Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №127/29599/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29599/25

Провадження № 2/127/6517/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Гондарук В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, у якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття та стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина є малолітньою, має встановлену інвалідність та проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач фактично самостійно утримує та виховує дитину, у зв`язку з чим не має змоги повністю забезпечити та задовольнити потреби дитини. У зв`язку із тим, що ОСОБА_4 є дитиною-інвалідом, що підтверджується медичним висновком №168 від 26.07.2023, він потребує особливої уваги та додаткових витрат на його утримання та виховання. Відповідач має постійне місце роботи та стабільний, високий дохід, є фізичною особою-підприємцем, інших осіб на утриманні не має, має нерухоме майно, однак матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить позов задоволити частково, стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Відзив на позовну заяву мотивований тим, що ОСОБА_1 не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження його заробітку, оскільки фото з екрана комп`ютера витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, осіб підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не має ніякого відношення до ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, твердження позивачки про високі доходи та його стан здоров`я, також є безпідставними та не ґрунтуються на відповідних доказах. З 21.01.2025 відповідач працює вантажником у магазині продтоварів ПП ОСОБА_5 та отримує мінімальну заробітну плату, інших доходів не має. Крім того, позивачка зазначає, що у ОСОБА_3 встановлено діагноз «дитячий аутизм» тому він є дитиною з інвалідністю, що підтверджується медичним висновком №168 про дитину-інваліда від 25.07.2023, однак вказаний медичний висновок не є документом, який дає позивачці підстави стверджувати, що Всеволод є дитиною - інвалідом. Крім того, позивачка зазначає, що починаючи з 01.09.2025, син є вихованцем дошкільного відділення Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної Ради, що підтверджується відповідною довідкою. Навчання у зазначеному закладі також передбачає додаткові витрати, пов`язані з забезпеченням особливих освітніх потреб та реабілітаційних заходів для дитини. Згідно з актом оцінки потреб сім`ї від 31.07.2025 сім`я відноситься до категорії вразливих груп населення, а сама дитина має ознаки складних життєвих обставин, що негативно впливають на її розвиток та повсякденне життя. Для їх усунення та забезпечення належних умов розвитку необхідним є додаткове щомісячне матеріальне забезпечення. При цьому позивачка не надає відповідних доказів додаткових витрат, пов`язаних з забезпеченням особливих освітніх потреб та реабілітаційних заходів для дитини. Вимога позивача про стягнення аліментів у розмірі 1/3 (однієї третьої) всіх видів заробітку (доходу) щомісячно є завеликим та не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості на даний час.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Малолітній син сторін ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди квартири у приватної особи від 12.06.2025 (а.с. 16-17).

Згідно з актом оцінки потреб сім`ї від 31.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1 (мати), ОСОБА_6 (син) та ОСОБА_3 (син). Родина проживає у гуртожитку, винаймає кімнату, є всі необхідні зручності. Діти забезпечені всім необхідним відповідно до віку та потреб. Родина відноситься до вразливих груп населення, дитина з інвалідністю потребує послуги консультування ВМЦСС (а.с. 10-15).

Згідно з медичним висновком НКП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня територіальних громад Броварського району Центр «Дитяча лікарня» №168 про дитину-інваліда віком до 18 років від 25.07.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має захворювання дитячий аутизм. Висновок дійсний до 05.02.2031 (а.с. 18).

Інвалідність дитини ОСОБА_3 , 05.02.2019 підтверджується також посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 21.08.2023 УСЗН Броварської міської ради та району (а.с. 55).

Згідно з довідкою Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної Ради №01-01/320 від 04.09.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2025 є вихованцем дошкільного відділення Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної Ради (а.с. 9).

Позивач ОСОБА_1 з жовтня 2025 року офіційно працює в ТОВ НВП «Аргон» та відповідно до довідки №090/1 від 19.11.2025 її дохід за жовтень 2025 року склав 10701,32 грн. (а.с. 68).

Згідно з доданою до відзиву копією тудової книжки, відповідач ОСОБА_2 працює у ПП ОСОБА_7 експедитором згідно з наказом від 30.09.2025 (а.с. 48-50).

Крім того, згідно з інформацією Головного управління ДПС у Київський області від 28.11.2025, відповідач ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ) є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області (Броварська ДПІ), платник на загальній системі оподаткування. Відповідно поданих декларацій про майновий стан і доходи чистий оподаткований дохід, отриманий фізичною особою від провадження господарської діяльності становить: 2020 рік - 66000,00 грн., 2021 - 78000,00 грн.; 2022 - 39000,00 грн.; 2023 - 84000,00 грн.; 2024 - 54000,00 грн.; за 2025 рік звітність відсутня, початок звітного періоду з 01.01.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При вирішенні спору суд враховує вказані вище норми права та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, а саме вік дитини ОСОБА_3 , який станом на час розгляду справи має повних 6 років, що Всеволод є дитиною з інвалідністю, проживає дитина разом з мамою в орендованій квартирі, у м. Вінниці позивачка власного житла не має, заробітна плата позивачки є мінімальною та на її утриманні перебуває ще одна дитина. Відповідач є здоровою особою, оскільки доказів протилежного суду не надав, працює, є фізичною особою-підприємцем, отримує щомісячний дохід, інших утриманців не має.

Також суд враховує обов`язок та відповідальність обох батьків Приходька Всеволода за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, а отже, й обов`язок батька дитини, який з ним не проживає дбати про здоров`я і матеріальний добробут сина, виходячи тільки з найкращих інтересів дитини.

Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи передусім інтереси малолітнього ОСОБА_3 , який має інвалідність, його право на належний рівень життя та забезпечення нормальної життєдіяльності, суд вважає справедливим та обґрунтованим визначити щомісячно аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення аліментів з дня звернення з позовом до суду, а саме з 18.09.2025.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує вимоги, викладені в частині 3 цієї статті.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з цим позовом, тому згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави в сумі 1211,20 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючись з розподілом витрат позивача на правничу допомогу адвоката, суд враховує, що позивач по даній справі скористалися правовою допомогою адвоката Хейніса О.Г., про що свідчить договір про надання правничої допомоги від 08.09.2025, додаткова угода до договору про надання правничої допомоги від 08.09.2025 та квитанція до прибуткового касового ордеру №08/09/25 від 08.09.2025 на суму 4000 грн.

Оцінюючи розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката (4000 грн.) по цій справі на предмет їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, а також з огляду на розумну необхідність судових витрат (4000 грн.) позивача для цієї конкретної справи, суд вважає співмірним розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката на суму 4000 грн., тому вважає, що необхідно заяву про стягнення витрат позивача на правничу допомогу адвоката задоволити і стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн. понесених витрат на професійну правову допомогу адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 180-183, 191 СК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення аліментів з дня звернення з позовом до суду, а саме з 18.09.2025.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу адвоката в сумі 4000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 26.01.2026.

Суддя: