Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 13 січня 2026 р.
Справа: №127/40677/25
Суддя: Воробйов В. В.
Справа № 127/40677/25
Провадження № 2-а/127/413/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю: секретаря судового засідання Мельник Л.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1904711 від 27.10.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови, позивач начебто здійснила завідомо неправдивий виклик на спецлінію «102», а саме повідомила про ДТП без потерпілих.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою, та такою що підлягає скасуванню з таких підстав.
Позивач зазначає, що 27.10.2025 року вона мала намір, разом із працівниками виконавчої служби, вселитися до свого будинку на території якого стояло невідоме їй авто без водія та пасажирів.
Маючи намір дізнатися, кому належить транспортний засіб, позивач здійснила виклик по номеру «102». При цьому, позивач не здійснювала повідомлення про ДТП без потерпілих, а тому інформація, яка викладена в оскаржуваній постанові, містить неправдиві відомості про мотив та зміст виклику поліції позивачем.
По приїзду на місце події, працівниками поліції не було з`ясовано в повному обсязі фактичних обставин, не враховано та не спростовано доводи позивача щодо правомірності виклику.
Позивач вважає, що була притягнута до відповідальності на підставі власних переконань та припущень працівника поліції.
Працівником поліції постанова серії ЕГА №1904711 від 27.10.2025 року позивачу не пропонувалась до вручення, однак у постанові зазначено, що позивач відмовилась від її отримання.
Крім того, позивачу не повідомляли про те, що її притягнуто до адміністративної відповідальності. До вказаної постанови не надано жодних доказів на доведення правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, а також у постанові відсутні посилання на такі докази.
Безпідставно склавши оскаржувану постанову, працівники поліції не надали можливості позивачу надати свої пояснення та заперечення, а також скористатися правничою допомогою адвоката, що вказує на грубе порушення вимог ст. 278, 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зі змістом оскаржуваної постанови позивач ознайомилась 16.12.2025 року через застосунок ДІЯ, у зв`язку з чим подала клопотання про поновлення строку на оскарження цієї постанови.
На підставі викладеного, позивач просить скасувати постанову серії ЕГА №1904711 від 27.10.2025 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Ухвалою суду від 30.12.2025 року у справі №127/40677/25 було поновлено позивачу строк для звернення з позовною заявою, прийнято справу до розгляду та відкрито провадження, призначено судове засідання. Відповідачу роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву до судового засідання з надісланням його копії позивачеві.
На виконання вимог ухвали від 30.12.2025 року, представником відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області було подано відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з таких підстав.
27.10.2025 року на лінію «102» надійшов виклик та зареєстровано СО №11025 від 27.10.2025 року як ДТП, про те, що за адресою: м.Вінниця 2-провулок Ботанічний буд. 43, протягом невідомого періоду часу невідоме авто д.н.з. НОМЕР_1 пошкодило будинок, просить допомоги. Виклик було передано екіпажу патрульної поліції Юнкер.
Прибувши на виклик, працівниками поліції було виявлено транспортний засіб Луаз 969м д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв біля будинку та будь-яких слідів ДТП з будинком не мав, будинок не пошкоджено. Заявниця повідомила, що авто в`їхало в будинок, однак інформація не підтвердилась (фото додається).
Інспектором роти №2 БУПП у Вінницькій області ДПП Семіцким В.М. було винесено постанову серії ЕГА №1904711 від 27.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за завідомо неправдивий виклик на спецлінію «102», що підтверджується рапортом до матеріалів СО.
За результатами розгляду адміністративної справи, шляхом винесення постанови, до позивача було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. При цьому, як зазначає представник відповідача, інспектором було допущено автоматичну помилку, зазначено у фабулі виклик на спеціальну лінію «103» замість на спеціальну лінію «102» та статтю КУпАП 1830000 замість 183 КУпАП, однак зазначене не може стати підставою скасування постанови, оскільки такі помилки містять формальний характер та не спростовують доведеність вчинення адміністративного правопорушення, що відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в аналогічній справі №200/21123/16-а від 08.05.2019 року.
Щодо доводів позивача про порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, представник відповідача зазначив, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених ч. 1, 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 183 КУпАП.
У визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Як зазначає представник відповідача, застосування скороченого провадження, у випадках визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП, що виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. Реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою в такому випадку, на думку представника відповідача, забезпечується під час оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у суді, чим позивач і скористалась, отже порушень з даного приводу, на переконання відповідача, немає.
Навіть у випадку встановлення процедурних порушень, прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами Департаменту не може бути підставою для скасування постанови у випадку встановлення відповідачем адміністративного правопорушення з боку позивача, факт якого підтверджується під час розгляду справи.
З огляду на викладене, представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково суду пояснила, що 27.10.2025 року, тобто в день виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2025 року у справі №127/37195/23 про вселення її та її сина до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вона прибувши за місцем виконання рішення з сином та двома працівниками виконавчої служби, побачила, що за вказаною адресою перебувало близько 20 працівників поліції, один з них, який представився як ОСОБА_2 , підійшов до позивача і повідомив, що відносно неї надійшло повідомлення на лінію «102» про те, що у неї дві гранати, тому він тут щоб перевірити обставини цього повідомлення. Поліцейському ОСОБА_2 позивачем було повідомлено, що ніяких гранат у неї немає і про мету її перебування за вказаною адресою з двома державними виконавцями. Державні виконавці пред`явили працівнику поліції службові посвідчення та документи виконавчого провадження №79341549, пояснили мету їх перебування за вказаною адресою разом із позивачем та її сином. Було пояснено, що згідно з рішенням суду виконавці мають виселити ОСОБА_3 та його дружину, які самочинно зайняли приміщення, яке належить позивачу та її сину ОСОБА_4 та забезпечити доступ власникам до їх приміщення за вказаною адресою. Коли працівники поліції їх пропустили для вчинення виконавчих дій, позивач виявила, що у подвір`ї їх будинку перебуває припаркований автомобіль, без водія та будь-кого у ньому. Вказаний автомобіль там перебував без їх дозволу і власник його невідомий. Тому позивач, з метою з`ясування та фіксації обставин порушення прав, як власників цього будинковолодіння, здійснила виклик на службу «102», а не «103» та на адресу: АДРЕСА_1 , а не на адресу: АДРЕСА_2 , як про це зазначено в оскаржуваній постанові та у відзиві відповідача. При цьому, вона не повідомляла про обставини ДТП і їй не відомо чому саме так було зареєстровано її повідомлення. Після цього виклику до неї підійшов поліцейський Семіцкий В.М., і вона запитала у нього, чи він буде з`ясовувати обставини її виклику з приводу невідомого автомобіля у їх подвір`ї. Поліцейський ОСОБА_2 повідомив, що він тут лише з приводу повідомлення про гранати, а щодо цього виклику має прибути інший екіпаж поліції і щоб вона очікувала. Більше до неї з приводу її виклику на службу «102» будь-хто з поліцейських не підходив та нічого не з`ясовував.
Про складення відносно позивача постанови про адміністративне правопорушення їй поліцейський ОСОБА_2 не повідомляв, так само як і про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП. Пояснень ніхто у позивача не відбирав, отже постанова була складена з порушеннями вимог КУпАП та її прав, а тому підлягає скасуванню. Позивач вважає, що при притягненні її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, не доведено її вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Тому, на думку позивача, фактично ніякого правопорушення не відбулось.
В судове засідання представник відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області не з`явився, проте у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи у відсутність відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, з`ясувавши повно і всебічно всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 27.10.2025 рокуу м.Вінниця відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕГА №1904711 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
Як вбачається з відкритої публічної інформації в ЄДРСР рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2025 року у цивільній справі №127/37195/23 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні домоволодінням та земельними ділянками,було частково задоволено вказаний позов та усунуто перешкоди ОСОБА_4 в користуванні та розпорядженні домоволодінням по АДРЕСА_1 та земельними ділянками шляхом вселення до будинковолодіння за цією ж адресою ОСОБА_4 . В решті вимог було відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06.08.2025 року у вказаній справі апеляційну скаргу ОСОБА_4 було задоволено частково, рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове, яким усунуто перешкоди ОСОБА_4 в користуванні та розпорядженні домоволодінням по АДРЕСА_1 та земельними ділянками шляхом виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 із вказаного домоволодіння та звільнення ними земельних ділянок.
Сторонами не заперечуються обставини прибуття ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 27.10.2025 року з державними виконавцями за адресою: АДРЕСА_1 , для вчинення примусових виконавчих дій з метою виконання зазначеного рішення суду.
Також сторонами визнані та не заперечуються обставини перебування у подвір`ї домоволодіння за цією адресою автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 , власник якого позивачу невідомий і дозвіл для залишення цього автомобіля на території домоволодіння за вказаною адресою не надавався позивачем та її сином ОСОБА_4 . З метою з`ясування особи власника автомобіля та припинення безпідставного перебування цього автомобіля на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем було здійснено виклик на спецлінію «102».
27.10.2025 року поліцейський Управління патрульної поліції у Вінницькій області Семіцкий В.М. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП виніс оскаржувану постанову за завідомо неправдивий виклик на спец лінію «103», якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення доведеності вини.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, ухваленого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 183 КУпАП передбачено відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб, що проявляється у діях особи, спрямованих на зрив нормальної роботи цих служб шляхом надання неправдивої інформації. Отже, суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. З наданих суду матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_4 та державними виконавцями прибула 27.10.2025 року за адресою: вул. Руданського, 43, м.Вінниця для виконання рішення суду у цивільній справі №127/37195/23. Після виявлення у подвір`ї свого домоволодіння за вказаної адресою невідомого їй та її сину автомобіля, ОСОБА_1 , вважаючи, що відносно неї та її майна вчиняються протиправні дії, зателефонувала на лінію «102» та повідомила про вказані обставини з проханням з`ясувати відомості про власника цього автомобіля та вчинення дій щодо припинення порушення їх прав, як власників. Крім того, позивач мала підстави вважати, що її права та права її сина ОСОБА_4 порушуються, що підтверджує її добросовісність та реальність підстав для звернення до поліції. Крім того, слід зазначити, що сам по собі факт відсутності виявлених правопорушень під час перевірки не свідчить про завідомо неправдивий характер повідомлення, оскільки позивач мала об`єктивні підстави вважати, що відбуваються незаконні дії стосовно неї та її сина ОСОБА_4 , тобто її повідомлення мало під собою фактичну основу – перебування на території їх домоволодіння невідомого автомобіля без їх дозволу на те.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справ (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі № 513/899/16-а.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах КАС ВС від 08.11.2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23.10.2018 року по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17.
Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Положення ст. 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали, а також матеріали фото- чи відеозйомки вчиненого порушення.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 279 КУпАП Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
При цьому, відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Позивач стверджує, що працівниками поліції не було дотримано порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а оскаржувана постанова була винесена неправомірно, оскільки їй не було повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП відносно неї та про винесення оскаржуваної постанови, що є протиправним з огляду на недоведення її вини у вчиненні вказаного правопорушення, позбавлення її можливості брати участь у розгляді справи особисто, надавати докази, пояснення, користуватися правовою допомогою тощо.
На виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано доказів та не спростовано твердження позивача щодо неповідомлення поліцейський ОСОБА_2 позивачу про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП відносно неї та про винесення оскаржуваної постанови, що є порушенням норм ст. 268, 278, 279, 280, 285 КУпАП.
Відтак, суд дійшов переконання, що під час розгляду справи, знайшло своє підтвердження посилання позивача на неправильне застосування відповідачем норм процесуального та матеріального права при розгляді справи про адміністративне правопорушення, при кваліфікації дій ОСОБА_1 , при винесенні оскаржуваної постанови, а також про формальне зазначення про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, без зазначення доказів, якими б підтверджувалась вина позивача у вчиненні цього правопорушення.
Таким чином, відповідачем було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 , що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова поліцейського Управління патрульної поліції у Вінницькій області Семіцкого В.М. серії ЕГА №1904711 від 27.10.2025 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закриттю у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 9, 38, 183, 247, 251, 256, 268, 280, 283-284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 8, 9, 11, 72-77, 139, 159-163, 241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 272, 286, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА №1904711 від 27.10.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області, ЄДРПОУ 40108672, адреса: 21010, м.Вінниця, вул. Ботанічна, 24.
Повний текст рішення суду складений 26.01.2026 року.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua