Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 20 січня 2026 р.
Справа: №465/8694/25
Суддя: Мартьянова С. М.
465/8694/25
2/465/2081/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
21.01.2026 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мартьянової С.М.,
при секретарі судових засідань Штокало С.-М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства із обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якому просить стягнути із відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитними договорами №834/6105050-СК від 13.03.2019 року, №77884794 від 28.10.2021 року та №5037032 від 19.08.2021 року в розмірі 69419,03 гривень, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.03.2019 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №834/6105050-СК.
Окрім цього, 28.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір №77884794.
Також, 19.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5037032.
В подальшому, 21.12.2023 року було укладено Договір №НІ/11/13-Ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договорами, в тому числі за Договором №834/6105050-СК.
22.02.2022 року було укладено Договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договорами, в тому числі за Договором №77884794.
10.01.2023 року було укладено Договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договорами, в тому числі за Договором №77884794.
13.01.2022 було укладено Договір №13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договорами, в тому числі за Договором №5037032.
10.03.2023 року було укладено Договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договорами, в тому числі за Договором №5037032.
Зазначає, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №834/6105050-СК від 13.03.2019 року становить 15918,28 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 9904,19 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6014,09 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №77884794 від 28.10.2021 року становить 20835,32 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 9419,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11414,78 грн.; нараховані 3% річних – 1,54 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №5037032 від 19.08.2021 року становить 32665,43 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 6370,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 25470,43 грн.; заборгованість за комісіями – 825,00 грн.
Оскільки відповідач, не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, порушує його умови, позивач просить суд стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитними договорами та стягнути судові витрати.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання повторно не з`явилася та не подала відзиву, а також будь-яких інших клопотань.
У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 13.03.2019 року ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» було подано заяву - договір про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №834/6105050-СК від 13.03.2019, яка підписана відповідачкою особисто. Сума кредитного ліміту 30 000 грн. Згідно вказаної заявки відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно паспорта споживчого кредиту за карткою «Велика П`ятірка, тип кредиту кредитна лінія, ліміт кредиту від 0 до 100 000 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці). Строк кредитування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 12 307,95 грн на прикладі суми кредитного ліміту 10 000 грн та його погашення впродовж 12 місяців, реальна річна процентна ставка - 44,70%. Паспорт споживчого кредиту особисто підписано відповідачем власноручним підписом.
Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору кредиту, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача.
Відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушила вищезазначені умови кредитного договору та не повернула грошові кошти кредитодавцю за кредитним договором.
21 грудня 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір факторингу № НІ/11/13-Ф, відповідно умов якого АТ «Таскомбанк» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №834/6105050-СК від 13.03.2019, що підтверджується актом прийому - передачі реєстру прав вимоги в електронному вигляді за договором факторингу № НІ/11/3-Ф від 21.12.2023, платіжною інструкцією №04036780000 від 21.12.2023 за договором факторингу № НІ/11/13-Ф та витягом з реєстру боржників за цим договором факторингу.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
У порушення умов договору про надання кредиту №834/6105050-СК від 13.03.2019 відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на день підготовки позову загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості позивача становить 15918,28 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 9904,19 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6014,09 грн.
Окрім цього, 19.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №5037032, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надав позичальнику кредит у сумі 7500,00 грн. на строк 30 днів - до 18.09.2021, зі сплатою процентів за користування кредитом: 2812,50 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобовязання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Згідно п.1.5.1 Договору комісія за надання кредиту становить 825,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,00% від суми кредиту одноразово.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до Розділу 2 сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.
Договір передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Сторонами кредитного договору узгоджено, що у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості, кредитодавець має право, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобовязання відповідно до ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.
Відповідно до п.6.1 Договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.
Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та що їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, 13.01.2022 було укладено договір № 13-01/2022-79, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5037032.
10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5037032.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 5037032.
У порушення умов договору про споживчий кредит №5037032 від 19.08.2021 відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на день підготовки позову загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості позивача становить 32665,43 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 6370,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 25470,43 грн.; заборгованість за комісіями – 825,00 грн.
Окрім цього, 28.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77884794, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9419,00 грн. строк позики - 64 дні зі сплатою процентів у розмірі 1.6 % в день (базова процентна ставка/фіксована).
Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплачувати позикодавцю проценти відповідно до умов договору, тобто позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів та сплатити плату від суми позки протягом строку позики згідно Графіка платежів або достроково.
Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п.5.1. п. 5 Договору позики).
Окрім цього, відповідач також погодилася, що до моменту підписання Договору позики вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розмішені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі (п.п. 5.2. п. 5 Договору позики).
Відповідно до п.20 Договору позики цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77884794.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77884794.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 77884794.
У порушення умов договору позики №77884794 від 28.10.2021 відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на день підготовки позову загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості позивача становить 20835,32 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 9419,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11414,78 грн.; нараховані 3% річних – 1,54 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині ч. 2 ст.639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 Кодексу).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Тобто сторони узгодили умови дострокового повернення кредитів, а також відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому, в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530,631 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України).
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами за статтею 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.
Загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за Договором №834/6105050-СК від 13.03.2019 року становить 15918,28 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 9904,19 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6014,09 грн.; за Договором №77884794 від 28.10.2021 року становить 20835,32 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 9419,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11414,78 грн.; нараховані 3% річних – 1,54 грн.; за Договором №5037032 від 19.08.2021 року становить 32665,43 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 6370,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 25470,43 грн.; заборгованість за комісіями – 825,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надала, надані позивачем розрахунки заборгованості за договорами, відповідачем жодним чином спростовано не було.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).
За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, внаслідок укладення договорів факторингу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшли всі права первісних кредиторів у зобов`язаннях за договорами №834/6105050-СК від 13.03.2019 року, №77884794 від 28.10.2021 року та №5037032 від 19.08.2021 року.
Відтак, загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за вищевказаними договорами становить 69419,03 гривень.
Згідно з ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за договорами №834/6105050-СК від 13.03.2019 року, №77884794 від 28.10.2021 року та №5037032 від 19.08.2021 року, а право вимоги за вказаними договорами перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», то суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами у розмірі 69419,03 гривень є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У ч.4 ст.62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 зазначеного Закону).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.
У ч.1, 3 ст.12, ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
При подачі позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 16000 грн.
На підтвердження понесення таких витрат представник позивача надав договір про надання правової допомоги № 02-09/2024-6 від 02.09.2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та ФОП ОСОБА_2 , тарифи на послуги ФОП ОСОБА_2 , заявку на надання юридичної допомоги № 27 від 01.08.2025 року, витяг з акту № 8 про надання юридичної допомоги від 29.08.2025 року, платіжну інструкцію від 15.09.2025 року.
Однак, матеріали справи не містять належних доказів того, що ці послуги були надані саме адвокатами чи адвокатським об`єднанням, діючим у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Наданий договір укладений з ФОП Косарецьковим В.М., який діє на підставі запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2010350000000464609 від 07.12.2023 року.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч.4 ст. 137, ч.7 ст. 139 та ч.3 ст. 141 ЦПК України (див. п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
З наданих документів судом встановлено, що послуги з вивчення документів та підготовки позовної заяви надавав ФОП ОСОБА_2 , що суперечить встановленим законодавством умовам відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ст. 137 ЦПК України передбачено надання правничої допомоги адвокатом та, відповідно, компенсацію витрат за таку допомогу надану адвокатом, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог у частині стягнення витрат на правову допомогу, понесених позивачем, в розмірі 16000 грн. слід відмовити, так як правнича допомога надана позивачу не адвокатом, а ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81,158, 258, 263-265, 268 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства із обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 69419 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять) гривень 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Мартьянова С.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua