Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №726/1798/19 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 726/1798/19

Провадження № 2/727/649/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

Встановив:

Короткий зміст позовної заяви та її доводи

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 07 червня 2006 року відповідач ОСОБА_1 уклала з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитний договір CVH0GK00000185, за яким отримала кредит у розмірі 148000,00 доларів США на термін до 04.06.2021 р. Порядок, строки повернення кредиту та сплати відсотків, передбачені Договором.

07 червня 2006 року в забезпечення виконання зобов`язань за договором CVH0GK00000185 з відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

Однак, відповідач ОСОБА_1 свої обов`язки по договору виконує неналежним чином, прострочена заборгованість станом на 02.09.2019 року становить 581192,45 доларів США, яка складається з 64327,78 доларів США заборгованості за кредитом (тіла кредиту), 111931,51 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 27661,20 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 377271,96 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Посилався на те, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості і кредитодавець на власний розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину заборгованості за кредитом.

А тому просив стягнути з відповідачів заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 10.04.2019 по 02.09.2019 рр. в розмірі 4927,82 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 02.09.2019 р. еквівалентно 123885 грн. 39 коп. та судові витрати по справі в розмірі 1921,00 грн.

Рух справи в суді

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2020 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 4927,82 доларів США 82 цента, що згідно курсу НБУ станом на 02.09.2019 р. еквівалентно 123885 грн. 39 коп. та судові витрати у розмірі по 960 грн. 50 коп. з кожного.

У заяві про перегляд заочного рішення від 08.10.2025 р. представник відповідача ОСОБА_1 – Дорошенко О.О. посилався на те, що в судове засідання відповідачі не з`явилися, бо з 2014 року проживають в Ізраїлі, про судовий розгляд їм не було відомо. Також вказав, що він не погоджується з нарахуванням відсотків за користування кредитом. Крім того вказав, що відповідач ОСОБА_2 ще до розгляду судом справи в Ізраїлі був визнаний недієздатним.

Ухвалою суду 03 грудня 2025 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівцівід 25 березня 2020 року скасоване, справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Аргументи учасників справи

Представник позивача в останнє судове засідання не з`явилась, подала через систему «Електронний суд» заяву, в якій просила закінчити розгляд справи без її присутності. Під час судового розгляду просила задовольнити позов з підстав, викладених у запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення від 05.11.2025 року та поясненнях від 02.12.2025 року, згідно з якими представник АТ КБ «Приватбанк» зазначала, що заочне рішення є законним і обґрунтованим, а обставини зазначені представником відповідача не спростовують рішення суду.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Дорошенко О.О. в судове засідання не з`явився. Під час судового розгляду просив застосувати наслідки пропущення строку давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд

Судом встановлено, що 07.06.2006 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір CVH0GK00000185 відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 148000,00 доларів США на термін до 04.06.2021 р. (а.с. 12-13).

Згідно з п.п. 1.1. Договору, банк зобов?язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 07 червня 2006 р. по 04 червня 2021 р. включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 148 000,00 доларів США: на наступні цілі: придбання будинку, а також у розмірі 24225,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених пп. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, та винагороди щомісяця в період сплати у розмірі 0,21% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного Договору. Періодом сплати вважати період з "10" по "14" число кожного місяця.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 2102,95 доларів США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Позичальник зобов`язується: сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до п.1.1, 3.1, 3.2. даного кредиту. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту (п.п. 2.2.2 Договору); сплатити банку винагороду і комісію згідно п.1.1. і п.6.2 даного договору (п.п. 2.2.3 Договору).

Відповідно до п.3.2 Договору згідно з ст. 212 ЦК України, при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,52% на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом, розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період сплати понад зазначену в п. 1.1. суми щомісячного платежу за Кредитним договором (у випадку погашення заборгованості шляхом надання шомісячного платежу й установлення його суми в п. 1.1).

Позичальник сплачує Банку винагороду, комісію в розмірі й у строки, зазначені в п.п.1.1, 3.11 даного Договору (п.п. 3.7 Договору).

При достроковому (як повному, так і частковому) погашенні кредиту Позичальник додатково сплачує Банку за користування кредитом 0,00 % від суми кредиту, що погашається достроково. Строк внесення Позичальником суми процентів - до останньої дати наступного періоду сплати. У випадку повного погашення заборгованості за кредитом дані проценти сплачується позичальником одночасно з останнім платежем по Кредиту в порядку згідно п.3.3 даного Договору (п.п. 3.11 Договору).

26 січня 2012 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору CVH0GK00000185 (а.с. 14) та пунктом 1 додаткової угоди визначено: суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписанняцієї Додаткової угоди зменшити на 15991,11 дол. США, а саме: відсотки у розмірі 11257,45 дел. США, комісія у розмірі 1864,8 дол. США, пеня у розмірі 2868,86 дол. США. 2.Згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ у разі порушення Позичальником будь-якого з зобов?язань, передбачених в Графіку погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Додаткової угоди) понад 31 день позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 15991,11 дол. США.

Викласти пункт 1.1 Договору в наступній редакції:

1.1 Банк зобов?язується надати «Позичальникові» кредитні на строк з 07-06-2006 р. по 04-06-2021 р. включно, у вигляді непоновлюванної лінії (далі - «Кредит») у розмірі 148000,00 дол. США на наступні цілі: придбання будинку, та у розмірі 24225,00 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту 0 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансовго інструменту у розмірі 0,21 % від суми щомісяця в Період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п. 3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2. даного Договору.

Абзацом 4 пункту 6 додаткової угоди передбачено, що згідно з ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України при порушенні Позичальником строків погашення заборгованості, зазначених в Графіку погашення кредиту, за цим Договором, понад 1460 днів, щодо зобов?язань, строк яких не настав, Сторони узгодили, що терміном повернення кредиту вважається 1460 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за Кредитом, починаючи з 1461 дня порушення, вважається простроченою.

Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди; неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 50 років.

ОСОБА_1 погодилась із умовами договору та додаткової угоди, про що свідчать її особисті підписи.

Додатком 1 до додаткової угоди є підписаний сторонами графік платежів, яким передбачено дати погашення, погашення тіла, погашення відсотків, сума щомісячної комісії та щомісячний платіж (а.с. 15).

В забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору CVH0GK00000185 від 07.06.2006 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачемОСОБА_2 було укладено договір поруки (а.с.17).

Згідно з копією рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 вересня 2014 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVH0GK00000185 від 07.06.2006 року в розмірі 176837,53 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки: на будинок загальною площею 337,20 кв.м., житловою площею 135,00 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Пат КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки (а.с. 81).

В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 неналежно виконувала взяті на себе зобов`язання щодо погашення наданого їй кредиту, у зв`язку з чим її заборгованість перед банком станом на 02.09.2019 року становить 581192,45 доларів США, яка складається з 64327,78 доларів США заборгованості за кредитом (тіла кредиту), 111931,51 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 27661,20 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 377271,96 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (а.с.4-7).

Матеріали справи містять повідомлення від 18.06.2019 р. про порушення зобов`язань за вказаним кредитним договором, що прострочена заборгованість складає 519927,41 грн. (а.с. 9-10).

17.09.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Скальським А.І. винесено поставову про відкриття виконавчого провадження №79138289 за виконавчим листом №726/1798/19, виданим 07.08.2020 р. (а.с. 80).

Крім того, судом встановлено, що 19 лютого 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» укладено договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, за яким у порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, до вищевказаної компанії перейшло право вимоги як первісного кредитора за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема за зобов`язаннями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № CVH0GK00000185 від 07.06.2006 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомленопро відступлення прав вимоги кредитора за кредитними документами відповідно до повідомлення від 23.02.2007 р. №20.1.3.2/6-811-1877 (а.с. 82).

13.10.2011 року між «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» (продавець) та ПАТ КБ «ПриватБанк» (покупець) і «ТМФ Трасті Лімітед» (довірчий управитель) укладено договір викупу (відступлення) прав вимоги, за яким продавець продав, а покупець - купив відповідні основні іпотечні активи згідно із Переліком. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору викупу продавець погоджується продати, а покупець погоджується купити відповідні основні іпотечні активи. Сторони домовляються, що основні іпотечні активи продаються відповідно до переліку активів. Кредитний договір № CVH0GK00000185 від 07.06.2006 року, укладений із ОСОБА_1 , входить до переліку активів, за якими компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» відступила свої права ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.141-165).

Таким чином, у період із 19 лютого 2007 року по 13.10.2011 рікАТ КБ «ПриватБанк» не мало права вимоги за кредитним договором, нарахування відсотків, пені чи інших штрафних санкцій внаслідок переуступки прав за цим договором.

