Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №127/2209/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2209/26

Провадження № 1-кп/127/60/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено 14.01.2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026025010000011 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, в тому числі вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 року за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 186 КК України на 7 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 06.10.2022 року із невідбутим строком 11 місяців 29 днів,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 14.01.2026 року близько 18 години 25 хвилин, прогулюючись по вул. Пирогова у м. Вінниця, біля дерева помітив поліетиленовий згорток, піднявши який всередині виявив кристалічну речовину. При цьому, ОСОБА_2 будучи особою, яка вживає наркотичні засоби, усвідомлював, що знайдена речовина являється особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP. У зв`язку з цим, у вказаний час, у вказаному місці у ОСОБА_2 виник умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту.

Реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи всупереч Законам України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", ОСОБА_2 помістив вказане поліетиленове упакування з вмістом кристалічної речовини до правої кишені своєї куртки, тим самим здійснив незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP та став незаконно зберігати при собі, без мети збути.

Того ж дня, а саме 14.01.2026 близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_2 продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, без мети збуту, незаконно зберігаючи її при собі, йдучи поряд з будинком № 9 по вул. Пирогова в м. Вінниці, був помічений і зупинений працівниками ВКП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. На запитання працівників поліції, чи має він при собі предмети або речовини, зберігання яких заборонене законом, ОСОБА_2 усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини будуть викриті, повідомив, що зберігає при собі поліетиленове упакування в середині якого міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP.

У ході проведення огляду місця події 14.01.2026 поблизу будинку № 9 по вул. Пирогова в м. Вінниці в період часу з 19:19 години 19 хвилин по 19 годину 28 хвилин, ОСОБА_2 за добровільної письмової згоди, дістав з правої кишені куртки та видав працівникам поліції поліетиленове упакування всередині якого містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP.

Відповідно до висновку експерта надана на дослідження кристалічна речовина, масою 0,4713 г, яку у ході огляду місця події ОСОБА_2 видав працівникам поліції, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,3779 г. PVP відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкцією ч. 1 ст. 309 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_3 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 1 ст. 309 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету правопорушення. Добровільність вказаного встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З характеристики виданої головою комітету мікрорайону «Пирогово» від 19.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання в комітет мікрорайону скарг та позовів на нього не надходило, характеризується позитивно.

Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 01.2-69/37 від 20.01.2026 року, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні № 21 психіатричному з 26.06.2025 по 10.07.2025 року з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади, викликані одночасним вживанням декількох речовин – психотичний розлад». Замісну підтримувальну терапію не отримує.

З вимоги про судимість від 15.01.2026 року та відповіді ДУ «Центр пробації» вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 востаннє судимий вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 05.03.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2025 року змінено несплачену суму штрафу на 240 годин громадських робіт. 09.05.2025 року знятий з обліку Вінницького міського відділу філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області у зв`язку із відбуттям призначеного судом покарання у виді громадських робіт строком 240 годин, таким чином вказана судимість з врахуванням вимог ст. 89 КК України погашена. Разом з тим судимість за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2018 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 186 КК України на 7 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнений умовно-достроково 06.10.2022 року із невідбутим строком 11 місяців 29 днів, є непогашеною..

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, вчинив умисний кримінальний проступок у період непогашеної судимості за вчинення умисного кримінального правопоруення, вину у вчиненні кримінального проступку визнав та щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом, з врахуванням вимог ст. 337 КПК України, не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі, оскільки вказане покарання визнано судом достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

При цьому суд враховує те, що призначення покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, у виді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є недоцільним, оскільки ОСОБА_2 ніде не працює та не має стабільного джерела доходу. Відтак, в суду наявні обґрунтовані сумніви щодо можливості виконання обвинуваченим вказаного покарання. Інший більш м`який вид покарання у виді виправних робіт до обвинуваченого також не може бути застосований судом, оскільки ОСОБА_2 офіційно не працює. Пробаційний нагляд не є достатнім видом покарання з огляду на особу винного.

В той же час, суд зважає на те, що обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно. На підставі зазначеної сукупності обставин, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування зазначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Також у відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 2674,20 гривень та вирішити питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні відповідно до ст. 100 КК України.

Керуючись ст. ст. 65-67, 309 КК України, ст. ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.

Початок іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 26.01.2026 року.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 2674,20 гривень.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2026 року на речові докази - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

порошкоподібну речовину, що міститься у поліетиленовому упакуванні та вилучено і поміщено до спеціального пакету НПУ № PSP 1448763 та яку після проведення експертизи разом з первинною упаковкою поміщені в спеціальний пакет № 8891041 (квитанція № 3412) – знищити;

змиви з поверхні долонь та пальців рук, які із контрольним зразком було поміщено до спец. пакету НПУ № PSP 1448762 (квитанція № 3412) – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: