожному етапі такої передачі, що є його процесуальним обов`язком.

Отже, виходячи із зазначено позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки позивач не є належним позивачем у цій справі.

14 листопада 2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» поступили додаткові пояснення у справі представника позивача адвоката Полякова О. В., у яких просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за Кредитним договором №844819620 від 16.12.2022 року у розмірі 36967,50 грн., яка складається з наступного: 7500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 29467,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом та стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 05 вересня 2025 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача адвоката Скрибки І. Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

У судове засідання представник позивача ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" не з`явився, в поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Скрибка І. Ю. не з`явилися, 23.01.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача адвоката Скрибки І. Ю. про розгляд справи без участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 844819620 на суму 7 500,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7A55R.

Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно платіжного доручення та умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 7 500,00 грн 16.12.2022 на банківську карту № НОМЕР_2 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Згідно наданих розрахунків заборгованості загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 36 967,50 грн, яка складається з:

-7 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;

-29 467,50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;

- 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не заявлено вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня) та інших платежів. Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та нарахованих процентів за користування кредитними коштами.

Щодо посилання сторони відповідача на ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року, були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, до статті 8, яку доповнено частиною п`ятою.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Однак, відповідно до п. 17 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Норма про 1,0 % набуває чинності 21.08.2024 року і не має зворотної сили щодо договорів, укладених раніше.

Кредитний договір № 844819620 було укладено 16.12.2022 року.

Згідно розрахунку заборгованості проценти нараховувались до 06.05.2023 року.

Отже, розмір Дисконтної процентної ставки за договором становить 3,65 %, а після закінчення Дисконтного періоду 1087,70 %, саме такий розмір був зазначений в кредитному договорі і підписаний відповідачем та відповідає вимогам законодавства України, що діяло на момент укладення правочинів.

Відповідачем не спростовано доводів позивача, зазначені доводи відповідача у письмових поясненнях, якими він заперечує позовні вимоги не обґрунтовані та не надано суду жодного належного та допустимого письмового доказу на спростування заявлених позивачем вимог та наданих на їх підтвердження доказів, а також не надано розрахунку заборгованості.

На адресу суду на виконання ухвали суду від 05 вересня 2025 року про витребування доказів поступила відповідь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», у якому повідомляють, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) оформлено віртуальну банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія. Станом на 15.12.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в АТ «ТАСКОМБАНК» відкрито рахунок до якого було емітовано відповідну платіжну картку: номер рахунку НОМЕР_3 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_2. Наступні рахунки закрито: номер рахунку НОМЕР_5 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_6; номер рахунку НОМЕР_7 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_11; номер рахунку НОМЕР_3 , код валюти 978, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_12; номер рахунку НОМЕР_8 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_13; номер рахунку НОМЕР_3 , код валюти 840, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_14; номер рахунку НОМЕР_9 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_2 . Підтверджують зарахування 16.12.2022 о 09:36:27 год. на рахунок ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_9 у гривнях, операції по якому здійснювались за допомогою зазначеної в резолютивній частині Ухвали банківської платіжної картки № НОМЕР_2 , грошових коштів в сумі 7 500,00 гривень (Сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.). Виписку по рахунку № НОМЕР_9 у гривнях за період з 16.12.2022 по 21.12.2022 для підтвердження інформації про зарахування, надали. Зазначений в Ухвалі номер телефону НОМЕР_10 є фінансовим номером телефону ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за банківською карткою № НОМЕР_2 та знаходиться в її анкетних даних.

Отже, судом встановлено, що грошові кошти у сумі 7500,00 грн. були зараховані 16.12.2022 о 09:36:27 год. на рахунок ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_9 на банківську платіжну картку останньої № НОМЕР_2 .

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 215 від 07.02.2023, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

10.10.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право 7 грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36 967,50 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" перейшли всі права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 844819620 від 16.12.2022.

Так, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками у порядку та розмірах, передбачених кредитним договором.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за кредитним договором № 844819620 від 16.12.2022 у розмірі 36 967,50 грн., яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в строк, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТзОВ "ФК "ЕЙС" не повернуті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "ФК "ЕЙС" ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У поданих до суду додаткових поясненнях сторона відповідача зазначає, що вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу є протиправною. Представник відповідача вказує, що позивач не довів факт надання йому правничої допомоги, а отже і стягненню данні витрати підлягати не можуть.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ "ФК "ЕЙС" 09.07.2025 укладено договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, окрім договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, додано додаткову угоду № 25770784421 до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 від 09.07.2025; акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 на суму 7000 грн.

З урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, а також того, що представник позивача не з`являвся в судові засідання, суд дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТзОВ "ФК "ЕЙС" послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі 7000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем документів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 625, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, ст.141, 263-265, 274, 279, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 844819620 від 16.12.2022 у розмірі 36 967,50 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят сім гривень 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 судовий збір у розмірі 2422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 понесені судові витрати у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П. Т. Едер