Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №452/4774/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/4774/25

Провадження № 3/452/34/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 січня 2026 року м.Самбір

суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , -

- за ч. 1 ст. 161-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 11 грудня 2025 року о 18.00год в АДРЕСА_2 на АЗС «Петрол Партс» здійснював роздрібну торгівлю дизельним паливом без одержання рішення дозвільного характеру, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлявся у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи; слід зауважити, що справа про адміністративне правопорушення надійшла у провадження суду 18.12.2025 року; ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення відносно нього адміністративного протоколу, розгляд якого відбуватиметься у Самбірському міськрайонному суді, про що йому повідомлено та зазначено у протоколі, однак до суду не з`явився, станом розгляду адміністративних матеріалів не цікавився, а тому причини його неявки суддя визнає неповажними.

Суддя також зауважує, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням такої особи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).

Зважаючи на те, що згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП не є обов`язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності правопорушника.

Винність правопорушника у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 480417 від 11.12.2025р, довідкою про результати проведення перевірки, рапортом від 11.12.2025р., іншими матеріалами справи, а тому в діях особи є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, кваліфікація дій за вказаною нормою вірною.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, суддя вважає можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 161-1 КУпАП, у вигляді штрафу з конфіскацією коштів в сумі 1000грн в дохід держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП слід стягнути із правопорушника судовий збір у розмірі передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Накласти на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із конфіскацією грошових коштів в сумі 1000грн в користь держави.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 665,60 гривень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя