Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №462/9232/25 — Франківський районний суд м. Львова

462/9232/25

3/465/314/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

22.01.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянинаУкраїни,

встановив:

ОСОБА_1 16.11.2025 о 00:07 в м. Львів по вул. Кульпарківська, 85, керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (бетонну плиту моста). При ДТП дорожнє полотно та автомобіль отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив п.2.3.б ПДР та п. 13.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, не з`явився.

Від адвоката Маціпури Н.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 рухався відповідно до дорожніх знаків та фактичної дорожньої обстановки. Через наявність знаку «Дорожні роботи», знаку 1.5.2 «Звуження дороги з правої сторони» та часткове перекриття правої смуги відбійником, за відсутності розмітки й освітлення, він обґрунтовано продовжив рух лівою смугою як найбільш безпечний варіант. Знак 4.7 «Об`їзд праворуч» був розміщений з порушенням вимог ПДР - прихований та встановлений після небезпечної ділянки, що унеможливлювало своєчасне реагування. Унаслідок неналежної організації дорожніх робіт і відсутності позначення прихованої перешкоди водій об`єктивно не мав можливості уникнути наїзду, в результаті чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Подані працівником поліції докази до матеріалів протоколу в сукупності не підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки, вони належним чином не оформлені, містять розбіжності.

На вказаній ділянці дороги на момент події проводилися ремонтні роботи, що об`єктивно, виключає можливість достовірного встановлення походження будь-яких дефектів дорожнього покриття та унеможливлює відмежування ймовірних пошкоджень від уже наявних будівельних дефектів.

Схема місця ДТП: містить недостовірні відомості щодо дорожніх знаків; суперечить фотофіксації щодо освітлення; містить непідтверджені дані про пошкодження майна; складена з істотними порушеннями принципів об`єктивності та повноти.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього письмові докази, суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 2.3.б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514451 від 16.11.2025, схему місця ДТП, пояснення ОСОБА_1 від 16.11.2025.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів не є безумовним та беззаперечним доказом вини особи, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та, відповідно до статті 251 КУпАП, є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, але не є остаточним і достатнім доказом для притягнення на підтвердження вини ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Суд критично оцінює відображення дорожніх знаків на схемі місця ДТП, оскільки таке спростовується фотофіксацією та відеофіксацією з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції.

З оглянутих матеріалів вбачається відсутність причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_1 , об`єктивно не міг виявити небезпечну перешкоду завчасно, з огляду на те, що небезпека не була належним чином позначена.

Будь-яких інших достатніх та переконливих доказів того, що водій ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.3.б, п.13.1 ПДР України, які зазначені в протоколі, суду не надано.

Тобто факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення водієм п. 2.3.б, п.13.1 ПДР України, що призвело ДТП, є недоведеним.

На підставі викладеного, суддя дійшла висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об`єктивно та поза "межами розумного сумніву" свідчили про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, яке йому ставиться у провину, та стверджували, що його дії знаходились у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Враховуючи наведене вище, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суддя не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя З.М. Коліщук