Однак, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, нарахованої з 10.04.2019 р. по 02.09.2019 р., тобто після укладення договору викупу (відступлення) прав вимоги, відповідно до якого АТ КБ «ПриватБанк» знову набуло права вимоги за кредитним договором, укладеним зі ОСОБА_1 .

До заяви про перегляд заочного рішення представником відповідача ОСОБА_1 долучено перекладену копію постанови про призначення опікуном ОСОБА_3 громадянку ОСОБА_4 , винесену 04 листопада 2019 року судом з питань сімейних справ міста Хайфа Держави Ізраїль (а.с. 78-79).

Щодо вирішення позову в частині позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором CVH0GK00000185 від 07.06.2006 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким поручитель зобов`язався перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів, винагороди і неустойки.

Частиною першою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормами чинного законодавства передбачено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Однак, фізична особа може бути визнана недієздатною. Ст.39 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Наслідками визнання особи недієздатною є втрата нею права на вчинення будь-яких правочинів (укладення угод, договорів, їх виконання). Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах може вчиняти лише її опікун.

Отже, договір позики укладений з ОСОБА_2 07.06.2006 року. Постановою від 04 листопада 2019 року винесеною судом з питань сімейних справ міста Хайфа Держави Ізраїль громадянку Ізраїля Тетяну Грінблат призначено опікуном ОСОБА_3 .

За положеннями частини першої ст.40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішення суду про це. ОСОБА_2 на час укладення договору позики мав повну цивільну дієздатність, а тому своїми діями створив для себе цивільні обов`язки та має несе відповідальність у разі їх невиконання.

Однак, після набрання рішенням законної сили про призначення опікуном ОСОБА_1 , опікун зобов`язана дбати про підопічного та вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права по суті спору

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилом статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з частиною третьою статті 656 цього Кодексу предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час пред`явлення позову (вересень 2019 року) АТ КБ «ПриватБанк» вже набуло право вимоги за Кредитним договором на підставі укладеного між ним та Компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» договору купівлі-продажу прав вимоги (зворотного викупу) від 13.10.2011 року.

Однак, суд зазначає, що звернувшись в 2014 року (справа №727/8933/13-ц) до боржників з вимогою про дострокове повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, позивач використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. В вищевказаному рішенні зазначено, що заборгованість за кредитним договором станом на 24.09.2013 р. становить 176837,53 долари США, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 121452,68 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 24354,92 долари США; 5594,40 долари США заборгованість по комісії за користування кредитом; пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 25435,53 долари США. Та при зверненні до суду з тим позовом позивач зазначив, що наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Вищезазначені докази (позов банку про звернення стягнення та рішення суду від 02 вересня 2014 року в справі №727/8933/13-ц) підтверджують ту обставину, що банк змінив строк виконання основного зобов`язання, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив в рахунок погашення всієї суми заборгованості по кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки, чим визнав строк повернення кредиту таким, що настав.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Тобто банк скористався своїм правом, передбаченим частиною другою статті 1050 ЦК України, і змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором. Цей позов про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поданий позивачем до суду 16 вересня 2019 року, що підтверджується штампом суду.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання, а наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, який в цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Відповідний висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, провадженняN 14-154цс18.

Позивач, звернувшись в 2014 році до боржників з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, скориставшись правом достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, а, відтак, і щодо інших умов цього договору, в тому числі, порядку нарахування та сплати процентів.

Таким чином, домовленості про порядок повернення позики та сплати процентів поза межами строку дії договору умови Кредитного договору CVH0GK00000185 від 07.06.2006 та додаткової угоди від 26 січня 2012 р. не містять. Тобто нарахування позивачем боргу з процентів поза межами строку кредитування є безпідставним.

Положення абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами відсутня домовленість про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 05 листопада 2020 року у справі № 466/7784/13 (провадження № 61-20360св19), від 30 березня 2021 року у справі № 466/2897/14 (провадження № 61-20903св19).

З вимогою про стягнення коштів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України Банк не звертався.

Тому у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими після набрання рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 вересня 2014 р., справа №727/8933/13-ц законної сили, необхідно відмовити за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

Висновки за результатами судового розгляду

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості необхідно відмовити.

Щодо судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому вимоги про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.39, 40, 207, 509, 512, 514, 526, 549, 551, 553, 575, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

В задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 28 січня 2026 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: