Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №464/319/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/319/26

пр.№ 1-кп/464/292/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань – ОСОБА_2

з участю прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12026142410000006 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, інваліда ІІІ групи, розлученого, раніше судимого, востаннє: 22 вересня 2025 року вироком Сихівського районного суду м.Львова за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у сумі 850 гривень, судимість не погошена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 , будучи особою, щодо якої 17 січня 2025 року ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 (один) рік з наступними обмеженнями: заборона перебувати в місцях, де продають спиртні напої на розлив; заборона виїзду за межі міста без дозволу Національної поліції України; заборона відлучатися з місця проживання в період часу з 22.00 год. по 06.00 год.; реєструватися в територіальному підрозділі Національної поліції України за місцем проживання 4 (чотири) рази на місяць, з якими ознайомлений щодо встановлення адміністративного нагляду й маючи умисел на його порушення та ухилення від такого, самовільно покинув місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не повідомивши про це орган Національної поліції та в період з 25 грудня 2025 року по 13 січня 2026 року грубо порушив встановлені судом обмеження та правила адміністративного нагляду.

Таким чином ОСОБА_7 вчинив самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто кримінальний проступок, передбачений ст.395 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому визнав повністю, дав пояснення, аналогічні пред`явленому обвинуваченню. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати. Додатково зазначив, що сплатив штраф за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 22 вересня 2025 року у розмірі 850 грн. та надав копію квитанції.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки усіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст.395 КК України, як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує що останнім вчинено кримінальний проступок.

Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше судимий вироком Сихівського районного суду м.Львова від 22 версня 2025 року до покарання штрафу у сумі 850 грн., який сплатив, розлучений, є особою з інвалідністю 3 групи, на обліку у лікаря –психіатра не перебуває, проте перебуває з лютого 2002 року на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр провенції та терапії узалежнень» з діагнозом: розлад психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставинами, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, суд дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі у межах санкції інкримінованої йому статті КК України.

Однак, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у вчинені кримінального проступку, щиро розкаявся, суд приходить до висновку, що останнього доцільно на підставі ст.75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід не обирався, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст.395 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання та встановити іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ ОСОБА_9